Приклади злиття горизонтального типу в Україні

Приклади злиття вертикального типу в Україні

Галузь	Покупець	Об’єкт покупки	Коментарі
Нафто- переробна	Група „Альянс” (Росія) – власник Херсонського НПЗ	Заправки „Укрпетролеум”	2003 р., мережа із 27 АЗС
Група „Альянс” (Росія)	Стаханівський вагонобудівний завод	До цієї покупки Група була крупним споживачем його продукції
ТНК-ВР – власник Лисичанського НПЗ	Розширення мережі АЗС	2002-2004 рр.
Металургія	System Capital Management – власник ряду укр. металургійних під-в	Центральний ГЗК	Купівля 25% статутного капіталу

Горизонтальні злиття. При горизонтальному злитті компанія-покупець здобуває підприємство, що працює в тій же галузі. Іншими словами, покупець поглинає конкурента. Ціль – збільшення своєї частки на ринку. У багатьох випадках горизонтальний тип злиття використовують для швидкого входження на який-небудь визначений ринок. Такі угоди найчастіше практикують закордонні інвестори. Зумовлено це тим, що експансія західного капіталу в Україну тільки починається, і на цьому етапі компанії намагаються закріпитися на основному для них ринку.

Галузь	Покупець	Об’єкт покупки	Коментарі
Харчова промисловість	„Вимм-Билль-Данн” (Росія)	Київський міський молочний завод №3	2000 р., умови не розголошено
Харківський молочний завод №3	2002 р., 50% + 1 акція – до $5 млн.
Планета Менеджмент (Росія)	Київський молокозавод „Галактон”	2002 р., 80% акцій – $16 млн.
Nestle	„Волиньхолдинг” – ТМ „Торчин Продукт”	2003 р., 100% акцій, суми не розголошено
Виробництво будматеріалів	Dyckerhoff Cement	„Югцемент”, „Здолбунів Цемент”, „Київ Цемент”	Умови не розголошено
Фінанси	Інгосстрах	СК „Остра Київ”	2003 р., умови не розголошено

Конгломератні злиття. Конгломератним вважається злиття компаній, що працюють в абсолютно різних галузях економіки. В одних випадках при об'єднанні підрозділів кожна з таких компаній зможе зменшити собівартість одиниці своєї продукції (синергія). В інших – подібні злиття мотивовані диверсифікованістю бізнесу. На практиці ж дійсних успішних конгломератів у світі мало, що обумовлено складністю побудови ефективного керування сильно розгалуженою структурою. В Україні велика кількість конгломератних структур є наслідком приватизації держвласності. Практично всі могутні ФПГ – це в тій чи іншій мірі конгломератні структури, що володіють підприємствами з різних галузей.

Реорганізація підприємств шляхомприєднання, на відміну від злиття, хоч і передбачає ліквідацію підприємства-правопопередника як юридичної особи, але реалізується шляхом передання майнових прав та зобов’язань на баланс діючого (головного) підприємства, яке зберігає свою організаційно-правову форму і статус юридичної особи.

Зазначимо, що злиття та приєднання підприємств не розглядається як придбання, а як перехід з однієї юридичної форми в іншу. Головний критерій, який відрізняє об'єднання інтересів від придбання, полягає в тому, що при об'єднанні інтересів сторони не можуть визначити, хто ж із них є продавцем, а хто – покупцем.

Враховуючи такий характер операції, пов’язані з рухом активів реорганізованих підприємств і відображені в передавальних балансах, вони не розглядаються на предмет оподаткування.

Важливим у процесі проведення реорганізації підприємств є встановлення часток реорганізованих підприємств в капіталі підприємства, з яким вони зливаються або до якого здійснюється їх приєднання.

Як правило, у випадку злиття чи приєднання виникає потреба у збільшенні статутного капіталу до якого здійснюється приєднання. Безперечно, розмір збільшення капіталу залежить від двох основних умов: величини статутного капіталу приєднуваного підприємства, частка капіталу якого, у капіталі підприємства до якого воно приєднується, зрозуміло, не може бути більшим за контрольний пакет і встановлення пропорцій обміну корпоративних прав.

Реорганізація підприємств шляхом поглинання, на відміну від вищерозглянутих методів, пов’язана з придбанням корпоративних прав і отриманням контролю над іншими суб’єктами підприємницької діяльності.

Придбання корпоративних прав може здійснюватися різними способами: в обмін на передачу активів або прийняття покупцем на себе зобов’язань реорганізованого підприємства. Разом з цим в результаті поглинання підприємство може зберігати статус юридичної особи, власну організаційно-правову форму але бути підконтрольним підприємству або об’єднанню підприємств яке його поглинуло.

В окремих випадках підконтрольне підприємство змінює організаційно-правову форму підприємства чи акціонерного товариства на організаційну форму типу “дочірнє підприємство” з передачею в управління головному підприємству контрольного пакета акцій. Це характерно для об’єднань типу холдингів.

Фінансовий контроль над підприємством вважається отриманим, якщо покупець володіє, прямо чи непрямо, більш ніж половиною голосів іншого підприємства. При відсутності такого володіння про наявність контролю може свідчити отримане право: на більш ніж половину голосів з угодою з іншими інвесторами; керувати фінансовою та операційною політикою; призначати або знімати більшість членів ради директорів тощо.

Організація фінансової діяльності групи підприємств проводиться материнським підприємством, яке отримало контроль над іншими (дочірніми) підприємствами. З юридичної точки зору материнське підприємство та його дочірні підприємства є окремими юридичними особами і формують власні фінансові результати. Однак сукупність пов’язаних підприємств може розглядатися як окрема економічна одиниця – група. За таких умов усі учасники (акціонери) групи та кредитори материнського підприємства зацікавлені у фінансових результатах, що здійснюються під його контролем. Це зобов’язує холдингове підприємство обраховувати консолідований фінансовий результат, який формується колективними зусиллями членів групи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Реорганізація, спрямована на укрупнення підприємств	\|	Реорганізація підприємств, спрямована на розукрупнення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.