• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Контроль за організаційними формами фізичного виховання дітей

Зовнішні ознаки стомлення

(з Методичних рекомендацій «Медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням дітей дошкільного віку »МОЗ СРСР від 23.12.82г.,

№ 08-14/12)

Незначна ступінь втоми - цілком допустима реакція організму на фізичне навантаження. За наявності ознак значного стомлення у дітей вихователь повинен обмежувати навантаження на них, зменшити число повторень вправ, виключити найбільш важкі для виконання вправи, подовжити відпочинок. Якщо у дітей спостерігаються ознаки сильної втоми, це означає, що пропоноване навантаження не відповідає рівню їх фізичної підготовленості.

У плані контролю за заняттям з фізичної культури заслуговує на увагу тактика вихователя по відношенню до дітей з низьким рівнем фізичної підготовленості або з відхиленням у стані здоров'я. Ці діти потребують індивідуалізації навантажень.

Здійснюючи педагогічний контроль за виконанням програми, завідуюча, методист дошкільного закладу або інспектор установи народної освіти відвідують заняття з фізичної культури й аналізують їх. Перед тим як побувати на занятті, визначається мета його відвідування. Це може бути ознайомлення з методикою роботи вихователя, перевірка ефективності вирішення виховних завдань під час заняття, оцінка його моторної щільності тощо.

Розглянемо окремі положення, на які слід звернути увагу під час аналізу занять з фізичної культури.

• Оцінка плану-конспекту заняття: чіткість визначення завдань заняття, відповідність змісту його завдань та умов проведення;відповідність добору засобів анатомо-фізіологічних та психологічних особливостей дітей, визначення часу на окремі етапи заняття, заплановане дозування фізичного навантаження.

• Підготовка фізкультурного залу або майданчика до заняття, розміщення необхідного інвентарю, дрібних посібників (прапорців, м'ячів, гімнастичних палиць тощо), створення відповідних гігієнічних умов.

• Методика проведення заняття: відповідність методів та прийомів навчання вправ вікові дітей даної групи, їх раціональність; правильність складання комплексів загальнорозвиваючих вправ; чіткість та якість показу вправ, пояснень, вказівок, надійність страхування; попередження та своєчасне виправлення помилок у дітей під час виконання вправ, індивідуальний підхід до них; способи організації дітей та раціональне використання фізкультурного обладнання, дозування вправ та якість їх виконання; регулювання фізичного навантаження; оцінка моторної щільності заняття.

• Вирішення виховних завдань: виховання дисциплінованості, сміливості, наполегливості, активності, колективізму та ін.

• Вміння вихователя керувати групою, вимогливість та педагогічний такт, культура мови, тон звернення до дітей (доброзичливий, різкий, грубий), зовнішній вигляд вихователя (наявність спортивної форми).

• Загальна оцінка проведення заняття. Позитивні його сторони, недоліки, ступінь виконання поставлених освітньо-виховних завдань (частково або повністю).

• Зауваження та пропозиції щодо поліпшення методики навчання, виховання та організації дітей у процесі заняття.

Для визначення ефективності заняття, його загальної та моторної щільності застосовують метод хронометрування: фіксування часу (секундоміром або шаховим годинником), затраченого на рухову діяльність дитини (ходьба, біг, виконання вправ, гри і т.д.); показ і пояснення вправ, установку й прибирання фізкуль­турного інвентарю; відпочинок і простій (тривале очікування своєї черги, невиправданий показ, занадто тривале пояснення). Спостереження ведуть за однією дитиною групи протягом усього заняття і отримані дані видів її діяльності фіксують у протоколі.

Протокол хронометрування щільності заняття з фізичної культури в групі

прізвище, ім'я, стать, вік дитини, за якою вели спостереження

У графі «Види діяльності « записують усі дії дитини, за якою ведеться спостереження, у тій послідовності, в якій вони даються на занятті. У наступній графі фіксуються показники секундоміра (шахового годинника). Фіксують початок заняття і його закінчення. У протоколі визначають початок кожного виду діяльності дитини. Кінець його є початком нового виду діяльності. Після закінчення заняття визначають час, затрачений на вико­нання вправ, інші види діяльності, простій та ін.

При визначенні загальної щільності заняття підсумовують час, затрачений на всі види діяльності, крім часу простою, і обчислюють відсоткове відношення їхньої суми до загальної тривалості заняття.

Наприклад, заняття тривало ЗО хв, з них 27 хв використано раціонально. Загальна щільність заняття становить 27 100/30 = 90%.

Моторна щільність визначається відношенням часу, затраченого на безпосереднє виконання вправ, до всього часу заняття (у відсотках). Це один з об'єктивних критеріїв ефективності заняття, зокрема, його впливу на комплексне розв'язання оздоровчих, освітніх та виховних завдань.

Наприклад, тривалість заняття 35 хв., діти виконували загальнорозвиваючі вправи, основні рухи, перешикування, брали участь у рухливій грі та ін. - 26 хв.

Вона змінюється залежно від змісту, організації, методики про­ведення заняття, наявності достатньої кількості фізкультурного інвентарю та обладнання. На перших етапах навчання нових основних рухів та при виконанні деяких складних рухів, де потрібна страховка або має місце індивідуальне навчання, моторна щільність буде нижчою. Оптимальною моторною щільністю занять з фізичної культури слід вважати для дітей першої та другої молодших груп - 60-65%, середньої - 65-70%, старшої -70-75%, підготовчої до школи групи - 75-80% .

Проте лише хронометрування не дає змоги оцінити головного - характеру взаємодії з дітьми, тому хронометраж слід обов'язково поєднувати з педагогічними спостереженнями за ходом заняття. Також цей метод не завжди об'єктивно оцінює обсяг фізичного навантаження на організм дітей. Вони можуть виконувати вправи малої інтенсивності фронтальним способом (підлізання під мотузку, яка натягнута на двох стояках; ходьбу по мотузці, яку покладено на підлогу, та ін.), щільність при цьому буде досить велика, а фізичне навантаження - незначним.

Про відповідність фізичного навантаження віковим особливостям дітей судять за фізіологічними змінами їх працездатності. Навантаження має зовнішні та внутрішні характеристики.

Зовнішні характеристики визначаються тривалістю в часі, кількістю повторень вправ та їх інтенсивністю. Вони порівняно легко піддаються контролю й обліку. Внутрішні (фізіологічні) характеристики визначаються реакцією організму і зміною фізіологічних показників (частота пульсу, дихання, життєва ємність легенів, артеріальний тиск) внаслідок виконаних вправ. Вони простежуються візуально за зовнішніми ознаками втоми або реєструванням змін частоти пульсу при різних ступенях навантажень протягом заняття (фізіологічна крива).

Пульс, як відомо, є достатньо об'єктивним показником стану працездатності та зміни реакції серцево-судинної системи залежно від фізичного навантаження дітей під час занять з фізичної культури. Тому медичний працівник, методист або завідувач дошкільного закладу при відвідуванні заняття ведуть підрахунок пульсу одного або двох дітей (з основної медичної групи). Підрахунок пульсу проводиться протягом 10 с (потім цей показник множать на 6 і отримують кількість ударів пульсу за хвилину). Пульс підраховують шість разів: перед початком заняття, після підготовчої частини (виконання загальнорозвиваючих вправ), після виконання основних рухів, рухливої гри, після заключної частини та через 3-4 хв після заняття (у відновному періоді).

Показником правильної побудови заняття є поступове підвищення частоти пульсу від вихідних даних на 15-20% у першій половині підготовчої частини, після виконання загальнорозвиваючих вправ на 35-45%, після основних рухів на 50-60%, відразу після гри великої рухливості на 70-90% (що досягається також високим емоційним тонусом дітей). У заключній частині частота пульсу знижується і перевищує вихідні дані на 5-10%, через 3-4 хв після заняття пульс знижується до вихідних даних. Для забезпечення тренувального ефекту на заняттях з фізичної культури середній рівень частоти пульсу для дітей 3-4 років повинен складати 130-140 ударів за хвилину, для дітей 5-6 років - 150 ударів за хвилину (Ю.П.Змановський, Г.П.Юрко). Середній рівень частоти серцевих скорочень визначається шляхом сумування даних частоти пульсу після підготовчої частини, ви­конання основних рухів, рухливої гри, заключної частини і ділення цієї суми на 4.

На основі зміни частоти пульсу будують фізіологічну криву заняття - тобто графічне зображення частоти серцевих скорочень. Для цього креслять вертикальну та горизонтальну осі, на першій відкладають показники пульсу, на другій - моменти вимірювань пульсу протягом заняття та після відновного періоду.

На занятті з фізичної культури фізіологічна крива може бути двох типів. Перший тип фізіологічної кривої відмічається в тих випадках, коли в основній частині проводиться навчання таких видів рухів, як підлізання, пролізання в обруч, вправи з рівноваги та ін У даному випадку з початку основної частини навантаження знижується і знов підвищується до максимуму під час проведення рухливої гри. Другий тип фізіологічної кривої полягає в поступовому збільшенні навантаження у процесі заняття, досягаючи максимуму під час рухливої гри.

Якщо заняття побудоване методично правильно, фізіологічна крива поступово підвищується від початку заняття до основної його частини (під час рухливої гри), коли фізичне навантаження буде максимальним й досягає високих меж (170-180 уд/хв), а в заключній частині та відновному періоді наближається до вихідних показників. Деяке зниження частоти серцевих скорочень у відновному періоді порівняно з вихідними даними свідчить про зростання фізичної працездатності у дитини і переходу організму на більш економічний ритм роботи (Г.П.Юрко).

Аналіз пульсової кривої допомагає вихователю визначити навантаження занять і вирішити питання про правильність добору та послідовність виконання фізичних вправ, а також оцінити, чи відповідає запропоноване навантаження рівню розвитку та підготовленості дітей.

Читайте також:

1. III. Контроль знань
2. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
3. POS -Інтелект - відеоконтроль касових операцій
4. VII Контроль постачальника
5. Агрегатний індекс фізичного обсягу
6. Акустичний контроль приміщень через засоби телефонного зв'язку
7. Аліментні обов’язки батьків і дітей
8. АНаліЗ СТанУ ЗДОРОВ'Я ДІТеЙ І ДОРОСЛИХ В УКРАЇНІ
9. Англійська система фізичного виховання. Діяльність Томаса Арнольда.
10. Базові поняття теорії і методики фізичного виховання.
11. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
12. Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.

Переглядів: 1858