• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості банкрутства містоутворюючих та особливо небезпечних підприємств

Банкрутство великого підприємства на території адміністративно-територіальної одиниці може призвести до порушення мікроекономічної нестабільності. На локальному рівні гостро відчуваються невиконання бізнесових угод, зменшення надходжень до місцевого бюджету, зростання безробіття тощо. Тому до таких підприємств, які кваліфікуються як містоутворюючі, застосовується особливий режим відновлення їх платоспроможності або ліквідації.

Відповідно до чинного законодавства містоутворюючими підприємствами вважаються юридичні особи, кількість працівників яких з урахуванням членів їх сімей складає не менше половини чисельності населення адміністративно-територіальної одиниці, у якій розташована така юридична особа, або підприємства, кількість працівників яких перевищує 5 тисяч осіб.

При розгляді справи про його банкрутство учасником провадження у справі про банкрутство визнається орган місцевого самоврядування відповідної територіальної громади адміністративно-територіальної одиниці. Учасниками провадження у справі про банкрутство містоутворюючого підприємства господарським судом визнаються і центральні органи виконавчої влади.

Орган місцевого самоврядування або відповідний центральний орган виконавчої влади, які є учасниками провадження у справі про банкрутство мають право подавати до господарського суду клопотання про санацію боржника. Такі дії органів влади правомірні, якщо комітет кредиторів не приймає або зволікає з прийняттям рішення про санацію боржника.

Головною умовою подання такого клопотання органами влади є угода поруки за зобов’язаннями боржника, яку вони укладають з його кредиторами. При цьому зазначимо, що відповідно до цієї угоди поручителі несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями боржника перед його кредиторами.

Угода поруки дає право органу місцевого самоврядування або центральному органу виконавчої влади пропонувати господарському суду:

1. Свою кандидатуру керуючого санацією або інвестора.

2. Клопотання, підкріплене планом фінансового оздоровлення боржника, на предмет продовження господарським судом процедури санації на один рік. Запропонований план фінансового оздоровлення боржника передбачeє: внесення інвестицій, працевлаштування працівників підприємства, створення нових робочих місць та інші способи відновлення платоспроможності боржника;

3. Клопотання на продовження господарським судом процедури санації до 10 років. У такому випадку, боржник і його поручитель зобов'язуються розрахуватися з кредиторами протягом трьох років (невиконання такої вимоги є підставою для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури).

4. Провести у будь-який час до закінчення процедури санації містоутворюючого підприємства розрахунки з усіма кредиторами, в порядку, передбаченому законодавством.

5. Клопотання щодо задоволення вимог кредиторів у процедурі санації за рахунок коштів, отриманих від продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу або частини його майна.

Відповідно до вимог чинного законодавства продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу провадиться шляхом проведення конкурсу за таких обов'язкових умов:

– збереження робочих місць для не менш як 70% працівників, зайнятих на підприємстві на момент його продажу;

– зобов'язання покупця щодо забезпечення перепідготовки чи працевлаштування працівників підприємства відповідно до законодавства в разі зміни профілю діяльності підприємства.

– інші умови (установлюються за згодою комітету кредиторів).

Якщо зазначене в клопотанні майно як цілісний майновий комплекс не було продано на конкурсі, воно підлягає продажу на аукціоні.

Особливо небезпечними підприємствами визнаються підприємства вугільної, гірничодобувної, атомної, хімічної, хіміко-металургійної, нафтопереробної, інших галузей, визначена відповідними рішеннями КМУ, припинення діяльності яких потребує проведення спеціальних заходів щодо запобігання заподіянню шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу.

Процедура провадження справи господарським судом про банкрутство особливо небезпечних підприємств схожа на ту, яка застосовується до містоутворюючого підприємства, але має такі відмінності:

1. При розгляді справи про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнається відповідний орган місцевого самоврядування чи центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого відноситься сфера діяльності боржника, а також, при необхідності, державний орган з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, з питань охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, з питань геології та використання надр. Учасниками провадження у справі про банкрутство такого підприємства господарським судом можуть визнаватися й інші центральні органи виконавчої влади.

2. Якщо комітетом кредиторів не прийнято рішення про санацію боржника, господарський суд може винести ухвалу про санацію боржника за клопотанням органу місцевого самоврядування або відповідного центрального органу виконавчої влади, які є учасниками провадження у справі про банкрутство, за умови укладення ними з кредиторами договору поруки за зобов'язаннями боржника.

У разі невиконання зобов'язання боржником поручителі несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями боржника перед його кредиторами.

3. Процедура санації особливо небезпечного підприємства за клопотанням органу місцевого самоврядування може бути продовжена господарським судом на один рік. Підставою для продовження процедури санації особливо небезпечного підприємства є план фінансового оздоровлення особливо небезпечного підприємства. У план включаютьсязаходи щодо підтримання безпеки виробничої діяльності, охорони праці та запобігання заподіянню можливої шкоди життю та здоров'ю людей, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу.

4. За клопотанням органу місцевого самоврядування або центрального органу виконавчої влади, які є учасниками провадження у справі про банкрутство, строк процедури санації особливо небезпечного підприємства може бути продовжено господарським судом до 10 років. Боржник і його поручитель у цьому разі зобов'язані розрахуватися з кредиторами протягом 3 років. Невиконання вимог цієї частини є підставою для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

5. КМУ або органи місцевого самоврядування в особі їх уповноважених органів мають право в будь-який час до закінчення процедури санації особливо небезпечного підприємства розрахуватися з усіма кредиторами. Задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку черговості встановленого чинним законодавством.

6. З метою задоволення вимог кредиторів у процедурі санації може бути здійснено продаж майна боржника лише як цілісного майнового комплексу шляхом проведення конкурсу.

Обов'язковими умовами конкурсу є:

· збереження умов щодо підтримання безпеки виробничої діяльності, охорони праці та запобігання заподіянню можливої шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу;

· збереження робочих місць не менш як для 70% працівників, зайнятих на підприємстві на момент його продажу;

· зобов'язання покупця щодо забезпечення перепідготовки чи працевлаштування зазначених працівників та запобігання заподіянню можливої шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу у разі зміни профілю діяльності підприємства.;

· інші умови конкурсу можуть, які встановлюватися виключно за згодою комітету кредиторів.

У разі невиконання зазначених вимог конкурсу, які включаються до умов договору купівлі-продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу, договір розривається в установленому порядку.

7. Майно особливо небезпечних підприємств не підлягають продажу на аукціоні.

8. Вимоги кредиторів задовольняються у порядку черговості але з умовою, що в третю чергу також задовольняються вимоги щодо відшкодування витрат на заходи по запобіганню заподіяння можливої шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу в порядку, встановленому КМУ.

Читайте також:

1. Cистеми безпеки торговельних підприємств
2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
3. IV група- показники надійності підприємства
4. IV. ВИМОГИ ПРОФЕСIЇ ДО IНДИВIДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГIЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФАХIВЦЯ
5. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
6. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
7. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
8. WEB - сайт підприємства в Інтернет
9. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
10. Або продукція підприємств, що знаходяться за кордоном.
11. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
12. Аварії на пожежно-вибухонебезпечних об’єктах

Переглядів: 1121