• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Кризові явища у спорті Стародавньої Греції

Підготовка атлетів до Олімпійських ігор в Стародавньої Греції

В системі підготовки атлетів у Стародавній Греції домінували принципи відбору і орієнтації талановитих спортсменів на заняття тим чи іншим видом спорту за показниками тілобудови і фізичних якостей; система навчання рухам передбачала їх вивчення по частинах і в цілому, з розподілом на основні і додаткові. Були розроблені ефективні системи розвитку різних фізичних якостей – сили, витривалості, спритності. Вже в ті часи існувала періодичність в підготовці спортсменів: планувалася чотирирічна підготовка – від одних ОІ до інших: існували і чотириденні цикли (тетради), тісно пов’язані між собою, які забезпечували планомірність підготовки атлетів.

От що розповідав Філострат про тетроди: «Під тетродами розуміли цикл із чотирьох днів з різною діяльністю кожного дня. Перший день – підготовчий для атлета, на другий день тренування досягає максимальних навантажень, на наступний день навантаження знижується, в останній день – навантаження середнє. Підготовче тренування складається з енергійних рухів, коротких і швидких, його метою є стимулювання атлета і його підготовка до основних зусиль. Максимальні навантаження сповнюють тіло атлета силою; під час зниження навантажень виконуються вправи на розслаблення. В останній день – день середніх навантажень, атлет навчається ухилятися від суперника чи зупиняти його, коли той намагається втекти.»

Поступова професіоналізація спорту в Елладі, яка досить чітко простежувалася починаючи з V ст.. до н.е. сприяла постійному вдосконаленню організації і методики підготовки атлетів. До приїзду в Олімпію для участі в Іграх атлети були зобов’язані систематично, протягом 10 місяців, тренуватися в гімназіях під керівництвом працюючих там професійних тренерів. Тренування набувало систематичного і напруженого характеру, в ній широко використовувалися не лише знання і досвід, накопичені в спорті – його техніка, тактика, методика розвитку різних якостей, але й сучасні досягнення медицини – профілактика і лікування травм, спеціальна дієта, масаж та ін.

Якщо на початку розквіту олімпійського руху в Стародавній Греції спортсмени часто виступали в різних видах спорту, використовуючи перш за все свої природні задатки, підкріплені не достатньо тривалою і стихійною підготовкою, то проникнення в спорт професіоналізму сприяло досить вузької спеціалізації атлетів, які прагнули досягти досконалості в якомусь виді спорту. Добре підготовлені спортсмени прагнули приймати участь не лише в ОІ та інших масштабних загальногрецьких змаганнях, але і в перегонах за грошовими нагородами і подарунками по черзі приймали участь в найрізноманітніших змаганнях.

В різних видах спорту детально відпрацьовувалася система підготовки спортсменів, виявлялися і застосовувалися найбільш ефективні засоби і методи. Наприклад кулачні бійці і панкратіоністи використовували шкіряні мішки з піском, борошном чи пшеницею для відпрацювання різноманітних ударів

Особливо ретельною і вимогливою була підготовка атлетів в Олімпії в останній місяць перед Іграми. Дисципліна підтримувалася не лише роз’ясненнями і вказівками, але й за допомогою різки, якою тренери карали недбайливих учнів. Напружене тренування чергувалося з чітким режимом відпочинку і харчування, яке було різноманітним для спортсменів, котрі готувалися до виступів в різних змаганнях.

В підготовку атлетів вводилися медичні знання – про розвиток системи дихання і кровообігу, елементи гігієни, різноманітні види масажу, спеціальні дієти. Не забували стародавні греки і про психологічну підготовку, розглядаючи її як важливу складову майстерності спортсменів.

При підготовці спортсменів до тренувань і змагань, а також для відновлення сил особливо широко використовувався масаж.

В античний період теплі ванни і бані у греків розглядалися свого роду, як анти гімнастичний виклик. Існувала думка, що розслаблення в банях негативно позначається на підготовці атлетів і їх загартуванню. Проте в Римський період ставлення до подібних процедур змінюється і баня починає відігравати для атлетів все вагомішу роль.

Слід відзначити, що у Стародавній Греції нерідко звертали увагу на негативні прояви надмірного захоплення тренуванням і участю у змаганнях.

Тренування атлетів в гімнасіях проводилися професійними вчителями (тренерами). Вони навчали молодих атлетів техніці видів спорту, давали вказівки по виконанню вправ і участі у змаганнях. Тому їх одяг закріплювався лише на плечі, щоб можна було миттєво зняти його і надати допомогу учням.

Тренер повинен був знати про усі особливості підготовки атлетів – масажі, дієті, гігієні, медицині.

В Стародавній Греції існувала традиція, згідно якої тренерами, як правило, ставали відомі атлети, які завершили свої спортивні виступи. Існувала спеціалізація вчителів-тренерів, які приймали участь в підготовці атлетів. В залежності від виконуваних функцій вони називались «гімнастис», «педотрибис», «алиптис». Гімнастис розробляв програму підготовки атлетів, педотрибис реалізовував цю програму, а алиптис займався підготовкою атлетів до занять і змагань, натираючи їх тіло маслом, роблячи масаж.

Тренери працювали на професійній основі на контрактній основі.

В II ст.. до н.е. в гімнасіях почали з’являтися наймані лікарі, котрі поряд із своїми професійними обов’язками часто займалися і підготовкою атлетів.

Починаючи з V-ІV ст. до н.е. у Стародавній Греції ОІ поступово відходять від вимог релігії і все більше уваги приділяється видовищному характеру змагань, їх використання для підвищення авторитету країн-держав та їх керівників. Кількість спортивних свят поступово росте й у період між ОІ проводиться багато інших змагань. Ці свята щедро фінансуються, до їх програм поряд з традиційними видами (біг, панкратіон та ін.) включаються видовищні види спорту – перегони на колісницях, біг з факелами та інше.

В ОІ у цей період беруть участь представники багатьох країн Середземномор'я та Азії. Переможці змагань нагороджуються великими грошовими призами й цінними подарунками, отримують вони матеріальну підтримку й у своїх містах. Поступово комерційний характер змагань, розкіш, з якою вони проводились, розмивають ідеали олімпізму, спорт набуває професійний характер.

З часом спортивна підготовка все більше орієнтувалась на успіх у змаганнях, що приносило славу, грошовий дохід та різні блага. Наприклад, переможець ОІ отримував грошовий приз у сумі 3000-6000 драхм, що було достатньо родині з 3-4 чоловік прожити протягом 5-10 років. Спорт перетворився у професію, що не відрізнялася від будь-якої іншої.

В IV ст. до н.е. система навчання в Стародавній Греції набуває нових рис. Гімнасії все більшою мірою стають центрами філософських шкіл, які проповідували єдність духовного і тілесного світу людини. Широко почала розповсюджуватися думка, згідно якої фізичні вправи повинні були сприяти не лише вдосконаленню сили і витривалості людини, але й її красі. Осуджувалася думка готувати з молоді виключно атлетів, оскільки це заважало природному розвитку організму. Рекомендувалося використовувати фізичні вправи лише для повноцінного фізичного розвитку і для відпочинку після важкої роботи наукового і суспільного характеру.

Змінюються і смаки глядачів. Багаті прошарки населення не лише втрачають зацікавленість до активної фізичної підготовки і участі у змаганнях, але і до перегляду подібних видовищ. Змагання починають набувати народного характеру, стають заняттями для бідних, для людей з низьким інтелектуальним і культурним рівнем. Задоволенню смаків цих прошарків населення перш за все сприяли грубі і жорстокі видовища (боротьба, кулачний бій та ін.). Відбувалися зміни у змаганнях з цих видів, які підвищували жорсткий характер ведення змагальної боротьби.

Професіоналізація спорту у Стародавній Греції була прямим наслідком політичного, економічного і соціального життя суспільства, котрі й визначали поступову трансформацію спорту, перегляд його цінностей та ідеалів.

Існує безліч доказів того, що переможці Ігор отримували величезні, на той час, грошові призи – від 3000 до 6000 драхм. Цієї суми було достатньо для сім'ї з трьох-чотирьох осіб, щоб безбідно прожити протягом 5-10 років.

Кризові явища у Стародавньому олімпійському спорті набули особливої гостроти після завоювання грецьких держав римлянами у 146 р. до н.е.

Починає проводитися велика кількість нових Ігор, які проводяться не лише у святилищах, але й в політичних центрах. Це зменшує значущість ОІ та інших загально грецьких змагань, які мали величну історію.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. Аварії і катастрофи на транспорті.
3. Аварії на транспорті
4. Аварії на транспорті.
5. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства як методична основа діагностики його спроможності протидіяти кризовим явищам та ліквідувати їх наслідки
6. Аналіз юридичних складів злочинів, що пов’язані з порушенням чинних на транспорті правил та в пошкоджені магістральних трубопроводів
7. Аналогія - спосіб отримання знань про предмети та явища на основі їхньої подібності з іншими.
8. Біоелектричні явища в тканинах: будова мембран клітини, транспорт речовин через мембрану, потенціал дії та його розповсюдження.
9. Біоелектричні явища і збудження в тканинах.
10. Боротьба із застосуванням допінгу в спорті
11. Будова оптоволокна та основні фізичні явища в оптоволокні.
12. В історії Стародавньої Греції важливу роль відіграли два поліси: Афіни і Спарта.

Переглядів: 1535