• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Мета і завдання системи моніторингу небезпек

Моніторинг і прогнозування НС здійснюється шляхом безперервного спостереження за станом техногенної та природної обстановки, прогнозування ймовірності виникнення НС та масштабів їх розвитку з метою прийняття ефективних управлінських рішень щодо запобігання і організації ліквідації НС.

Об’єктами спостережень під час здійснення моніторингу і прогнозування НС є небезпечні чинники та явища, а також процеси, що характеризуються фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створюють загрозу життю та/або здоров’ю людини.

Система моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуцій складається із сукупності систем спостереження, аналізу та оцінки стану джерел НС та створюється з метою розроблення та реалізації заходів із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуцій, мінімізації їх соціально-економічних і екологічних наслідків.

Основними завданнями системи моніторингу і прогнозування НС є:

~ безперервне спостереження, збирання, оброблення та аналіз інформації про джерела НС;

~ створення інформаційної бази даних про джерела НС та програмно-моделюючих комплексів прогнозування та оцінки наслідків окремих видів НС;

~ прогнозування ймовірного виникнення та розвитку НС, а також розроблення переліку необхідних заходів щодо їх запобігання;

~ забезпечення центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів АР Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування інформацією про виникнення (загрозу виникнення) надзвичайних ситуцій.

Система моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуцій функціонує на державному, регіональному, місцевому та об’єктовому рівнях в межах Єдиної державної системи цивільного захисту.

До складу системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій на державному та регіональному рівнях входять:

~ центри управління в надзвичайних ситуаціях, на які покладаються завдання з моніторингу і прогнозування НС;

~ мережі моніторингу, лабораторного контролю і прогнозування.

Місцевий та об’єктовий рівні включають лише мережу моніторингу, лабораторного контролю і прогнозування.

На державному рівні координацію функціонування системи моніторингу та прогнозування надзвичайних ситуцій здійснює Державна служба надзвичайних ситуацій. Функції зі збирання, оброблення, узагальнення та аналізу інформації про надзвичайні ситуції за результатами моніторингу та прогнозування їх розвитку покладаються на державний центр управління в НС.

До суб’єктів моніторингу, лабораторного контролю і прогнозування на державному рівні також входять відповідні науково-дослідні установи Національної академії наук, галузевих академій наук та відомчі науково-дослідні установи.

Суб’єкти моніторингу і прогнозування НС на регіональному, місцевому та об’єктовому рівнях визначаються Радою міністрів АР Крим, відповідними місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання, які оснащені необхідними засобами зв’язку, оповіщення, збирання, аналізу і передачі інформації та здійснюють спостереження за джерелами надзвичайних ситуцій в межах своїх повноважень.

На регіональному, місцевому та об’єктовому рівнях координацію функціонування системи моніторингу та прогнозування надзвичайних ситуцій здійснюють територіальні органи Державної служби надзвичайних ситуацій. Функції зі збирання, оброблення, узагальнення та аналізу інформації про надзвичайних ситуцій за результатами моніторингу та прогнозування їх розвитку покладаються на відповідні центри управління в надзвичайних ситуаціях.

Центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, що беруть учать у моніторингу і прогнозуванні надзвичайних ситуцій, визначають за погодженням з Державною службою надзвичайних ситуацій та її територіальним органами перелік оперативно-чергових, чергових або диспетчерських служб, лабораторій, центрів, відділів, станцій, інспекцій та постів, що беруть участь у моніторингу та прогнозуванні надзвичайних ситуцій.

Cуб’єкти господарювання незалежно від їх підпорядкування і форм власності, діяльність яких призводить чи може призвести до виникнення або загрози виникнення НС, зобов'язані здійснювати контроль за виробничими процесами та станом промислових зон, збирати, зберігати та безоплатно надавати дані і/або узагальнену інформацію для її комплексного оброблення суб’єктам моніторингу на їх запити.

Аналіз і узагальнення інформації про стан об’єктів моніторингу здійснюються органами виконавчої влади та суб’єктами господарювання, що провадять моніторинг і прогнозування НС, відповідно до відомчих нормативних актів та методик.

Узагальнена інформація надходить до центрів управління в надзвичайних ситуаціях відповідного рівня з метою розроблення обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуцій.

Зміст інформації, необхідної для функціонування системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуцій, строки та порядок її надання визначаються Державною службою НС.

Система моніторингу та прогнозування НС ґрунтується на використанні існуючих організаційних структур суб'єктів системи моніторингу і прогнозування НС.

Центральні органи виконавчої влади, що є суб’єктами моніторингу та прогнозування надзвичайних ситуцій, погоджують з Державною службою надзвичайних ситуацій, розроблені ними проекти нормативно-правових актів з питань проведення моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій.

Система моніторингу і прогнозування НС в частині обміну інформацією взаємодіє із системами моніторингу довкілля, соціально-гігієнічного моніторингу, сейсмічного моніторингу, що створені та функціонують в інших центральних органах виконавчої влади.

Обмін даними моніторингу між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання, що беруть участь у його проведенні, здійснюється на безоплатній основі.

Органи державної влади, юридичні особи та громадяни України мають право безкоштовно отримувати від ДСНС, інших центральних органів виконавчої влади, що беруть учать у моніторингу і прогнозуванні надзвичайних ситуцій, інформацію системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуцій.

Обмін інформацією системи моніторингу і прогнозування НС з уповноваженими органами інших країн і міжнародними організаціями здійснюється відповідно до чинного законодавства України, а також згідно із міжнародними договорами.

Читайте також:

1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. IV. Розподіл нервової системи
5. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
6. IV. Філогенез кровоносної системи
7. POS-системи
8. V. Завдання.
9. VI. Філогенез нервової системи
10. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
11. Абіотичні та біотичні небезпеки.
12. Абстрактна небезпека і концепція допустимого ризику.

Переглядів: 1218