• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методи оцінки ефективності природовикористання у різних сферах діяльності

Оцінку ефективності у різних сферах природоохоронної діяльності та її наслідків у різних галузях господарювання і соціальному комплексі (з урахуванням специфіки різних видів діяльності).

Оцінка ефективності природоохоронної діяльності

Економічна та соціальна ефективність здійснення природоохоронних заходів

Вона є складовою загальної оцінки ефективності господарської та іншої діяльності людини. Як і при оцінці збитків, ми оцінюємо соціально-економічні результати, а не природні, оскільки в природі не має поняття ефективності. Методологічно і методично оцінка екологічних ефектів (соціально-економічна оцінка діяльності у природозахисній сфері) не відрізняється від звичайної оцінки економічної результативності. Різниця тільки у тому, що до загальновідомих формул додаються елементи, що характеризують ефекти в екологічної сфері. Переважно це попередженні (запобіжені) або компенсаційні збитки.

Оцінка ефективності загалом – це порівняння отриманих результатів конкретних дій з витратами на їх виконання. Для правильної і повної оцінки необхідно:

– якомога повніше охопити всі соціально-економічні результати у всіх сферах, пов‘язаних з наслідками основної дії (з можливим урахуванням перспективи);

– якомога повніше охопити усі витрати (видатки) і неподолані збитки (залишкові збитки), пов‘язані із виконуваними заходами.

Основним недоліком сучасних еколого-економічних оцінок ефективності є порушення названих правил: неповне врахування всіх результатів і витрат, а також практично повна відсутність у обчисленнях параметрів залишкових втрат (збитків). Таке повне врахування всіх елементів оцінки ефективності виявить повну неефективність природоохоронної діяльності людства (99 % В. Горшкова). У найбільш складній ситуації опиниться оцінка діяльності сировинних галузей і підприємств (організацій), що безпосередньо займаються тільки природозахисною діяльністю. Це підтверджує той факт, що в оцінці умовно званої екологічної ефективності потрібні нові підходи, чому зараз присвячується багато досліджень. Але до сфери практичної діяльності ці нові наукові методи ще не потрапили.

Оцінка ефективності природоохоронної діяльності містить у собі:

– оцінку соціально-економічних результатів природоохоронних заходів (повного і чистого ефектів);

– оцінку абсолютної економічної ефективності й часткових ефектів;

– оцінку ефективності капітальних вкладень;

Оцінку соціально-економічних результатів можна обчислити за формулою:

Р_п = Δ D + Δ З _п ,

де Р_п – економічний результат (повний ефект) природоохоронного заходу; ΔD – річний приріст доходу (додатковий прибуток та ін.) внаслідок поліпшення стану середовища і відповідного йому приросту виробництва; ΔЗ_п – величина попередженого (запобіженого) збитку (або різниця між збитками до природоохоронного заходу і після нього).

Повний економічний ефект у матеріальної сфері можна обчислити також як різницю показників чистої продукції чи прибутку до і після природоохоронного заходу; у невиробничій сфері– економією (різницею) витрат до і після природоохоронного заходу); у соціальній сфері– економією витрат держбюджету і особистих коштів населення.

Чистий економічний ефект обчислюється за формулою:

Р_ч = Р _п – В ,

Р_ч – чистий річний ефект від природоохоронного заходу; Р_п – повний економічний ефект; В – витрати на запропоновані природоохоронні заходи (це можуть бути експлуатаційні або приведені витрати залежно від мети обчислень).

Абсолютна економічна ефективність – безрозмірний коефіцієнт, обчислюється як співвідношення результату природоохоронного заходу до витрат на його виконання:

Е_абс. = ,

де Е_абс – коефіцієнт абсолютної ефективності; Р_ч – чистий економічний ефект (використовується також й Р_п залежно від мети конкретних обчислень); С – експлуатаційні витрати на природоохоронний захід; К – капітальні вкладення на його виконання; Е_н – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.

Ефективність тривалого заходу (за час, що більший від строків окупності капітальних вкладень) можна обчислити за формулою :

Е_дз= ,

де Е_дз– коефіцієнт абсолютної ефективності тривалого заходу. Всі інші параметри відповідають характеристикам попередньої формули.

Ефективність капітальних вкладень обчислюється за формулою:

Е_к = ,

де Е_к – ефективність капітальних вкладень. Інші параметри відповідають попереднім формулам.

Строк окупності капітальних вкладень обчислюється зворотнім шляхом:

t =,

де t – строк окупності (інші параметри відповідають попереднім формулам).

Інші загальноприйняті показники ефективності обчислюються за аналогічними економічними формулами з урахуванням параметру попереджених збитків. Оцінка рентабельності, прибутків та інших показників виробничої діяльності використовується тоді, коли природоохоронний захід пов‘язаний безпосередньо з виробництвом нової продукції (так, наприклад, впровадження очисної технології не тільки запобігає збиткам середовищу, а також дає продукти очищення, які можуть бути товаром). Можливість подібної ситуації треба врахувати й у всіх розглянутих тут формулах як додатковий дохід.

Деколи оцінку економічної ефективності природоохоронних заходів можуть доповнювати інші (не зовсім економічні) показники, що характеризують поліпшення стану навколишнього середовища порівняно з витратами на його отримання. Такі оцінки називають частковими (деколи початковими) ефектами. Вони обчислюються за такою формулою:

Е_ч = ,

де Е_ч – частковий ефект (усі інші параметри, крім ПС, відповідають попереднім формулам). ПС – параметри поліпшення стану навколишнього середовища. Вони можуть бути різними, наприклад, обсяг зменшення викидів у навколишнє середовище; розмір збільшення економічної оцінки природних ресурсів; розмір збільшення продуктивності та інших параметрів екосистем (для заходів, безпосередньо спрямованих на природні та географічні об‘єкти, наприклад, збільшення біомаси природних комплексів) та багато інших.

Ефективність природоохоронних заходів можна оцінювати багатьма методами (крім розглянутих вище) залежно від специфіки економічної оцінки різних видів господарської діяльності.

Економічні ефекти у матеріальному виробництві можна оцінювати також як ефект за приростом прибутку (різниця прибутку після природоохоронного заходу і прибутку до нього); або за зменшенням собівартості виробництва (різниця собівартості виробництва до заходу і після нього).

Ефект від запобігання втратам чистої продукції внаслідок захворювання робітників (Е_чп):

Е_чп = Т Ч (Л_п – Л_д),

де Т –кількість хворих робітників; Ч – чиста продукція, вироблена одною людиною за один день; Л_д, Л_п – кількість людино-днів роботи до і після природоохоронного заходу.

Ефект від скорочення виплат з фонду соціального страхування (Е_сс):

Е_сс = Т Д (Л_п – Л_д),

де Д – середній розмір допомоги (страхова виплата) одній людині (всі інші параметри збігаються з параметрами попередньої формули).

Ефект від зменшення витрат держави на лікування робітників (Е_л):

Е_л = Т_а Л_а З_а + Т_с Л_с З_с ,

де Л – кількість днів хвороби; З – затрати держави на лікування одного хворого за один день; Т – кількість хворих; індекси а, с виділяють амбулаторне і стаціонарне лікування.

Ефекти від підвищення продуктивності праці; від зменшення втрат сировини, палива, матеріалів і зменшення відходів; від ліпшого використання обладнання обчислюється за приростом чистої продукції.

Економічні ефекти у невиробничої сфері можна оцінити за зменшенням простоїв і ремонту обладнання; за зменшенням витрат на її функціонування.

Соціальні ефекти частково можна оцінити у грошовому вигляді за економією витрат населення і держави на соціальні послуги (наприклад, у результаті зменшення захворювань, витрат на утримання власного будинку, садибної ділянки та ін.). Значна частка соціальних ефектів не підлягає економічній оцінці, тому їх треба оцінювати іншими способами (наприклад, опитуванням, анкетуванням населення та ін.). У результаті соціальні ефекти від природоохоронної діяльності треба оцінювати за показниками підвищення рівня життя населення.

Економічні ефекти від поліпшення стану природних ресурсів (Е_р) внаслідок природоохоронних заходів оцінюються за поліпшенням економічної оцінки ресурсу:

Е_р = (Q_п – Q_д) V,

де Q_д, Q_п – оцінка одиниці ресурсу до і після природоохоронного заходу; V – обсяг або площа (для землі) ресурсу. При відсутності економічної оцінки ресурсу ефект обчислюється за обсягом збільшення його продуктивності (чистої продукції або прибутку).

При виборі варіантів природоохоронних заходів найоптимальніший визначають за мінімумом приведених витрат або максимумом очікуваних прибутків.

Розглянуті методи оцінки ефективності не обмежують усе різноманіття наявних способів і напрямків оцінювання природоохоронної діяльності. Є велика кількість спеціальних методик оцінювання. При виконанні конкретних досліджень необхідно обґрунтовано вибирати більш доцільний для даного випадку метод оцінки, що, у свою чергу, не є простою справою. Вибір конкретної методики і методів оцінювання загалом залежить від способів оцінювання збитків, що також відрізняються значним різноманіттям. Найпростіший підхід до оцінювання попереджених збитків включає у себе обчислення різниці всієї сукупності збитків до і після природоохоронних заходів. Цей підхід можна назвати результативним методом оцінки природоохоронних заходів за попередженими (запобіженими) збитками. Загальна формула оцінювання така:

Е_з = ,

де Е_з – економічна ефективність природоохоронного заходу; З_д, З_п, З_о – збитки до і після заходу та остаточні (залишкові) збитки. В знаменнику подані витрати на природоохоронний захід.

Подані методи оцінки можна використовувати для обчислення окремого заходу та їх сукупності; на рівні окремого підприємства, їх сукупності, галузей; на локальному, регіональному, державному і глобальному рівнях з урахуванням специфіки дослідження.

Комплексна оцінка природоохоронної діяльності визначається кінцевим соціально-економічним ефектом, що виражається підвищенням рівня життя населення, ефективності суспільного виробництва і національного багатства.

Соціально-економічна оцінка складається не тільки з економічного (грошової оцінки) підходу. Треба враховувати й інші цінності суспільства. Так, наприклад, знищення браконьєрами останніх екземплярів рідкісних тварин або рослин можна компенсувати у грошовому вигляді шляхом стягнення відповідної компенсації, яку можна визначити ринковою або іншою їх ціною, але як можна оцінити їх остаточну втрату на Земній кулі? Природні об‘єкти часто також неоціненні, як твори художників, письменників та ін. Існування лише прагматичного підходу до природи ніколи не зможе захистити всього її різнобарв‘я і краси.

Щоб людство змогло розв‘язати екологічні проблеми свого існування, необхідне вдосконалити усі аспекти природозахисної діяльності – і економічний механізм, і управління, і планування, і прогнозування, і моніторинг, і виховання та багато інших напрямків.

Питання і завдання для самоконтролю

1. Визначте суть, значення і мету соціальної і економічної оцінки ефективності природоохоронних заходів.

2. Які види оцінок ефективності природоохоронних заходів Ви можете назвати?

3. За якими формулами обчислюються повний, чистий економічні ефекти, абсолютна економічна ефективність, ефективність капітальних вкладень у природоохоронні заходи?

4. Поняття про часткові економічні ефекти від природозахисної діяльності.

5. Методи оцінок соціальної і економічної ефективності природоохоронних заходів у матеріальній і нематеріальній сферах; від попередження (запобігання) захворювання робітників та економії витрат на їх лікування; поняття про соціальні ефекти, ефекти від поліпшення стану навколишнього природного середовища.

6. Охарактеризуйте основні методи оцінки ефективності при виборі варіантів освоєння природних ресурсів або природоохоронних заходів.

7. У чому полягає суть результативного методу оцінки за попередженими збитками?

8. Дайте визначення поняття кінцевого соціально-економічного ефекту.

Читайте також:

1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
2. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
3. V. Питання туристично-спортивної діяльності
4. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
5. Автоматизація банківської діяльності в Україні
6. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
7. Автоматизація метрологічної діяльності
8. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
9. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
10. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
11. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
12. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.

Переглядів: 737