• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Обстеження та розвиток рівня вихованості розумово відсталих школярів».

ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД УЧНІВ В УМОВАХ ЗАКЛАДІВ ІНТЕРНАТНОГО ТИПУ

СРЕЦИФІКА ДІЯЛЬНОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ В ЗАКЛАДАХ ІНТЕРНАТНОГОТИТИПУ

Опіка дітей і молоді в добу трансформації суспільного устрою. Монографія / Т. К. Завгородня, Н.В.Лисенко, К. Д. Мажец, Б. М. Ступарик / За загальною редакцією Б. М. Ступарика. – Івано-Франківськ-Ужгород : Мистецька лінія”, 2002. – 140 с.

Тема 3.4. ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА В ЗАКЛАДАХ ІНТЕРНАТНОГО ТИПУ

РОЛЬ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ ВНЗ В АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ ДО НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ТА ПОДАЛЬШОМУ ЇХ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОМУ СУПРОВОДІ

Навчання у вищому закладі освіти для сучасної молодої людини – один з найважливіших періодів її життєдіяльності, особистісного зростання і становлення як фахівця з вищою освітою. Пошук шляхів успішної адаптації до нових соціальних умов і нової діяльності є нагальною проблемою для кожного, хто переступив поріг вузу. Зараз, відповідно до Болонської конвенції, здійснюється перехід на новітні моделі навчання, істотно змінюються навчальні плани, форми організації занять, критерії оцінювання знань, впроваджуються нові педагогічні технології та стандарти освіти. Основний вид діяльності студента – професійне навчання, стає більш складним за формами і змістом, а тому підвищує вимоги до особистості. У контексті розгортання цієї тенденції для останньої психологічно важливо піти шляхом адекватної самозміни, саморозвитку і самореалізації.

Тепер вищі навчальні заклади є системою, покликаною створювати умови для становлення та розвитку особистості як суб'єкта праці, пізнання і спілкування. У зв'язку з цим зростає роль психологічної служби вузу, яка забезпечує умови для розвитку суб'єктного потенціалу особистості, більш адекватного усвідомлення молодою людиною шляхів свого особистісного і професійного розвитку в період навчання у вузі, для підвищення власної психологічної стійкості в подоланні різних труднощів. Саме вона і повинна виступати як науково-методичний та практичний центр, який реалізує психологічний супровід розвитку особистості студента в освітньому середовищі вузу. Наявність та функціонування психологічної служби ВНЗ є одним із свідчень високого рівня розвитку вищої освіти в країні.

Успішність навчання студентів у вищих навчальних закладах багато в чому визначається реальними умовами їх життєдіяльності, характером виникаючих у процесі навчання проблем і можливостями їх вирішення адміністрацією, викладачами, а також психологічними і соціальними службами. Набирає силу процес створення психологічних служб у ВНЗ, спрямованих на забезпечення умов для повноцінного і гармонійного індивідуального розвитку студентів, сприяння збереженню і укріпленню їхнього здоров'я, підвищення адаптивних можливостей.

Здатність адаптуватися, долати труднощі, знайти своє місце в життєвому просторі є вирішальним чинником успішного розвитку молодої людини, а в майбутньому – фахівця з вищою освітою. У ВНЗ, процес навчання першокурсників налагоджується непросто, характеризується великою динамічністю психічних процесів і станів, які зумовлені зміною соціального середовища. Зокрема, вступ до навчального закладу у значної частини молоді супроводжується дезадаптацією, яка викликана новизною студентського статусу, відсутністю референтної групи, підвищеними вимогами з боку професорсько-викладацького складу, напруженістю і жорстким режимом навчання, збільшенням обсягу самостійної роботи та самовідповідальності в цілому. Усе це вимагає від першокурсника значної мобілізації своїх можливостей для успішного входження в нове оточення та якісно іншого ритму життєдіяльності.

Таким чином, успішність першокурсників слід підвищувати не тільки з допомогою «батога» (контроль відвідуваності занять, адміністративні впливу, рейтингова система оцінювання знань, система допуску до заліків та іспитів) і «пряника» (високий рейтинг), а й цілеспрямовано формуючи особистість майбутнього фахівця, його професійні цінності, потребу в здобутті якісної професійної освіти, у самореалізації в обраній професії. Тому з самого першого дня навчання у вузі необхідно розвивати у першокурсників такі особистісні якості, які дозволять, з одного боку, успішно навчатися за обраною спеціальністю, а з іншого – успішно адаптуватися до виробництва і працювати на підприємствах після закінчення вузу.

Основні професійно значущі особистісні якості формуються у студентів під час особистого спілкування з викладачем. Тут важливим є все: і професійні знання, і методика викладання, і комунікативна компетентність, і сумлінність викладача. Уміння емоційно підтримати студентів, доступно пояснити незрозумілий матеріал, зацікавити їх своїм предметом і своєю особистістю, підтримати прагнення до науково-дослідницької діяльності – все це складові професійної майстерності викладача вузу.

Адаптація студентів до навчання у вузі має свої особливості. Входження молодих людей у систему вузівського навчання, набуття ними нового соціального статусу студента вимагають від них вироблення нових способів поведінки, що дозволяють їм найбільшою мірою відповідати своєму новому статусу. Такий процес пристосування може проходити досить тривалий час, що може викликати у людини перенапруження як на психологічному, так і на фізіологічному рівнях, внаслідок чого у студента знижується активність, і він не може не тільки виробити нові способи поведінки, але і виконати звичні для нього види діяльності

Специфіка процесу адаптації в вузах визначається різницею в методах навчання і в його організації в середній та вищій школах, що породжує своєрідний негативний ефект – дидактичний бар'єр. Першокурсникам не вистачає різних навичок і умінь, які необхідні у вузі для успішного оволодіння програмою. Пристосування до нових умов потребує багато сил, через що виникають істотні відмінності в діяльності і результатах навчання у школі і вузі.

Саме на першому курсі формується ставлення молодої людини до навчання, до майбутньої професійної діяльності, триває «активний пошук себе». Навіть ті, хто відмінно закінчили середню школу, на першому курсі не відразу набувають впевненості у своїх силах. Перша невдача деколи призводить до розчарування, втрати перспективи, відчуження, пасивності.

Помічено, що чим краще студент розуміє, навіщо і для чого йому можуть знадобитися знання для майбутньої роботи, тим краще він вчиться. Результати досліджень свідчать про те, що рівень уявлення студента про професію (адекватно – неадекватно) безпосередньо співвідноситься з рівнем його ставлення до навчання: чим менше студент знає про професію, тим нижче в нього позитивне ставлення до навчання.

Тому ідея створення психологічної служби у вузі – не тільки найважливіший ціннісний орієнтир педагогічної освіти у вищій школі, а й предмет пошуку науково обгрунтованих шляхів надання допомоги молодим людям у складному процесі «входження» в атмосферу професійної діяльності.

Розмитість соціально-економічних перспектив розвитку суспільства висуває на перший план питання підготовки не професіоналів вузького профілю, а мобільних особистостей, що мають потенціал успішності.

У зв'язку з цим вимагає свого вирішення проблема цілісного здійснення психологічного супроводу розвитку особистісно-професійної успішності студентів. Це і може забезпечити психологічна служба вузу

Психологічна служба – явище не нове, і вже накопичено чималий досвід у реалізації допомоги студентам. Але вся проблема полягає в тому, що досвід психологічної служби у вузі не досить великий, і служба у вузі практично дублює психологічну службу в середньому навчальному закладі. Безумовно, в моделі будь-якої психологічної служби є структурні одиниці, які обов'язково мають бути присутніми, наприклад, такі як консультування та тренінги. Але хочеться звернути увагу на те, що в особливостях учнів шкіл і студентів вузів є відмінності; насамперед це дуже сильне прагнення до самовдосконалення, активного прояву себе і якоюсь мірою триває протест до вимог і порад з боку старших за віком. Тобто психолог вузу вирішує проблему, як стати партнером у спілкуванні, а не старшим товаришем.

У модель створення психологічної служби вузу увійшли обов'язкові і загальновідомі структурні одиниці психологічної служби: психологічне консультування; психологічна діагностика (індивідуальна та групова); тренінги соціально-психологічної спрямованості (спрямовані на формування певних навичок і умінь, таких як навички партнерського спілкування та навички впевненої поведінки); тренінги особистісної спрямованості (спрямовані на коригування внутрішніх станів).

До закінчення навчального закладу студенти повинні мати ще й відповідний рівень соціально-психологічної компетентності. І для формування цього рівня необхідно задіяти не тільки самих студентів, а й створити певне середовище для взаємодії з викладачами та батьками. У результаті в нашу модель увійшли структурні одиниці, пов'язані з роботою з батьками та викладачами. У світлі всього вищевикладеного ми пропонуємо до реалізації у вузі таку модель психологічної служби.

Робота зі студентами: психологічне консультування; психологічна діагностика (індивідуальна та групова); тренінги соціально-психологічної спрямованості (спрямовані на формування певних навичок і умінь, таких як навички партнерського спілкування та навички впевненої поведінки); тренінги особистісної спрямованості (спрямовані на коригування внутрішніх станів); імідж-класи; реалізація проектів "Інтелект і креативність", "Наставництво"; проведення тематичних тижнів (антитютюновий, проти наркотиків, імідж навчального закладу, день відкритих дверей у психологічній службі); проведення "круглих столів" та конференцій зі студентами та аспірантами інших вузів.

Робота з викладачами та кураторами: школа психологічної майстерності (тренінги ефективної взаємодії зі студентами, проведення спільних заходів з групою, тренінг ефективних комунікацій, семінари з основ психологічних особливостей студентів, інноваційні методи навчання); розбір важких ситуацій; тренінг розвитку адаптаційних можливостей студентів і підвищення групової згуртованості).

Робота з батьками (батьківська академія): індивідуальні консультації з проблем дітей; розбір важких ситуацій.

Основними напрямами діяльності є: соціально-психологічна адаптація студентів до навчання у ВНЗ; професійне самовизначення студентської молоді; здоровий спосіб життя; психологічна культура особистості, індивідуальне консультування; індивідуальна і групова психологічна діагностика, проводиться групова робота особистісної та соціально-психологічної спрямованості (створення команди, формування навичок партнерського спілкування, впевненості у собі, ефективного розподілу часу (time-менеджмент тощо), формування позитивної життєвої перспективи (своєчасне попередження відхилень у міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям у навчально-виховному процесі, попередження наркоманії, алкоголізму, аморального способу життя) тощо.

Для того, щоб психологічні служби в ВНЗ створювались і запрацювали належним чином, треба провести велику роботу щодо узагальнення й аналізу наявного досвіду роботи психологічних служб вітчизняних та зарубіжних ВНЗ, створення правової бази психологічної служби ВНЗ України. Можлива розробка програми спеціальних курсів, методичних семінарів, науково-практичних конференцій для психологів-фахівців психологічних служб ВНЗ, створення банків адаптованих (групових та індивідуальних) комп'ютерних програм діагностики і розвитку особистості та підготовки фахівця у ВНЗ; психодіагностичних засобів вивчення і контролю розвитку психічних станів та професійно важливих особистісних властивостей студентів; розроблення системи психогігієнічного та соціально-психологічного консультування абітурієнтів, студентів, науково-педагогічних і керівних кадрів ВНЗ; оснащення психокорекційними технологіями; науково-методичну й інформаційну підтримку психологів ВНЗ та багато іншого.

Цілеспрямована і продуктивна робота психологічної служби сприятиме підвищенню ефективності навчально-методичної та виховної роботи ВНЗ, повноцінному особистісному й інтелектуальному розвитку студентів на всіх етапах навчання, формуванню у студентів здібностей до саморозвитку і самовиховання, формування соціальноактивної особистості.

Література:

1. Кахіані Ю. В. Історичні факти виникнення закладів// Інтернатного типу в українівісник лну імені тараса шевченка № 11 (270), ч. ІІ, 2013.

3. Особливості превентивної роботи з важковиховуваними дітьми молодшого шкільного віку в загальноосвітніх школах-інтернатах [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://librar.org.ua/sections_load.php? s=culture_science_education&id=4145&start=6

4. Положення про дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування [Електронний ресурс] / Режим доступу:http://www.osvita.irpin.com/viddil/v5/d129.htm

У зв’язку із загостренням проблем сирітства, насамперед соціального, недостатніми умовами розвитку, повноцінної освіти й виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, видано Наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства у справах сім’ї, дітей та молоді 21.09.2004 року №747/460, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2004 року за №1278/9877, про дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у якому йдеться про дитячі будинки та загальноосвітні школи-інтернати всіх типів і форм власності для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, навчально-виховні або виховні заклади, що забезпечують дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, умови для проживання, різнобічного розвитку, виховання, здобуття певного рівня освіти, професійної орієнтації та підготовки дітей до самостійного життя.

Загальноосвітня школа-інтернат як цілісна система входить у загальну систему управління освітою в Україні. Тому проблему внутрішньошкільного управління слід розглядати, враховуючи всі види зв’язків і стосунків, які складаються всередині школи-інтернату, а також між школою-інтернатом і соціальним довкіллям.(Див. Додаток)

Практичний психолог у закладі інтернатногго типу здійснює психологічний супровід розвитку кожної дитини.

Визначає психологічну готовність дітей до навчання (діагностична та корекційна робота з дітьми, що виявились не готові до школи).

Вивчення процесу адаптації першокласників, п’ятикласників та новоприбулих учнів до шкільного життя. Профілактична дезадаптація.

Психологічний супровід розвитку підлітків (діагностика особистісних рис та якостей, особливостей характеру, стимулювання саморозвитку та самовиховання, консультування з особистісних проблем, тематичні бесіди, навчальні заняття, тренінги, психологічна допомога в кризових ситуаціях).

Допомога в професійному самовизначенні старшокласників.

Робота з учнями старшого шкільного віку (виявлення психологічної готовності до «дорослого життя»).

Виявлення «групи ризику» (діти, що мають труднощі в навчанні, поведінці; емоційні розлади).Рекомендації батькам, вчителям, учням.

Психологічна діагностика важковиховуваності та акцентуації характеру.

Розробка програм педагогічної та психологічної корекції неадекватної поведінки.

Профілактика правопорушень.

Орієнтація учнів на здоровий спосіб життя.

Попередження суїцидальної поведінки.

Пошук шляхів оптимізації навчально-виховного процесу.

Врегулювання конфліктних ситуацій.

Робота з обдарованими дітьми.

Робота з дітьми соціально-незахищених категорій (сиротами, напівсиротами, з малозабезпечених сімей, з багатодітних сімей, що постраждали від аварії на ЧАЕС…)

Літнє оздоровлення учнів пільгових категорій.

Специфіка роботи психолога в школі-інтернаті чітко проявляється вже в процесі його перших контактів з новоприбулими в інтернат дітьми. Вони здебільшого бувають у пригніченому стані, зумовленому різкою зміною звичного способу життя, переживаннями, зв'язаними з вирішенням їх долі в різних інстанціях, розривом минулих міжособистісних зв'язків. Психотравмуюче значення має і певна невизначеність становища, побоювання, тривога щодо умов перебування в новій установі.

Значна частина дітей, які потрапляють в інтернат, мають ті чи інші відхилення у формуванні особистості, стані здоров'я і допускають зриви у поведінці з перших днів перебування в інтернаті.

Для того, щоб якнайшвидше відбулися позитивні зміни у поведінці і діяльності важковиховуваної дитини, психологічній службі школи-інтернату необхідно: з'ясувати причини, які зумовили небажану поведінку, і здійснити якісну діагностику відхилень у формуванні особистості; розробити рекомендації для забезпечення індивідуальної і групової корекційної, реабілітаційної і профілактичної роботи з важковиховуваними учнями; налагодити продуктивну взаємодію з педагогічним колективом щодо реалізації завдань корекційно-реабілітаційної і профілактичної роботи; продовжувати дану роботу до того часу, поки не будуть досягнуті позитивні зміни у поведінці, діяльності і взаємовідносинах важковиховуваних учнів.

Узагальнення результатів досліджень учених, а також власного досвіду пошуково-експериментальної роботи в школі-інтернаті дозволяє зробити висновок про необхідність функціонування певної системи психологічної допомоги дітям, які виховуються в інтернатних закладах, а також визначити умови її ефективності.

Психологічну допомогу можна характеризувати у широкому розумінні як систему психологічних впливів, спрямованих на подолання вад у розвитку психічних функцій та особистісних властивостей з метою запобігання подальшої соціальної деформації особистості. У вузькому розумінні психологічна допомога – це один із способів психологічного впливу, спрямований на гармонізацію розвитку особистості дитини, її соціальну активність, адаптацію, формування адекватних між особистісних відносин.

Ефективність надання психологічної допомоги дітям з відхиленнями у поведінці, які виховуються в інтернатних закладах, в значній мірі залежить від дотримання певних психологічних вимог: принцип особистісного підходу до дитини з проблемами у розвитку (в процесі психологічної допомоги враховується не якась окрема функція або ізольоване психічне явище, наприклад, низький рівень інтелекту, а особистість в цілому з усіма її індивідуальними особливостями); каузальний принцип (психологічна допомога дітям з порушеннями в розвитку повинна бути більше сконцентрована не на зовнішніх виявах відхилень в розвитку, а на дійсних джерелах, які породжують ці відхилення); принцип комплексності (психологічну допомогу можна розглядати тільки в комплексі клініко-психолого-педагогічних впливів); принцип діяльнісного підходу (психологічну допомогу необхідно здійснювати з урахуванням провідного виду діяльності дитини у кожному віковому періоді).

Практичний психолог, що працює в закладі інтернатного типу повинен в своїй професійній діяльності чітко враховувати ту категорію вихованців, з якими він працює. Відповідно до цього напрямами роботи практичного психолога можуть бути:

Ускладнена поведінка дітей та підлітків зараз є серйозною проблемою батьків, закладів освіти та суспільства в цілому. Тому одним з основних завдань є створення умов для виховання вихованих учнів, гідних членів суспільства. Для цього за допомогою психодіагностичних методик визначється рівень вихованості кожного учня, далі на основі отриманих даних формується корекційна група до якої потрапляють учні, які отримали низький рівень вихованості в цілому, або за якимись конкретними показниками. Проводиться цикл корекційних вправ та ігор для розвитку навичок спілкування, корекції поведінки, велику увагу звертається на здоровий спосіб життя, привентимне виховання учнів, зовнішній вигляд, навичкам самообслуговування.

Читайте також:

1. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
2. Pp. Розвиток Галицько-волинського князівства за Данила Романовича
3. V Процес інтеріоризації забезпечують механізми ідентифікації, відчуження та порівняння.
4. V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого.
5. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
6. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
7. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
8. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
9. Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток
10. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
11. Акцентуація характеру – перебільшений розвиток певних властивостей характеру на шкоду іншим, в результаті чого погіршуються відносини з оточуючими людьми.
12. Аналіз і оцінка рівня соціальної відповідальності бізнесу

Переглядів: 1053