МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Планування кадрового складу.Формування витрат на особовий склад. 3.4. Часові аспекти обумовлення потреби на фактор праці. Література: 3 (c.52-78), 4 (c.130-141), 6, 14, 18, 25, 28, 36. 3.1. Потреба людських засобів на підприємстві. У сучасному суспільстві кадрова політика економіко-господарської структури будь-якого рівня і характеру діяльності представляється як один із генеральних напрямків її загальної політики, її стратегії, яка окреслює генеральний напрямок діяльності в розрахунку на перспективу. Потреба в особовому складі стосовно кількості і структури працівників залежить головним чином від цілей і місії організації, яке спричинюється до того, що її існування і розвиток вимагає одночасного дослідження наукового прогресу, оцінки інвестиційних можливостей і шансів існування на ринку та реалізації оптимальної в даних суспільно-економічних умовах внутрішньої кадрової політики. Це можливе виключно у випадку використання головного принципу господарювання, тобто коли передбачуваний ефект отримується завдяки мінімізації витрат живої праці, або завдяки максимізації продуктивності праці прийнятих працівників. Кадрова політика здійснюється в конкретних реальних умовах і визначається впливом багатьох факторів, які окреслюють зміст, обсяги завдань та методи вирішення кадрових проблем. До головних факторів, які визначають суть і цілі кадрової політики, відносяться: стратегія структури, організаційна побудова, організаційна культура, Ці фактори роблять кадрову політику інтегральною складовою генеральної стратегії розвитку. Потреба кадрового (кількісного і якісного) наповнення у ринковій економіці в умовах постійної зміни суспільно-економічних реалій є незаперечною. Адже в ситуації обмежених можливостей технологічної конкуренції певним гарантом успішного функціонування організації є її кадри. Величина і структурний склад працівників організації формується під впливом з одного боку певних потреб, а з другого – її можливостями. В такому аспекті розглядаються внутрішні і зовнішні фактори при плануванні засобів праці. До зовнішніх факторів відносяться: ‑ ринок праці; ‑ позиція організації на ринку і її імідж; ‑ завдання і роль, ‑ завдання і роль, яку відіграє структура по відношенню до споживачів, інакше – мета діяльності. До внутрішніх факторів відносяться: ‑ застосовувана техніка і технологія; ‑ продуктивність праці; ‑ використання часу праці. При врахуванні цих факторів результатом раціонального набору і вдалого відбору кадрів стає максимальне використання здібностей, кваліфікації і творчої енергії кожного працівника. Прийом вдало підібраних кандидатур безсумнівно прискорює зріст здобутків організації, а праця з невдало підібраними веде до втрат. Читайте також:
|
||||||||
|