• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Метод групування.

План

1.

План

1. Економічний аналіз як наука.

2. Об'єкт, предмет, користувачі та виконавці економічного аналізу.

3. Мета і завдання економічного аналізу.

4. Функції і значення економічного аналізу в сучасних умовах.

1. Економічний аналіз як наука

Термін аналіз походить від грецького analyzis – "розділення", "розчленування". Поняття аналізу багатогранне. Залежно від мети, методів і прийомів проведення, галузі застосування, використаного інструментарію його розглядають з декількох боків. З одного боку – це загальнонауковий метод дослідження (відомо ще з курсу філософії, як один із методів, де йдеться мова «про аналіз і синтез»). З другого боку – це дослідження (вивчення) як процес одержання знань взагалі. Тобто, в другому значенні економічний аналіз виступає як наука.

Отже, аналіз – це спосіб пізнання предметів і явищ навколишнього середовища, який ґрунтується на розчленовуванні цілого на складові і вивченні їх у всьому різноманітті зв'язків і залежностей.

Економічний аналіз –це самостійна економічна наука, тобто він як і будь-яка інша наука виступає як логічно-організована система знань.

Наука взагалі – це логічно організована система знань.

Економічний аналіз як наука – це система спеціальних знань з дослідження організації, структури і стану господарського життя або окремої сфери економічної діяльності для узагальнення передового досвіду та виявлення невикористаних резервів підвищення їх ефективності.

Економічному аналізу, як науці, притаманні такі категорії наукового пізнання:

- об’єкт пізнання;

- проблема;

- спостереження і вимірювання;

- сприйняття і осмислення;

- умовивід (висновки);

- передбачення (прогноз).

Об’єктами пізнання при проведенні ЕА виступають: економічні процеси, явища, які відбуваються в підприєствах та інших народно-господарських структурах.

Метою цього пізнання є наукове вивчення і глибока оцінка стану розвитку економіки на всіх рівнях народного господарства, виявлення факторів і резервів його прискорення.

ЕА спрямовується в першу чергу на вирішення найактуальніших проблем.

Проблема – це складне теоретичне чи практичне питання, яке вимагає (потребує) свого вирішення.

Однією з таких проблем є проблема збільшення виробництва необхідної суспільству продукції та покращення її якості, при найменших витратах, тобто підвищення економічної ефективності виробництва.

В сучасний період особливо важливими економічними проблемами є ефективність роботи господарських формувань на основі різних форм власності, ефективність дії окремих ринкових механізмів…

Процес ЕА включає такі ектапи вивчення:

- розпізнавання;

- діагноз;

- прогноз.

Вивчення явища розпочинається із стадії розпізнавання:

Розпізнавання – це загальна оцінка ситуації. В процесі розпізнавання описують ситуації, роблять висновки про діяльність господарських структур і доцільні зміни аналізованого об’єкта.

Приклад. Аналізуючи виробництво продукції рослинництва на стадії розпізнавання фіксується його спад. Виявляються негативні явища, спричинені зменшенням обсягу виробництва.

(Проблема окреслена, але виникає питання що зумовило спад виробництва)

На стадії діагностики виявляють конкретні причини,що зумовили зміну загальних показників. Результати аналізу одержані на стадії діагностики є вихідною умовою для передбачення доцільної зміни досліджуваного процесу, тобто прогнозування.

Економічні процеси, явища, що відбуваються в конкретному підприємстві визначаються мінливістю. Тому знання здобуті в процесі вивчення минулих ситуацій не завжди можуть відображувати суть наступних ситуацій. Цим зумовлюється безперервність ЕА, його повторюваність в кожному наступному циклі (виробничому, господарському, календарному).

В цьому полягає відмінність ЕА як системи знань від багатьох інших наук.

Специфіка ЕА полягає і в тому, що він виступає не тільки як система знань, (досі мова йшла саме про це) але й як методика та методологія вивчення економічних явищ.

Методологія – це наука, яка вивчає методи наукового пізнання, або пізнавальної діяльності.

Методика – це сукупність певних правил і прийомів вирішення окремих питань (конкретніше ніж методологія).

Отже, ЕА є самостійною наукою і водночас це функціональна наука. З іншого боку він виступає і як система знань і як методологія і методика вивчення економічних явищ.

2. Об'єкт, предмет, користувачі та виконавці економічного аналізу

Економічний аналіз, як і будь-яка інша наука, має свій об'єкт, предмет і користувачів. Взагалі під об'єктом розуміють предмети і явища, які розглядаються, вивчаються з урахуванням територіального аспекту, певного місця діяльності.

Об'єктом економічного аналізу виступає господарська діяльність країни, регіону, району, міста, села чи окремого підприємства, структурного підрозділу, підприємця. Об'єкт аналізу визначається виходячи з поставлених мети та завдань аналізу.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта і вужчий за нього. Предмет – це те, на що спрямований аналіз. Виходячи з цього, предметом економічного аналізу є результати діяльності та причинно-наслідкові зв'язки економічних явищ і процесів, що виникають у процесі господарської діяльності, які є головними, визначальними для вивчення і досягнення поставленої конкретної мети аналізу.

Суб’єктами аналізу господарської діяльностіє користувачі його результатів (на внутрішньому рівні – керівники підрозділів, менеджери, керівник підприємства; на зовнішньому – банки, акціонери, інвестори, кредитори, фінансові органи тощо).

Розрізняють користувачів:

- внутрішніх – керівники підприємства, менеджери, керівники підрозділів, учасники правління або власники підприємства;

- зовнішні – 1) з прямим фінансово-економічним інтересом (діючі інвестори, потенційні інвестори, банки, які надали кредит, потенційні кредитори); 2) з нерямим фінансово-економічним інтересом (податкові органи, фінансові органи, урядові структури, профспілки, страхові компанії, замовники і ін.); 3) без фінансово-економічним інтересу (органи статистики, арбітраж, аудиторські фірми).

Виконавцями економічного аналізу є спеціалісти галузей і керівники виробничих підрозділів, які можуть забезпечити найбільшу його ефективність. Очолюють цю роботу керівник підприємства і головний (старший) економіст. Якщо ж підприємство мале, то аналітична робота покладається на бухгалтера.

Наприклад, об'єктом економічного аналізу робочої сили є господарські процеси, пов'язані із забезпеченням і використанням працівників підприємства, а предметом – фактори, що впливають на наявність, якість, рух та ефективність їх трудової діяльності. Аналіз проводиться спеціалістами (економіст із праці, бухгалтер, завідувач кадрами, інженер-технолог, начальник цеху) під керівництвом директора підприємства і головного економіста. У ролі користувачів аналізу можуть бути керівники і спеціалісти як самого підприємства (внутрішні), так і вищестоящої організації, податкових, профспілкових органів, інвестори (зовнішні) тощо.

3. Мета і завдання економічного аналізу

Основною метою економічного аналізу є пошук резервів підвищення ефективності суспільного господарства і розробка заходів щодо їх реалізації. Досягнення цієї мети потребує попереднього розв'язання конкретних завдань. Основними завданнями економічного аналізу є такі:

– оцінка фактичного стану господарювання;

– виявлення факторів, які спричинили відхилення фактичних показників від планових;

– визначення кількісного та якісного впливів різних факторів на результати господарювання;

– визначення резервів поліпшення наявного стану;

– розробка, обґрунтування шляхів і заходів подальшого використання виявлених резервів та контроль за їх виконанням.

Зупинимося на цих завданнях детальніше.

1. Оцінка фактичного стану господарювання передбачає встановлення рівня та об'єктивну характеристику економічних результатів, досягнутих підприємством, його структурними підрозділами чи окремими працівниками. Основним методом при цьому виступає порівняння, а базою порівняння – планові, нормативні показники, показники минулих років, конкурентів тощо. Саме порівняння фактичних (звітних) відповідних економічних показників з плановими (нормативними) допомагає виявити відхилення між ними у бік збільшення або зменшення та рівень виконання плану (дотримання нормативів). На практиці найчастіше звітні дані зіставляються з плановими.

2. Виявлення факторів, які спричинили відхилення фактичних показників від планових полягає у визначенні чинників, які позитивно чи негативно вплинули на результати господарської діяльності. Наприклад, на фінансові результати підприємства (розмір прибутку, рентабельність) впливає сукупність економічних, організаційних, виробничих, технологічних та інших факторів. Вони можуть або стимулювати, або перешкоджати досягненню поставлених завдань. Зокрема, серед основних із них можна назвати зміну обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг), ціни, собівартості продукції тощо.

3. Визначення кількісного та якісного впливів факторів на результати господарювання досягається шляхом проведення факторного аналізу. Для цього використовуються різні статистико-економічні методи, зокрема індексний, дисперсійний, кореляційно-регресійний, елімінування та інші, що дає змогу розрахувати силу і величину впливу чинників на результативні показники. Така операція вкрай необхідна для виявлення резервів.

4. Визначення резервів підвищення рівня господарювання, поліпшення наявного стану є наступним етапом після факторного аналізу і базується на його даних. Він полягає у встановленні невикористаних господарських можливостей, зокрема втрат робочого часу, матеріальних, фінансових, трудових ресурсів. Основним завданням цього етапу є розрахунок суми понесених втрат підприємства (явних та прихованих) порівняно з плановими даними внаслідок дії несприятливих чинників чи прорахунків.

5. Розробка, обґрунтування найраціональніших шляхів і заходів щодо подальшого використання виявлених резервів з підвищення ефективності господарювання та контроль за їх виконанням. Це завдання логічно випливає з попередніх чотирьох і є завершальним етапом дослідження. Аналітики повинні запропонувати більш досконалу стратегію і тактику подальшого економічного розвитку господарської діяльності, а також комплекс заходів, рекомендацій щодо усунення допущених недоліків, втрат, упущених можливостей тощо. Ці заходи мають ґрунтуватися на сучасних прогресивних технологіях, інноваційних підходах, узагальненому передовому вітчизняному і зарубіжному досвіді. Вони сприятимуть кращому використанню ресурсів, підвищенню ефективності виробництва й реалізації продукції.

4. Функції і значення економічного аналізу в сучасних умовах

Економічний аналіз відіграє важливу роль в економічному розвитку. Він виступає провідною з'єднувальною ланкою між бухгалтерським обліком і прийняттям управлінських рішень. Завдяки цьому створюються умови для забезпечення безкризової ефективної діяльності суб'єктів господарювання.

Економічний аналіз виконує важливі і різноманітні функції. Основними з них є такі:

– науково-дослідницька – виявлення закономірностей і тенденцій економічних явищ та процесів на основі глибокого вивчення дії та впливу економічних законів;

– інформаційно-аналітична – збирання та обробка необхідних даних, оцінка їх достовірності, зведення, групування та виконання інших розрахунків, необхідних для оцінки і прийняття управлінських рішень;

- оцінююча – характеристика, узагальнення результатів господарювання та формулювання висновків про їх досягнутий рівень;

– планова – обґрунтування поточних і стратегічних планів економічного розвитку;

– контролююча– контроль за виконанням планів і управлінських рішень, реалізацією заходів з раціонального використання ресурсів, поліпшення економічних результатів тощо;

– пошукова – виявлення резервів підвищення ефективності господарювання;

– мобілізуюча (конструктивна) – розробка заходів щодо використання виявлених резервів;

– інноваційна – сприяння впровадженню передових досягнень науково-технічного прогресу, сучасних технологій, інформаційно-комп'ютерних систем тощо;

– пропагандистська – обнародування та розповсюдження інформації про передовий досвід господарювання, нові методики аналізу, сучасні технології та інновації тощо.

Практичне значення ЕА зростає в умовах господарського ризику, мінливого і часто невизначеного зовнішнього ринкового середовища. За цих

умов важливо виявити причинно-наслідкові зв’язки в економічних процесах з метою обґрунтування оптимальних управлінських рішень, пов’язаних з режимом стійкого функціонування підприємства. В данному випадку дані економічного аналізу є визначальною інформацією для управління підприємством і прийняття оптимальних управлінських рішень.

Управління – це особливий вид людської діяльності, орієнтований на

свідому організацію виробництва на всіх стадіях розширеного відтворення.

Управління як система складається з двох підсистем: керуючої (суб’єкт управління – керівні органи) і керованої (об’єкт управління – підлеглі, ферма, ланка тощо).

Керуюча підсистема виробляє мету і програму функціонування керованої підсистеми, контролює і регулює виробничі процеси. Це обумовлює її активну роль у системі управління. Вона виконує певний набір функцій.

Єдиної класифікації функцій управління немає, однак найбільш розповсюдженими вважають: планування, облік, контроль, аналіз і регулювання.

За допомогою планування складається програма ефективного функціонування об’єкта управління по досягненню ним поставленої мети; облік -відображає фактичний стан об’єкта на певний момент часу; контроль - спостереження за керованим об’єктом; аналіз - дає кількісну і якісну оцінку змінам, що проходять у керованому об’єкті відносно заданої програми. З його допомогою вибираються варіанти управлінських рішень, спрямовані на усунення причин негативних відхилень і створення сприятливих умов для розвитку прогресивних явищ, розкриваються невикористані чи додатково виявлені резерви, залучення яких дозволить або прискорити розвиток керованого об’єкта, або перевести його на більш ефективний режим функціонування.

Регулювання полягає у видачі керуючих дій, тобто в підтриманні об’єктів аналізу в необхідному стані на основі використання результатів аналізу.

Отже, прийняте управлінське рішення визначатиметься глибиною, якістю і своєчасністю проведеного аналізу, тобто чим він детальніший, тим раціональніше управлінське рішення. Цим визначається суть аналізу як функції управління, як одного із видів управлінської діяльності.

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ:

Контрольні запитання й завдання

1. Наведіть дослівне визначення терміна "аналіз" та поясніть його походження.

2. У чому полягає сутність аналізу?

3. Дайте трактування аналізу.

4. Обґрунтуйте необхідність поєднання аналізу і синтезу.

5. Дайте визначення економічного аналізу як науки.

6. Назвіть основні напрями економічного аналізу.

7. Що виступає об'єктом економічного аналізу?

8. У чому полягає відмінність між об'єктом і предметом аналізу?

9. Наведіть приклади об'єкта і предмета економічного аналізу.

10. Дайте визначення користувачів економічного аналізу.

11. Охарактеризуйте зовнішніх і внутрішніх користувачів аналізу. Чим вони відрізняються?

12. Що розуміють під теорією економічного аналізу?

13. Яка основна мета економічного аналізу?

14. Розкрийте основні завдання економічного аналізу.

15. Назвіть функції, які виконує економічний аналіз.

16. Висвітліть значення економічного аналізу в сучасних умовах.

17. Яку роль відіграє економічний аналіз на макрорівні?

18. Яка роль економічного аналізу на мікрорівні?

19. Поясніть значення аналізу як функції управління.

20.Де використовуються результати економічного аналізу?

Тема 2. ПРИНЦИПИ ТА ВИДИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

2.1. Принципи економічного аналізу.

2.2. Основні види економічного аналізу та їх класифікація.

2.1.. Принципи економічного аналізу

Економічний аналіз, як й інші науки, має ґрунтуватися на чітко визначених принципах. Принцип (лат. principium – початок, основа) означає норму поведінки і діяльності. Отже, при проведенні аналізу слід керуватися такими принципами:

– державний підхід;

– науковість;

– комплексність;

– системність;

– об'єктивність;

– конкретність;

– точність;

– дієвість;

– безперервність;

– ефективність (економічність);

– порівнянність;

– оперативність;

– демократичність;

– доступність;

– принцип основної ланки, або вузьких місць (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Основні принципи економічного аналізу

Розглянемо ці принципи детальніше.

Державний підхід означає, що у процесі проведення економічного аналізу необхідно керуватися законодавчими актами, нормами, положеннями сучасної державної політики. Це сприятиме застосуванню відповідних законодавчих норм, критеріїв, які дадуть змогу зробити обґрунтовані висновки. Наприклад, при аналізі використання робочого часу працівниками підприємств необхідно керуватися положеннями Конституції України, Кодексу законів про працю, Законом України "Про зайнятість населення" та іншими, якими насамперед регламентуються норми робочого часу та відпочинку громадян. Зіставлення фактично відпрацьованого часу та нормативного і дає змогу виявити рівень і дати оцінку використанню робочого часу.

Науковість – це принцип, який передбачає використання при аналізі наукових розробок спеціальних методик, загальновизнаних методів і прийомів аналізу. Це дає можливість скласти науково обґрунтовані програму та план аналізу, чітко визначити його мету, об'єкт і предмет, зібрати, обробити необхідну об'єктивну інформацію, підібрати методи і способи дослідження, а також сформулювати висновки і пропозиції щодо підвищення ефективності господарювання. Завдяки науковому підходу забезпечується об'єктивна оцінка економічного стану, пошук і визначення величини невикористаних резервів його покращання.

Комплексність (всебічність) є необхідною умовою аналізу, яка полягає у повному вивченні економічних явищ чи процесів для забезпечення їх об'єктивної оцінки. Зокрема, аналіз виробництва сільськогосподарської продукції потребує вивчення не тільки сукупності технічних, технологічних, а й організаційних (організація праці, виробництва, збуту продукції, постачання сировини і матеріалів), економічних (системи і форми оплати праці, розподіл прибутку, собівартість виробів і рентабельність, система кредитування, оподаткування), соціальних факторів (умови праці, якісні характеристики працівників – досвід роботи, освіта, стан здоров'я, режим відпочинку), наявних ресурсів (трудові, земельні, водні ресурси, матеріально-технічна база) та інших умов (природно-кліматичні, кон'юнктура ринку аграрної продукції та ін.). Вони можуть не прямо, а опосередковано, проте не менш важливо і суттєво, впливати на обсяг, структуру, асортимент, ефективність виробництва продукції, ритмічність виробничого процесу тощо.

Системність – це принцип, що вимагає такої форми організації аналізу, при якій дотримується єдність та послідовність дослідження економічних явищ як цілісної системи у певному порядку – за етапами та у взаємозв'язку один з одним, а не відокремлено. Наприклад, при прийнятті рішення про впровадження нової техніки і технології виробництва на підприємстві були проаналізовані очікувані економічні вигоди від цього, а саме: зниження трудових витрат за рахунок скорочення ручної праці, зменшення технологічних операцій, збільшення виходу продукції, підвищення продуктивності праці, економія сировини і матеріалів. У результаті собівартість продукції повинна була знизитися, а прибутковість, рентабельність зрости. Проте робітничі кадри підприємства негативно сприйняли такі дії керівництва і навіть свідомо зіпсували нову техніку. Основною причиною був несистемний підхід аналізу через врахування лише позитивних результатів і неврахування можливих негативних наслідків, зокрема соціально-психологічних. Так, впровадження нової технології призвело до значного вивільнення робітників, які залишилися без робочого місця і заробітку, що не було завчасно передбачено.

Об'єктивність означає правильність, реальність даних, відображення ними справжнього стану господарювання шляхом критичного і безстороннього, що не залежить від будь-чиєї волі чи можливостей, дослідження економічних явищ, формулювання обґрунтованих висновків і рекомендацій. Такий неупереджений підхід сприятиме достовірній оцінці економічних явищ і процесів для прийняття зважених та обґрунтованих управлінських рішень.

Конкретність вимагає того, щоб економічний аналіз ґрунтувався не на абстрактних, абстрагованих, відособлених, далеких від дійсності даних, а на конкретних, реально існуючих, достатньо точних показниках, що мають матеріальну основу і повинні бути кількісно виражені. Конкретність у поєднанні з цілеспрямованістю аналізу створять умови для одержання точних результатів дослідження з найменшими затратами часу і коштів.

Точністьполягає у тому, що висновки аналізу повинні випливати із результатів застосування методів, насамперед, точних наук, наприклад математичних, і ґрунтуватися на чітких розрахунках. У першу чергу це стосується визначення невикористаних резервів підвищення ефективності виробництва, які можна кількісно оцінити за допомогою методів факторного аналізу та ін.

Дієвість передбачає створення таких умов, за яких результати аналізу можуть активно впливати на господарську діяльність. Цього можна досягнути завдяки використанню отриманих результатів на практиці для підвищення ефективності виробництва. Так, необхідно реалізувати і впровадити у виробництво рекомендації з використання виявлених у ході аналізу резервів щодо раціонального використання ресурсів, удосконалення структури, технології, організації виробництва і реалізації продукції тощо. Результати аналізу мають слугувати основою розробки заходів щодо усунення виявлених недоліків, розвитку найбільш прибуткових напрямів діяльності підприємства.

Безперервністьпотребує постійного, регулярного проведення аналізу, що виключає його випадковий характер. Так, керівники, спеціалісти, всі інші працівники на кожному етапі господарювання повинні мати постійну інформацію про фактичний стан діяльності всього підприємства та окремих його структурних підрозділів.

Ефективність або економічність – один із найважливіших принципів, при якому мета і завдання економічного аналізу вважаються досягнутими за обов'язкової умови, що очікуваний економічний ефект в результаті проведення аналізу буде значно вищим, ніж затрати на його проведення. Якщо ж така умова не дотримується, то сенсу в проведенні аналізу немає.

Порівнянність – обов'язковий принцип, дотримання якого дає змогу добитися зіставності даних і результатів аналізу за об'ємними, вартісними, якісними, структурними параметрами, вихідними умовами виробництва тощо. У разі непорівнянності слід застосувати відповідні методи приведення показників у порівняльний вигляд.

Оперативність – це принцип, який вимагає швидкого проведення аналітичного дослідження, формування чітких висновків, рекомендацій, що слугують основою для своєчасного прийняття відповідних управлінських рішень, а також контролю за їх виконанням.

Принцип демократичності стверджує, що до проведення аналізу необхідно залучити широке коло працівників підприємства, не обмежуючись посадами, які вони займають. По-перше, це сприятиме відкритості, прозорості аналітичних процедур, їх об'єктивності, деталізації, системності завдяки різнобічним знанням, професіоналізму, кращій поінформованості залучених працівників про ті чи інші сторони господарської і трудової діяльності. По-друге, дотримання вказаного вище принципу забезпечить належну мотивацію праці, зацікавленість працюючих у зростанні виробництва, сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі тощо. Наприклад, для проведення аналізу забезпеченості і використання кадрів на підприємстві, у робочу групу крім аналітиків (економістів) і бухгалтерів доцільно включити інженерів-технологів, інженера з техніки безпеки, представників відділу кадрів, профспілки.

Принцип доступності має на увазі забезпечення достатньої його гласності даних, висновків, рекомендацій, що сформульовані після завершення економічного аналізу. Без цього результативність аналізу низька. Під гласністю розуміють доступність результатів проведеного економічного аналізу та зроблених висновків шляхом обов'язкового доведення їх до відома працівників. Ознайомлення із зазначеною інформацією дасть чітке уявлення про стан господарювання, що у свою чергу стимулюватиме ініціативу, творчу активність кадрів. Саме такий підхід відповідає демократичним засадам управління.

Принцип основної ланки, або вузьких місць, як його ще називають, передбачає виділення в ході аналізу найважливішої, найсуттєвішої саме на цей час ланки чи найпроблемнішого місця з погляду виявлення і мобілізації резервів з підвищення прибутковості та ефективності виробництва. Цей принцип зумовлений обмеженістю фінансових і трудових ресурсів. Занадто глибока деталізація аналізу може спричинити втрату його оперативності, дієвості та ефективності.

Наприклад, аналіз продуктивності праці на підприємстві можна проводити за галузями виробництва, технологічними операціями, видами продукції, категоріями працівників, структурними підрозділами, періодами року тощо. При цьому можна використовувати основні, допоміжні показники, натуральні, вартісні і трудові одиниці виміру, а також досліджувати безліч факторів впливу на продуктивність праці: економічні, соціальні, організаційні, виробничі, трудові, психологічні, демографічні, юридичні, політичні, екологічні та ін. За таких умов аналіз дуже ускладнюється. Щоб запобігти цьому, доцільно зосередити зусилля на вивченні основних показників продуктивності праці за тими видами продукції, які займають переважну частку у виробництві, і трудових факторів, що впливають на них. Саме за цими напрямами слід деталізувати аналіз.

2.2. Основні види економічного аналізу та їх класифікація

Економічний аналіз як самостійна наука у процесі свого розвитку розділився на окремі види. Вони розрізняються за видом діяльності, об'єктом, предметом, часом, методикою, програмою дослідження тощо і класифікуються за такими ознаками:

– галузь, вид економічної діяльності;

– спрямованість у часі дослідження;

– строк прогнозування, особливості господарської діяльності;

– просторова ознака;

– користувачі аналізу;

– ступінь охоплення об'єктів дослідження;

– зміст програми аналізу;

– сфера застосування;

– зміст аналізу;

– предмет аналізу;

– методика вивчення об'єктів (табл. 2.1).

Таблиця 2.1. Класифікація видів економічного аналізу

І класифікаційна ознака: вид економічної діяльності.

За цією ознакою ЕА поділяють на:

– сільського господарства, мисливства та лісового господарства;

– рибного господарства;

– промисловості;

– будівництва;

– оптової й роздрібної торгівлі, торгівлі транспортними засобами;

– готелів і ресторанів;

– транспорту і зв'язку;

– фінансової діяльності;

- і т.д.

ІІ ознака: спрямованість у часі дослідження: