РОЛЬ ПЕДОЛОГІЇ У СТАНОВЛЕННІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ

Педологія (від грецької раіs - дитя і logos - слово, наука) - течія в педагогіці та психології, яка виникла на межі ХІХ-ХХ ст.; міждисциплінарна наука, що намагалася синтезувати знання про дитину з метою ефективного її виховання. П.П.Блонський (1884-1941) визначав педологію, як науку про віковий розвиток дитини в умовах визначеного соціально-історичного середовища.

Перші педологічні дослідження в Росії проводили А.П.Нєчаєв, Г.І.Россолімо, А.Ф.Лазурський, В.П.Кащенко. Більшість з них мали медичну освіту, тому головну увагу вони приділяли фізичному та психічному розвитку дитини. Перші педологи займалися в основному "винятковими дітьми" (обдаровані та дефективні), тому виникла навіть окрема галузь - "Педологія виняткового дитинства". Підвалинами виховної діяльності педологів був гуманістичний принцип: любов до дітей, віра в їх духовні та фізичні сили, охорона дитинства від жорстокості. Ключем до виховання вони вважали інтерес дитини. На їх погляд, не дитина має прилаштовуватись до системи виховання, а індивідуальність дитини, особливості її характеру і поведінки визначають вибір засобів виховання.

Особливу увагу В.П.Кащенко (1870-1943) приділяв дослідженню соціальних факторів, які впливають на розвиток дитини. Він розробив методику вивчення дії соціуму на дитину - соціальні профілі, і створив лікувально-педагогічний заклад для дефективних, нервових та "трудних" дітей. Ця школа-санаторій виховувала і морально дефективних. Корекція поведінки дитини здійснювалась на основі спеціального "Листа обстеження" та "Плану медико-педагогічної корекції".

До 30 р. склалися такі педологічні напрями: "ідеалісти", рефлексологи, біогенетики, соціогенетики. Про рівень розвитку педології у ці роки свідчать: створення інституту педології, видання журналу "Педологія", підготовка педологів з вищою освітою, проведення педологічного з'їзду (наприкінці 1927 р.), на якому було поставлене завдання негайної розробки ефективних засобів виховання. Постановою ЦК ВКП(б) 1928р. "Про проведення масової практичної роботи з всебічного дослідження дитинства" були визначені два головних напрями : медично-педологічний та педолого-педагогічний в школі.

Основними завданнями педолого-педагогічної роботи в школі були: навчання учнів; виховна та профілактична робота з "трудними" дітьми, профорієнтаційна робота; робота з батьками та педагогами щодо ознайомлення їх з основами педології.

Особлива увага зверталась на взаємозвязок діагностичної роботи та педагогічної практики. Але у 1936 р., після виходу Постанови ЦК ВКП(б) "Про педологічні спотворення в системі Наркомпросу", педологія була знищена.

I тільки в кінці 60-х рр. В СРСР був відновлений пошук форм практичної участі психологів у роботі школи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ СТАНОВЛЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ ОСВІТИ	\|	СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ В УКРАЇНІ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.