Поняття і правова основа виконавчого провадження

Підстави і порядок відкриття виконавчого провадження

Поняття і правова основа виконавчого провадження

ЛЕКЦІЯ № 3.ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

Контрольні питання

1. Чи є державний виконавець - основною дієвою фігурою ЦЕС?

2. Повноваження державного виконавця.

З.Що входить до обов'язків державного виконавця?

4.Які права має державний виконавець.

5. Фінансове і матеріальне забезпечення діяльності державних виконавців.

6. Як відшкодується шкода, заподіяна державним виконавцем?

7. Відповідальність державного виконавця.

8.Як має стимулюватися діяльність державного виконавця?

9. Соціальний захист державних виконавців.

9. Які характерні риси роботи державного виконавця?

10. Назвіть види контролю діяльності державного виконавця.

11. Як провадиться посадовий контроль діяльності державного виконавиці?

12. Відомчий контроль діяльності державного виконавця.

13. Позавідомчий контроль діяльності державного виконавця.

14. Цивільний контроль за діяльністю правоохоронних органів.

15. Яку відповідальність може нести державний виконавець?

16. Яким чином відшкодовується шкода, заподіяна неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця?

На державну виконавчу службу, що входить до системи органів Міністерства юстиції України, покладається примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), яке здійснюється за допомогою такого правового інструмента як виконавче провадження.

Виконавче провадження, як це вказано у статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", який прийнято 21 квітня 1999 року (далі Закон) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Порядок і умови ініціювання, здійснення і оскарження виконавчого провадження встановлюються і регулюються Законом і іншими нормативними актами, що стосуються цієї галузі виконавчої влади. Відповідно до Закону, примусове виконання рішень здійснюють виключно державні виконавці.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, або у разі виконання зведеного виконавчого провадження при органах державної виконавчої служби можуть утворюватися виконавчі групи в порядку, встановленому Міністерством юстиції України, до складу яких включаються державні виконавці одного або кількох органів державної виконавчої служби. За наказом Міністерства юстиції України або Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласного, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції на керівника групи можуть покладатися права та повноваження, встановлені Законом для начальників районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної служби.

Принципова значущість виконавчих груп проявляється при здійсненні виконавчого провадження державними виконавцями республіканського та регіонального рівнів, коли для оперативного здійснення виконавчих дій щодо майна боржника у виконавчому провадженні мають також брати участь державні виконавці територіального рівня.

Щодо важливості цього питання свідчить той факт, що Наказом Міністерства юстиції України від 17 травня 2004 року N 37/5 затверджено новий Порядок утворення та функціонування виконавчих груп при органах державної виконавчої служби.

Виконавчі групи наділяються досить високими повноваженнями відповідно до їхнього статусу.

Повноваження виконавчої групи, утвореної за рішенням керівника центрального органу ДВС або керівника відділу примусового виконання рішень, розповсюджуються на територію, на яку поширюється юрисдикція України.

Відповідно, повноваження виконавчої групи, утвореної за рішенням керівника регіонального органу ДВС або керівника відділу примусового виконання рішень, розповсюджуються на територію відповідно Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.

Повноваження виконавчої групи, утвореної за рішенням керівника територіального органу ДВС, розповсюджуються на територію відповідного району, міста (міст обласного значення), району у місті.

Державні виконавці виконавчої групи, утвореної за рішенням керівника регіонального органу ДВС, керівника відділу примусового виконання рішень або керівника територіального органу ДВС, вправі проводять виконавчі дії і на території інших адміністративно-територіальних одиниць у порядку, визначеному статтею 20 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідні територіальні та регіональні органи ДВС сприяють роботі виконавчої групи, яка вчиняє виконавчі дії на їхній території. Сприяння у роботі виконавчої групи може виражатися шляхом надання необхідних відомостей, надання змоги користуватися оргтехнікою, надання службового транспорту та ін.

Процесуальні документи видаються державними виконавцями, що входять до виконавчої групи, за погодженням або на виконання розпоряджень та доручень керівника виконавчої групи. Відповідні документи, у разі необхідності, затверджуються печатками органів ДВС, державні виконавці яких входять до складу виконавчої групи.

Податкові органи, установи банків, кредити о-фінансові установи, інші органи, установи, організації і посадові особи здійснюють виконавчі дії лише у випадках, передбачених законом, у тому числі на вимогу чи за дорученням державного виконавця. На теперішній час законом передбачено лише одну процедуру примусового виконання рішень, що провадиться не органами ДВС, а саме - виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас, не зважаючи на те, що державна виконавча служба - це фактично єдиний орган державної виконавчої влади, який вправі примусово виконувати рішення судів та інших органів (посадових осіб), чинне законодавство України все ще передбачає можливість виконання судових рішень іншими органами, правда, не в процедурі примусового виконання рішень у виконавчому провадженні, а так би мовити, внаслідок особливості статусу та компетенції цих органів та в якості сприяння органам державної виконавчої служби, зокрема:

• органи опіки та піклування - за рішеннями судів про визнання недієздатним або обмежено дієздатним;

• органи реєстрації цивільного стану (які входять до складу органів юстиції) - рішення судів, що потребують реєстрації в зазначених органах, на кшталт рішення суду про розірвання шлюбу, про встановлення батьківства та ін.

• органи внутрішніх справ - за рішеннями судів про оголошення розшуку фізичної особи та ін.

Головну роль у остаточному визначенні правового статусу органів юстиції має відігравати закон, зокрема Закон України "Про органи юстиції". За проектом цього Закону України розширюється компетенція Міністерства юстиції України, як єдиного джерела правової експертизи законів, визначаються правові та організаційні засади діяльності органів юстиції, їх система, завдання, компетенція, повноваження і функції, порядок фінансування і матеріально-технічного забезпечення, а також правовий статус та особливості державної служби в органах юстиції.

Крім того, з метою забезпечення виконання завдань, покладених на органи юстиції, в їх системі планується створити судову міліцію, з покладенням на останню обов'язку забезпечення безпеки встановленого законом порядку діяльності судів та державної виконавчої служби.

У передбачених законом випадках на державну виконавчу службу покладається виконання рішень іноземних судів і арбітражів, а також рішень Європейського Суду з прав людини. Особливості виконання рішень Європейського суду з прав людини мають бути передбачені Законом України "Про виконання рішень Європейського суду з прав людини", однак проект цього закону все ще перебуває на доопрацюванні в комітетах Верховної Ради України.

Порядок виконання в Україні рішень іноземних судів і арбітражів визначається відповідними міжнародними договорами, Законом України "Про виконавче провадження" та Законом України "Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів".

При виконанні рішень щодо іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб, які відповідно проживають чи зареєстровані на території України або мають на території України власне майно, у тому числі яким володіють спільно з іншими особами, застосовуються загальні положення Закону України "Про виконавче провадження".

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Соціальний захист державного виконавця	\|	Підстави і порядок відкриття виконавчого провадження

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.