Тема 3. Мотивування та контроль як функції менеджменту.

1.Суть і роль мотивування.

Мотивування – вид управлінської діяльності, який забезпечує процес спонукання себе та інших працівників до діяльності, що спрямована на досягнення особистих цілей і цілей організації.

Мотивація – сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, що спонукають до діяльності, задають межі і форми діяльності і спрямовують цю діяльність на досягнення певних цілей.

У процесі історичного розвитку мотивація як економічна категорія пройшла два етапи:

- застосування політики «батога і пряника»;

- використання методів психології і фізіології.

Мотив – спонукальна причина, дій і вчинків людини.

Стимул – причина, що спонукає до дії.

Стимулювання – створення не тільки позитивних, але і негативних стимулів, останні виражаються у формі певних заборон і покарань.

Мотивація ґрунтується на двох категоріях: потреби – відчуття фізіологічної або психологічної нестачі чого-небудь і винагороди – те, що людина вважає цінним для себе, чого вона прагне досягти і чим би хотіла володіти.

Потреби поділяють на первинні і вторинні. Первинні потреби мають фізіологічний характер, і як правило, вроджені, генетичні та закладені природою. Без їх реалізації людина не може існувати (їжа, вода, сон, повітря, відпочинок і т. д.). Вторинні потреби психологічного походження. Кожна людина має свої, властиві лише їй моральні якості, запити, індивідуальні ознаки, що набуваються з досвідом (потреби в спілкуванні, контакті, дружбі, повазі). Потреби породжують у свідомості людини інтерес – це відбиття потреб людини через структуру відносин, у які вона вступає в процесі виконання певної ролі, а він, в свою чергу, породжує мотиви. Відповідно мотиви зумовлюють певну поведінку людини, спонукають її до вчинків і дій з метою отримання винагороди та досягнення особистих цілей. Результатом цього може бути повне задоволення, часткове задоволення чи незадоволення потреб індивіда.

Винагороди можуть бути внутрішні та зовнішні. Внутрішні винагороди дає сам процес виконання роботи: відчуття досягнення результату, успіху, самоповаги, зміст і значущість виконаної роботи, кваліфікованість та ін. Зовнішні винагороди – це все те, що пропонує працівникові організація за виконання службових обов’язків: заробітна плата, додаткові пільги, премії та різні виплати, просування по службі, символи службового статусу та престижу.

Валентність винагороди – це сприйняття людиною відповідності винагороди витраченій праці або досягнутому результату.

Теорії мотивації засновані на результатах психологічних досліджень і розподіляються на дві категорії: змістові і процесійні.

Змістові теорії мотивації пов’язані з ідентифікацією внутрішніх потреб, що змушують людину діяти так, а не інакше, визначають структуру потреб людини і виявляють серед них ті, що мають пріоритетне значення.

Процесійні теорії мотивації ґрунтуються на поведінці людини і враховують її сприйняття та набутий досвід.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Побудова організацій. (Організаційні структури управління:ОСУ).	\|	Процесійні теорії мотивації.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.