ВНУТРІШНЬОЗАВОДСЬКІ ЕЛЕКТРИЧНІ МЕРЕЖІ.

Q Вибір розподільчих шаф, пунктів.

Для приймання і розподілу електричної енергії до груп споживачів трифазного змінного струму промислової частоти напругою 0,38 кВ застосовують силові розподільчі шафи і пункти.

Для цехів з нормальними умовами навколишнього середовища виготовляють шафи серій СП-62 і ШРС1-20У3 захисного виконання, а для пилових і вологих приміщень – шафи серій СПУ-62 і ШРС1-50У3 закритого виконання. Шафи мають на вході рубильник, а на виводах запобіжники типу ПН2 чи НПН2.

Поряд з вказаним силовими шафами застосовують розподільчі пункти серії ПР-9000. За потужністю вбудованих автоматичних вимикачів пункти виготовляються двох типів: з однополюсними (А31161) і триполюсними (А31163) автоматичним вимикачами з комбінованими (тепловими чи електромагнітними) чи електромагнітними розчеплювачами.

Силові пункти і шафи вибирають з врахуванням умов повітря робочої зони, числа приймачів електроенергії до підключення до силового пункту і їх розрахункового навантаження (розрахунковий струм групи приймачів, що підключаються до силового пункту, повинен бути не більший за номінальний струм силового пункту).

Загальні принципи побудови схем внутрішньозаводського електропостачання промислових підприємств.

Схеми електропостачання промислових підприємств поділяються на схеми зовнішнього і внутрішнього електропостачання.

Схеми електропостачання вибираються з міркувань надійності, економічності і безпеки. Для виборі схеми електропостачання промислового підприємства слід застосовувати картограм електричних навантажень. Визначення центра навантажень можна здійснити математично точно, і це дозволяє при проектуванні систем електропостачання правильно намічати розміщення місця ГПП (ГРП) і розподільчих пунктів (РП).

Правильний вибір місць розміщення підстанцій і РП на території промислового підприємства дозволяє скласти найбільш раціональну схему електропостачання (найменші довжини живлячих ліній і відповідно втрати потужності і т.п.).

Перш як перейти до вибору схем електропостачання, розглянемо декілька положень, що визначають цей вибір.

Число джерел живлення пов’язане з категорійністю споживачів і приймачів. У відповідності з ПУЕ споживачі:

1) 1-ї категорії повинні мати не менше двох незалежних джерел живлення і перерва їх електропостачання може бути допущений лише на час включення АВР.

2) 2-ї і 3-ї категорії можуть мати одне, два і більше джерел живлення.

Джерела живлення називаються незалежними, якщо порушення режиму чи пошкодження одного з них не тягне за собою порушення режиму чи зупинки роботи другого.

Джерелами живлення вважаються:

q власні електростанції чи генератори підприємства;

q живлячі лінії підприємства;

q підстанції, що пов’язують систему електропостачання підприємства з електричними мережами чи станціями енергосистеми;

q окремі секції збірних шин електростанції чи підстанції, що мають декілька генераторів чи трансформаторів, причому повинні дотримуватись наступні умови:

1) кожна секція шин повинна живитись від різних генераторів (не менше двох) чи трансформаторів;

2) секції електрично не повинні бути зв’язані між собою чи повинні мати зв’язок, який автоматично відключається при порушенні нормальної роботи однієї з секцій.

Вибір джерела живлення є предметом особливого розгляду в кожному конкретному випадку.

Схеми електропостачання, які забезпечують живлення підприємства на його території, через велику розгалуженість електричної мережі і великої кількості апаратів повинні бути дешевими і надійними одночасно. Це положення забезпечується тим, що в залежності від конкретних вимог забезпечення приймачів і споживачів електричною енергією застосовуються різні схеми живлення.

Схеми радіального живлення:

Радіальниминазиваються такі схеми, в яких електроенергія від джерела живлення передається прямо до цехової підстанції, без відгалужень для живлення інших споживачів.

а) б) в)

Рис.1. Характерні радіальні схеми живлення промислового підприємства (схеми внутрішнього електропостачання).

Схема на рис 1.а призначена для живлення споживачів 3-ї категорії чи споживачів 2-ї категорії з пониженою відповідальністю, де допустима перерва в електропостачанні на період до 1-2 діб. Схема на рис 1.б призначена для живлення споживачів 2 –ї категорії, перерва в живленні яких може бути в межах не більше 1-2 год. Схема на рис 1.в призначається для живлення споживачів 1-ї категорії, але такі схеми часто використовуються для живлення споживачів 2-ї категорії, перерва в живленні яких тягне за собою значний недовідпуск продукції.

Схеми магістрального живлення:

Магістральнісхеми застосовуються в системі внутрішнього електропостача-ння підприємств в тому випадку, коли споживачів достатньо багато і радіальні схеми живлення явно недоцільні.

Рис.2. Характерна магістральна схема живлення промислового підприємства в системі внутрішнього електропостачання.

Рис.3. Характерна магістральна схема живлення подвійними наскрізними магістралями промислового підприємства в системі внутрішнього електропостачання.

На рис.2 наведена типова схема магістрального живлення, ці схеми характеризуються пониженою надійністю живлення, але дозволяють зменшити число високовольтних відключаючих апаратів і більш вдало скомпонувати споживачів.

У тих випадках, коли необхідно зберегти переваги магістральних схем і забезпечити високу надійність живлення, застосовують систему подвійних магістралей рис.2.

Рис.4. Схема мішаного живлення споживачів в системі внутрішнього електропостачання промислового підприємства.

В практиці проектування і експлуатації промислових підприємств рідко застосовуються схеми, що побудовані тільки за радіальним чи магістральним типом живлення. Зазвичай крупні чи відповідальні приймачі живляться за допомогою радіальної схеми живлення. Середні чи малі споживачі групуються і їх живлення проектується за допомогою магістрального принципу. Таке рішення дозволяє спроектувати систему внутрішнього електропостачання з найкращими техніко-економічними показниками. На рис.4. наведена така комбінована схема.

Характерні схеми електропостачання.

Рис.5. Характерні схеми електропостачання промислових підприємств при живленні їх тільки від енергосистеми.

На рис.5. наведені основні характерні схеми електропостачання промислових підприємств, живлення яких здійснюється тільки від енергосистеми.

Рис.5. а схема радіального живлення. Напруга мережі зовнішнього електропостачання співпадає з вищою напругою на території всередині підприємства, завдяки чому не потрібна трансформація для підприємства в цілому. Такі схеми характерні при живленні перш всього на напругах 6, 10, 20 кВ.

На рис. 5 б. наведена схема так званого “глибокого вводу” 35-110 і рідко 220 кВ, коли напруга від енергосистеми без трансформації вводиться через схему подвійної наскрізної магістралі на внутрішню територію підприємства.

На рис. 5. в. наведена схема електропостачання промислового підприємства з наявністю трансформації, що здійснюється в місці переходу від схеми зовнішнього до схеми внутрішнього електропостачання. Схема характерна для підприємств значної потужності і відстані.

На рис.5. г. наведена схема при умові трансформації на дві напруги, що характерно для потужних підприємств чи при необхідності живлення інших підприємств, що є значно віддалені від даного.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вибір електрообладнання на напругу до 1кВ.	\|	Вибір раціональної напруги розподільчої мережі підприємства.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.