Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Міжнародний ринок боргових зобов’язань.

Міжнародний кредит використовується в основному для кредиту­вання зовнішньої торгівлі та у вигляді довгострокових кредитів для пев­них потреб.

Кредитування зовнішньої торгівлі охоплює кредитування експор­ту та кредитування імпорту.

Розрізняють такі форми кредитування експорту:

а) форма купівельних авансів, які надають країни-експортери іно­земним виробникам;

б) форма банківського кредитування: надання кредитів під товари в країні експортера; надання позик під товари в дорозі; надання кредиту під товари або товарні документи в країні імпортера; бланкові кредити, не забезпечені товарами, які отримують експортери від банків, з якими вони мають міцні зв’язки або участь у капіталі.

Кредитування імпорту має дві форми:

а) комерційного кредиту;

б) банківського кредиту.

Комерційні кредити поділяються на:

а) кредит за відкритим рахунком, який надається за угодою, згідно з якою експортер записує на рахунок імпортера у вигляді боргу вартість проданих і відвантажених товарів, а імпортер зобов’язується по­гасити кредит у встановлений термін;

б) вексельний кредит, коли експортер, укладаючи угоду на продаж товару в кредит, виставляє переказний вексель (трату) на імпортера. Останній, отримавши товарні документи, акцептує трату (бере зобов’я­зання оплатити вексель в указаний термін).

Банківські кредити на імпорт бувають таких видів:

а) акцептний кредит видається, якщо імпортер згоден оплатити трату експортера. Перед настанням терміну оплати імпортер вносить в банк суму боргу, а банк в цей термін погашає його зобов’язання перед експортером;

б) акцептно-рамбурсний кредит, суть якого полягає в тому, що банк імпортера в межах узгоджених лімітів кредитування виставляє без­відкличні акредитиви на банк експортера, котрий зобов’язується акцеп­тувати трати й оплатити їх з настанням терміну. Після відвантаження то­вару експортер скеровує платіжні й товарні документи до свого банку. Ос­танній акцептує переказний вексель і виплачує експортерові вартість това­ру. Потрібні для цього кошти банк експортера отримує через переоблік трати на світовому грошовому ринку. Коли настане термін оплати, остан­ній тримач трати пред’являє її до оплати банкові експортера, який здійс­нює платіж за рахунок відшкодування, отриманого від банку імпортера.

Серед нових методів фінансування експорту необхідно від­значити:

а) Пряме банківське кредитування іноземних покупців, пошире­ною формою якого сьогодні є відкриття банками кредитних ліній для оплати зовнішньоторговельних угод. Різновидністю кредитної лінії є поновлювана (роловерна) кредитна лінія, яка застосовується у кредитних операціях Євровалютного ринку.

б) Фінансування зовнішньоторговельних операцій на основі факторингу.

Факторинг - це придбання банком або спеціалізованою факторин­говою компанією права вимоги щодо виплат за фінансовими зобов’язан­нями здебільшого у формі дебіторських рахунків за поставлені товари чи надані послуги. Підприємство-постачальник (експортер) поступається факторинговій фірмі правом отримання платежів від платників за постав­лені товари. Своєю чергою, факторингова фірма чи банк бере на себе вимоги клієнта до боржників і зобов’язується повертати йому гроші у міру їх надходження від боржників або оплатити йому всю суму під час укладення угоди. За здійснення факторингових операцій експортер вно­сить плату, передбачену угодою. Вартість факторингу може бути дещо вищою від відсотків за кредит, оскільки сюди входить не лише плата за кредит, а й вартість інших послуг.

в) Кредитування зовнішньоекономічних операцій у формі фор­фейтингу.

Форфейтинг - це купівля банком - форфейтором в експортера векселів, акцептованих імпортером. В обмін на придбані цінні папери банк виплачує експортеру еквівалент їх вартості готівкою з вирахуванням фіксованої облікової ставки, премії за ризик неоплати зобов’язань та разо­вого збору за зобов’язання купити векселі експортера.

Серед інших кредитно-фінансових засобів стимулювання експор­ту можна відзначити лізингові операції та кредити за компенсаційними угодами.

Лізинг є різновидністю орендних операцій і являє собою довго­термінову оренду машин, обладнання, споруд виробничого призначення тощо. Під час лізингових операцій орендодавець купує вищеназвані това­ри і передає їх за угодою орендареві для виробничого використання, збері­гаючи право власності на них до кінця угоди. Оплачується оренда части­нами протягом всього її терміну. Отже, оренда є своєрідною формою отримання кредиту.

Набуває поширення надання банками довгострокових кредитів за компенсаційними угодами, які базуються на взаємних поставках товарів на однакову суму. Найчастіше суть цієї операції полягає в тому, що якась країна отримує від іншої в кредит на довгий термін (15-20 років) машини, обладнання тощо і в рахунок погашення кредиту здійснює зустрічні по­ставки продукції, виробленої на цьому обладнанні.

Важливою формою міжнародного кредиту є міжурядові позики, які надаються за рахунок засобів державного бюджету у вигляді допомо­ги. Вони можуть бути безвідсотковими або з невисокою відсотковою ставкою, надаватись на пільгових умовах. Наприклад, в 1945 р. США на­дали Великобританії урядову позику в сумі 750 млн. дол. на 50 років з розрахунку 2% річних за умови відміни валютних обмежень та інших перепон для проникнення американського капіталу в стерлінгову зону. Сьогодні значні міжурядові позики надаються країнам, що розвиваються, у формі програм “допомоги”.

Розвиненість кредитних відносин є невід’ємною умовою функ­ціонування ринкової економіки. Кредитом називають рух позикового капіталу.

Міжнародний кредит - це кредит, де кредиторами і позиковцями виступають різні держави, тобто рух позикового капіталу в сфері міжна­родних економічних відносин.

Як економічна категорія міжнародний кредит виражає відносини, які склалися між кредиторами і позиковцями різних країн з приводу надання, використання та погашення позики. Суб’єктами цих відносин є держави та державні органи, кредитні організації, нефінансові заклади, а також інші юри­дичні та фізичні особи.

Міжнародний кредит виконує низку важливих функцій:

1. Забезпечує перерозподіл між країнами фінансових і матеріаль­них ресурсів, що сприяє їх ефективному використанню.

2. Посилює нагромадження в межах всього світового господарст­ва за рахунок використання тимчасово вільних грошових коштів одних країн для фі­нансування капіталовкладень в інших країнах.

3. Прискорює реалізацію товарів.

У розвитку світового господарства міжнародний кредит відіграє важливу роль, сприяючи розвитку продуктивних сил та розширенню мас­штабів торгівлі. Водночас він може призводити і до негативних наслідків, викликаючи диспропорції в економіці країн-кредиторів. Надмірне залу­чення міжнародних кредитів та їх неефективне використання підриває платоспроможність позиков­ців внаслідок сплати величезних відсотків за кредит. Зовнішня заборгованість для багатьох країн стала причиною при­зупинення їх економічного зростання.

Форми міжнародного кредиту можна класифікувати за різними принципами:

1. За призначенням розрізняють кредити:

· зв’язані ;

· фінансові .

Зв’язані кредити мають цільовий характер, закріплений в кре­дитних угодах. До них належать:

· комерційні кредити, які надаються для закупівлі певних видів товарів чи оплати послуг;

· інвестиційні - для будівництва конкретних об’єктів, на прямі капіта­ловкладення, погашення зовнішньої заборгованості, придбання цінних паперів;

· проміжкові - для обслуговування змішаних форм вивезення капіталів, товарів та послуг, наприклад, у вигляді виконання підрядних робіт.

Фінансові кредити не мають цільового призначення. До них належать:

· єврокредити;

· облігації: з фіксованою та плаваючою відсотковою ставкою; з варантом; конвертовані облігації;

· євроноти;

· єврокомерційні папери та інші фінансові інструменти.

Джерелом єврокредитів є ресурси Євровалютного ринку. Такі кредити, як правило, надають великі банки на строк 5-10 років на умовах “рол овер” (роловерний кредит). Весь договірний строк ділиться на періоди по 3-6 місяців, а тверда відсоткова ставка встановлюється лише для першого періоду. Для кожного наступного вона коректується з враху­ванням зміни цін та валютних курсів на міжнародному грошовому ринку. Відсоткова ставка за роловерними кредитами складається з двох частин - базової ставки і маржі. За базу приймаються відсоткові ставки за три- або шестимісячними міжбанківськими депозитами на відповідному ринку, наприклад, LIBOR у Лондоні.

Для довідки: ЛIБОР (LIBOR) - ставка, запропонована на Лон­донському міжбанківському ринку депозитів. Це ставка відсотка, за якою провідні банки Лондона надають позиковий капітал у певній валюті або валютній одиниці іншим банкам. Вона служить базовою ставкою для ба­гатьох операцій на міжбанківському ринку позикових капіталів. Маржа коливається від 0,25 до 2%.

Конвертовані облігації за певних умов можна обміняти на акції компанії - боржника за попередньо встановленим курсом.

Варант - окремий документ, який дає право його власнику на покупку акцій протягом зазначеного строку за фіксованим курсом.

Євроноти - короткострокові та середньострокові зобов’язання з плаваючою відсотковою ставкою.

Єврокомерційні папери - зобов’язання приватних корпорацій, які ви­пускаються на 3-6 місяців з невеликою маржею до відповідної базової ставки міжнародного грошового ринку.

2. За джерелами:

- зовнішнє кредитування;

- внутрішнє кредитування.

3. За формою надання:

- товарні;

- валютні.

4. За строками міжнародні кредити поділяються на:

- надстрокові - добові, тижневі, до трьох місяців;

- короткострокові - до 1 р.;

- середньострокові - 1-5 років;

- довгострокові - понад 5-7 років.

Перший з них використовується для термінових операцій; дру-
гий - переважно в зовнішній торгівлі товарами споживчого призначення, матеріалами, сировиною, продуктами харчування та у обміні послугами; третій - для експорту машин і обладнання; четвертий - для фінансування інвестицій в інфраструктуру та виробничу сферу, для великомасштабних проектів.

5. За валютою позики:

- у валюті країни-позичальника;

- у валюті країни-кредитора;

- у валюті третьої країни;

- у міжнародній грошовій одиниці (СДР, ЕКЮ тощо).

6. За забезпеченістю:

- забезпечені (товарними документами, цінними паперами, векселями, нерухомістю тощо);

- бланкові - під зобов’язання боржника.

7. За формою надання:

- готівкові;

- акцептні;

- депозитні сертифікати;

- облігаційні позики.

 


Читайте також:

  1. Валютний ринок
  2. Валютний ринок
  3. Валютний ринок, основи його функціонування. Основні види валютних операцій
  4. Валютний ринок. Види операцій на валютному ринку
  5. Валютний ринок. Види операцій на валютному ринку
  6. Виведення нових товарів на ринок
  7. Види способів забезпечення зобов’язань. Види способів забезпечення зобов’язань, що не передбачені Цивільним кодексом України
  8. Виконання зобов’язань.
  9. Внутрішній і міжнародний маркетинг
  10. Внутрішній ринок – національний ринок – міжнародний ринок – світовий ринок
  11. Вторинний ринок
  12. Вторинний ринок




Переглядів: 686

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Міжнародний ринок валют. | Міжнародний ринок фінансових дериватів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.