Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Особливості планування організаційно-технічного розвитку підприємства та джерела фінансування заходів плану організаційно-технічного розвитку

План лекції

ТЕМА 13. Організаційно-технічний розвиток

1. Особливості планування організаційно-технічного розвитку підприємства та джерела фінансування заходів плану організаційно-технічного розвитку

2. Порядок формування програми освоєння нових видів продукції (робіт, послуг)

3. Планування підвищення ефективності виробництва

Основним завданням плану організаційно-технічного розвитку підприємства є забезпечення оперативного впровадження та використання всіх вище перелічених елементів у виробничу діяльність у межах стратегічних планів і поточних завдань.

Виробничий процес на промисловому підприємстві відбувається постійно і охоплює всі його підрозділи. Технічні зміни відбуваються періодично, залежать від обсягів фінансових ресурсів і технічної політики. Однак у сукупності вони носять безперервний характер та характеризують організаційно-технічний розвиток підприємства. В його складі виділяють:

Ø фактори технічного характеру – засоби праці, їх динаміка, стан, рівень використання;

Ø фактори організаційного характеру – рівень підготовки виробництва, спеціалізацію, ритмічність, кооперацію, терміни виготовлення продукції;

Ø фактори економічного характеру – ефективність використовуваних ресурсів, фінансування, ціноутворення, мотивація тощо;

Ø фактори соціального характеру – професійна підготовка, підвищення кваліфікації персоналу, поліпшення умов праці, безпеки праці, екологізації виробництва тощо.

При формуванні планів організаційно-технічного розвитку необхідно дотримуватись принципів:

Ø єдності науково-технічних, економічних і соціальних завдань;

Ø наукової обґрунтованості та оптимальності рішень;

Ø домінування стратегічних аспектів;

Ø бюджетної збалансованості;

Ø гнучкості, еластичності;

Ø безперервності.

Основним завданням організаційно-технічного розвитку є забезпечення прискорення впровадження перерахованих вище елементів у діяльність підприємства в рамках стратегічних та поточних планів.

План технічного розвитку та організації виробництва повинен охоплювати наступні основні питання:

Ø створення й освоєння нових видів продукції та підвищення якості продукції, що випускається;

Ø впровадження прогресивної технології, механізації й автоматизації виробництва;

Ø вдосконалення планування, організації, контролю та управління в цілому;

Ø впровадження прогресивної організації праці;

Ø капітальний ремонт та модернізація основних засобів;

Ø заходи щодо економії сировини, матеріалів та всіх енергетичних ресурсів;

Ø науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи;

Ø основні техніко-економічні показники рівня виробництва та продукції, що випускається;

Ø соціальний розвиток підприємства.

Етапи планування організаційно-технічного розвитку підприємства:

Ø на першому етапі визначаються головні завдання підприємства в сфері науково-технічної діяльності, проводиться комплексний аналіз технічного, організаційного рівнів виробництва, економічних показників;

Ø на другому етапі виявляються можливості та місця впровадження науково-технічних розробок, здійснюються набір альтернативних технічних рішень, їх оцінка та вибір оптимального;

Ø на третьому етапі формується проект плану організаційно-технічного розвитку за підрозділами і загалом по підприємству з врахуванням можливостей фінансування;

Ø на заключному етапі плани коригуються, взаємоув’язуються, документально оформляються і доводяться до виконавців.

Наукова обґрунтованість планів організаційно-технічного розвитку в значній мірі залежить від реальної оцінки техніко-економічного рівня виробництва.

Техніко-економічний рівень виробництва – це комплексна характеристика міри розвитку виробничої системи, прогресивності всіх елементів виробничого процесу і здатність до виконання виробництвом певних народногосподарських завдань.

План організаційно-технічного розвитку розробляється на основі даних аналізу технічного та організаційного рівнів виробництва, його порівняння з передовими підприємствами, можливостей технічного переоснащення – технічних і фінансових.

Планування організаційно-технічного розвитку здійснюється за допомогою таких методів:

Ø науково-технічне програмування;

Ø продуктово-тематичне планування інновацій;

Ø об’єктивно-календарне планування;

Ø виробниче планування інновацій.

У відповідності до Закону України „Про підприємства в Україні” джерелами капітальних вкладівможуть бути:

Ø прибуток підприємства, отриманий від реалізації продукції (робіт, послуг), від інших видів господарської діяльності та реалізації не використовуваних у виробництві товарно-матеріальних цінностей;

Ø амортизаційні відрахування на повне відновлення основних засобів;

Ø бюджетні асигнування;

Ø доходи від фінансових операцій;

Ø кредити банків, інших кредитних установ і юридичних осіб;

Ø благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств, громадян;

Ø кошти іноземних партнерів, в тому числі гранти;

Ø доходи від приватизації державного майна;

Ø собівартість продукції (робіт, послуг);

Ø інші джерела, не заборонені чинним законодавством.

В умовах перехідної економіки найбільша частка у складі джерел фінансування капітальних вкладень належить власним фінансовим ресурсам підприємства – прибутку, амортизації, іншимкоштам.

Залучені позичкові кошти виступають як важливе джерело капітальних вкладень, що використовуються, як правило, для реалізації технічних програм, інвестиційних проектів і розраховані на тривалий період.

До позичкових фінансових ресурсів підприємства відносяться банківський кредит, кредиторська заборгованість усіх видів.

2. Порядок формування програми освоєння нових видів продукції (робіт, послуг)

Концепція життєвого циклу товару свідчить про те, що ринок іспоживач постійно очікують нової продукції. Підприємство зацікавлене в постійному освоєнні продукції, оскільки це дозволяє:

Ø розширити сферу збуту;

Ø збільшити прибуток;

Ø зменшити залежність від реалізації традиційної продукції;

Ø підвищити рівень використання виробничих ресурсів, зменшити відходи виробництва;

Ø ефективно використовувати існуючі системи товаропросування.

Нова продукція (новий вид продукції) – виріб, що виготовляється вперше, також модернізований виріб, що отримав нову якісну характеристику.

Однак проведені дослідження показують, що рівень невдач при освоєнні нової продукції (послуг) складає 35%.

Процес планування освоєння нової продукції (послуг) включає декілька взаємопов’язаних етапів:

Ø генерація ідей – це своєрідний пошук можливостей створення товару ринкової новизни. Ідея створення нових видів продукції виникає в конструкторських бюро, в результаті опитування і скарг споживачів, спостереження за товарами на ярмарках та виставках, завдяки пропозиціям торговельних організацій, продукції конкурентів тощо;

Ø добір (фільтрація) ідей – процес вибору і обґрунтування тих ідей з випуску нових видів продукції, які реально можна реалізувати з вигодою для товаровиробника. Новий товар повинен відповідати наступним вимогам: забезпечувати потенційний прибуток, бути конкурентоспроможним, мати значний життєвий цикл, відповідати виробничим можливостям товаровиробника, бути простим у виробництві, забезпеченим трудовими і матеріальними ресурсами, доступним споживачеві;

Ø розробка концепціїпередбачає вихід нового товару на ринок. Прогнозуються величина виробництві і продажутовару, прибуток в розрахунку на декілька років, очікувана ціна, географія реалізації та витрати на виготовлення;

Ø перевірка концепції забезпечується прогнозуванням зміни поведінки покупця даного товару і можливого виділення переваг товару перед іншими;

Ø економічний аналізприйнятих ідей базується на вивченні прогнозів попиту, витрат, конкуренції, інвестицій, прибутку. При цьому враховується, що для створення товару ринкової новизни необхідні такі передумови:

- інформація про ймовірність успіху ідей;

- обґрунтованість експериментальних витрат і необхідних капітальних вкладень в організацію нового виробництва;

- врахування можливих труднощів в освоєнні нового товару;

- прогноз ринку збуту та можливої конкуренції;

- передбачення ціни на товар і витрат на рекламу.

Економічний аналіз дозволяє своєчасно запобігти випуску

малоефективної продукції (послуг), визначити оптимальний обсяг виробництва і збуту;

Ø процес розробки товару пов’язаний з прийняттям рішень про функції та конструкцію товару, упаковку, відповідність ціни ікорисності тощо.

Ø пробний маркетингпроводиться з метою вивчення поведінки ринку до початку масового випуску і реалізації товару.

Ø комерційна реалізація передбачає врахування таких факторів, як швидкість визнання товару споживачами, виробничі можливості, термін досягнення прибутковості.

Отже, створення нової продукції – процес складний, який вимагає істотних витрат, але без нього неможливе успішне функціонування підприємства.

Нова продукція може мати різні форми:

Ø нове застосування традиційних виробів,

Ø новий дизайн, технічне вдосконалення виробів,

Ø принципово нові товари.

У всіх випадках вдосконалення, розробка і впровадження нової продукції пов’язані зі значними витратами підприємства.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Об’ємно-календарне планування виробництва нової продукції	\|	Планування підвищення ефективності виробництва

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.