Вербальний контакт

КОНТАКТ ІЗ КЛІЄНТОМ ПІД ЧАС БЕСІДИ

Одна з найважливіших умов ефективної роботи психолога — добрий контакт із клієнтом. Гарантія такого контакту — професійне володіння не тільки вербальними технічними засобами, але й такими найважливішими невербальними параметрами, як тон, контакт очей, паузи й т.д.

Засоби підтримки вербального контакту досить умовно можна розділити на прямі та непрямі. До першої групи належать усі форми звертання до людини, яка прийшла на прийом, спрямовані на встановлення з нею довірчих і відвертих стосунків, підбадьорення, похвалу, вираження підтримки і т. ін. Необхідність використання таких форм звертання виникає в найрізноманітніших випадках: на початку бесіди, щоб установити контакт і зняти напругу; у ситуації, коли обговорюються занадто важливі або педантичні питання; коли клієнт розстроєний або плаче.

Буває, що людині необхідно відчувати себе не гірше за інших, відчути підтримку й розуміння з боку консультанта, їй потрібна можливість сприймати свої проблеми не як щось ганебне й виняткове, а як тимчасову невдачу, яка трапляється й у інших людей. У таких ситуаціях психологові стануть у пригоді репліки типу: "Подібні проблеми нерідко виникають у батьків підлітків" або "Немає нічого дивного в тім, що вам із чоловіком так важко знайти спільну мову, подружнє життя — це справді мистецтво", або "Не варто хвилюватися, я думаю, що справа ця може налагодитися". Допомогти консультантові під час бесіди може й відкрито виражена похвала, наприклад: "Не всякий би витримав таке" або "Ви справді добре розумійтеся на людях, якщо так тонко розумієте, чому вона так робить". Подібні висловлення часто мають самостійний терапевтичний ефект, сприяючи формуванню в клієнта позитивної Я - концепції.

Один із найважливіших непрямих вербальних засобів, спрямованих на підтримку контакту, — використання імені клієнта. Саме згадування імені людини, звичайно, працює на контакт із ним: репліки типу "Ну що, Віктор Павлович", "Звичайно, Олено" сприяють виникненню в клієнта відчуття, що консультант орієнтований на нього, з повагою та розумінням його слухає. У найбільш складні моменти прийому, коли клієнта треба зупинити або перебити, допомогти сформулювати важку думку й т.п., звертання на ім’я забезпечує уважне ставлення до слів консультанта, більш довірчий і відвертий рівень бесіди.

Найтрадиційніша форма підтримки вербального контакту в бесіді — це вираження згоди й схвалення, висловлювана консультантом у той час, коли він уважно слухає клієнта. Не так важливо, у якій формі та в який момент пролунає схвалення, але сам факт, що психолог не мовчить, а киває, підбадьорює, погоджується: "Так", "Звичайно", "Угу", сприяють виникненню в співрозмовника відчуття, що його уважно слухають і розуміють. Консультантові не варто зневажати цими засобами, навіть якщо йому хочеться по можливості зберегти нейтральність власної позиції й не формулювати передчасних суджень. Згода, висловлена під час монологу клієнта, аж ніяк не виключає того, що в консультанта може бути власна думка або ставлення до розповіді.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ІНТЕРВ'Ю ЯК ОСНОВНИЙ МЕТОД ПСИХОКОНСУЛЬТУВАННЯ	\|	Невербальний контакт

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.