МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||
Ризики узалежненняСтреси Поняття «стрес» (від англ. напруження) – визначається як спосіб досягнення стійкості організму до дії негативних чинників будь-якого походження. Це реакція організму на певні подразнення (напруження), які діють тривалий час і тому стають неприємними і небажаними. Психологічний стрес є відображенням людиною складної, екстремальної ситуації, в якій вона перебуває. Оцінка такої ситуації, сприйняття її як загрози залежить від індивідуальних психологічних особливостей і життєвого досвіду людини. Події, що викликають стрес-реакцію, називаються стресори. Стреси, конфлікти, зумовлені ними депресивні стани, психологічні кризи суттєво знижують психофізіологічну безпеку людини. Аліментарні (від лат. alimentarius – харчовий) чинники пов’язані з харчуванням людини і викликають в умовах гіпокінезії такі негативні наслідки як ожиріння, збільшення маси тіла. Ксенобіотики ( з грецьк. xenos –чужий і bios життя) – це шкідливі для організму людини речовини, які будь-яким шляхом потрапляють в організм і включаються у всі процеси обміну речовин, порушуючи таким чином його функціонування, що погіршує стан здоров’я людини. «Формула» здоров’я
Психофізіологічні ризики ( узалежнення) Глибинним первісним чинником психофізіологічного узалежнення людини від психотропних речовин є бажання періодичної зміни свідомості, досягнення стану ейфорії. Психотропна речовина – це хімічна сполука, здатна при одноразовому вживанні викликти ейфорію, а при багаторазовому – узалежнення (від токсичних речовин, алкоголю, наркотиків). Узалежнення або адиктивна поведінка (від англ. аddict- узалежнення) – це патологічний потяг до вживання отруйних речовин (хімічних, біологічних або рослинних), яке спричиняє психологічну деградацію з подальшим розпадом особистості, постійне отруєння організму і фізіологічні захворювання, і, як наслідок, смерть, причім в досить молодому віці. Всі види психотропних речовин (нікотин, алкоголь, наркотики) за механізмом дії є тотожними – вони змінюють психічний стан людини. Узалежнення відбувається у 2 стадії: спочатку психологічна (неможливість відмовитись), а згодом і фізіологічна (потреба організму). Адиктивна поведінка може бути спричинена не тільки узалежненням від психотропних речовин, але й азартних ігор, комп’ютера, тощо. Фахівці з наркології ВООЗ вважають, що існують чіткі стадії розвитку узалежнення: 1 – паління тютюну (нікотиноманія); 2 - вживання алкоголю; 3 – рослинна наркоманія (макова соломка, марихуана, гашиш); 4 –вживання важких синтетичних наркотиків (амфетаміни, «екстазі»). Психологічні передумови узалежнення Основні види психологічної мотивації до вживання психотропних речовин: - прагнення вгамувати негативні емоції і заспокоїтись; - бажання випробувати нові відчуття; - просто так, за компанію; - бажання продемонструвати свою незалежність; - боязнь самотності. Соціальні передумови узалежнення Негативні емоції, стреси, зміна сімейно-соціальних ролей травмують психіку дитини, виникає психологічний дискомфорт – погіршується пам’ять, виникає почуття тривоги, страх, дратівливість тощо. Ці передумови в подальшому житті викликають мотивацію до психологічного розслаблення з допомогою алкоголю, наркотиків, що є причиною деструктивної поведінки людини. Згідно всіх міжнародних норм зловживанням вважається навіть мінімальне епізодичне вживання алкоголю у віці до 21 року. Екоголічні передумови узалежнення Внаслідок техногенного забруднення довкілля та нераціонального харчування імунна система людини постійно активізована і виснажена, нервова система реагує втомою і стресами, які виникає потреба «знімати». Невипадково, токсикоманія та наркоманія найбільш поширені у великих містах з небезпечною екологічною ситуацією. Низькокалорійне харчування людей з невеликими доходами, з іншого боку, спонукає вживати алкоголь як калорійний замінник білка і вітамінів, що утворюються при перетворенні етанолу.
- зараження ВІЛ-інфекцією через використання спільних шприців і посуду; - ураження печінки та головного мозку; - зміна генетичного коду під дією психотропних речовин; - дистрофія внутрішніх органів, зниження імунітету людини до інфекційних захворювань; - виникнення розладів ЦНС (депресій, психозів, шизофренії), що важко піддаються лікуванню і можуть спричинити самогубство; - небезпека передозування, що викликає отруєння і смерть. Для попереджнння ризику узалежнення кожній молодій людині необхідно: - надати об’єктивну інформацію про шкідливість вживання психотропних речовин; - виховувати відповідальність за власне здоров’я і своїх нащадків; - пропагувати переваги тверезого, здорового способу життя; - навчитись створювати позитивні міжособистісні стосунки як умову збереження психічного здоров’я.
6. Соціально-психологічна безпека Психологічна наука допомагає як виявити закономірності поведінки людини в умовах небезпеки, так і сформувати концепцію безпеки особистості в умовах навколишньої реальності. Формування і становлення особистості відбувається в небезпечному середовищі соціуму, де існує ризик формування деструктивної (злочинної) поведінки людини. Психологічний розвиток особистості починається в системі дитина-соціум, де внаслідок фахового виховання закладаються засади відповідальної поведінки або, в протилежному випадку, формується соціальна девіантність – відхилення від загальноприйнятих соціальних норм. На 70% особистість формується в дитинстві, особливо психологічно важливим є вік до 7 років. На цьому етапі на формування психіки дитини найбільше впливають зовнішні соціальні умови, які можуть сформувати нестійкість психіки, недостатність самокотролю, нездатність адекватно оцінити свої вчинки, невпевненість у собі тощо. В процесі життєдіяльності в суспільстві особистість соціалізується – засвоює соціальний досвід, норми поведінки, систему цінностей, соціальні ролі для успішної життєдіяльності; або десоціалізується – відчужується від основної маси людей. В процесі соціалізації – входження індивіда в суспільство – провідним чинником є сім’я, а потім дошкільні заклади, школа, ЗМІ (порівняйте соціальну ситуацію в нормальній і алкогольно узалежненій сім’ї, повнії і неповній сім’ї).
7. Інформаційно-психологічна безпека Інформаційно-психологічна безпека– стан захищеності окремих осіб чи груп людей від негативних інформаційно-психологічних впливів і пов’язаних з цим життєво важливих інтересів особистості і суспільства в інформаційному середовищі. Сучасні засоби комунікації і обробки інформації створили принципово нові умови існування людини – внаслідок об’єднання інформаційних і телекомунікаційних систем з’явилась глобальна інформаційна інфраструктура. Інформаційна сфера стала важливою складовою суспільного життя, а нові інформаційні технології багатократно підсилили можливості впливу на свідомість і підсвідомість як окремої людини, так і великих груп людей. Психіка особистості піддається безпосередньому впливу інформаційних чинників, які впливають на поведінку, дії, вчинки особливо молодого покоління. Основні загрози інформаційно-психологічної безпеки полягають в можливості негативних наслідків інформаційно-психологічного впливу, які проявляються в таких формах: · завдання шкоди здоров’ю людини; · блокування волі на неусвідомленому рівні, привиття синдрому залежності; · втрата здатності до самоідентифікації ( моральної, культурної, політичної); · маніпуляція суспільною свідомістю; · руйнування єдиного інформаційно-духовного простору України, традиційних устроїв і моральності суспільства. Зокрема, культ жорстокості, насильства, порнографії, розбещеності із ЗМІ та Інтернету веде до неусвідомленого бажання у підлітків та дюдей з нестійкою психікою копіювати запропоновані моделі поведінки. Така інформаційна пропаганда знижує рівень порогових обмежень і правових заборон, відкриває шлях до багатьох правопорушень, наносить непоправну шкоду особистості. Основною і центральною «мішенню» такого впливу є людина, її психіка. Мета негативного інформаційного впливу – проти волі і бажання особистості змінити її психічні стани та психологічні характеристики, модифікувати її поведінку і обмежувати свободу вибору, коригувати індивідуальну та колективну свідомість. Для цього використовують спеціальні засоби впливу (технічні і програмні) та спеціальні методи впливу ( послідовність прийомів впливу на психіку). Інформаційна війна– комплекс дій в інформаційнфй сфері, спрямований на на здійснення тиску на на погляди окремих людей та суспільну думку для досягнення визначених цілей. Основне джерело індивідуальної інформаційно-психологічної безпеки – це усвідомлення інформації, здатність адекватно сприймати навколишню дійсність, наявність здорового почуття сумніву, перевірка і тестування інформації. 8. Соціально -релігійна безпека Соціальна сфера житєдіяльності людини визначає і формує інші сфери життя (побутову, службову, інформаційну, політичну, ін.). Небезпеки у цій сфері (містичні культи, секти) наносять непоправні травми психічному і фізичному здоров’ю особи, провокують антисоціальну або суїцидальну поведінку, тощо. Соціально-релігійна безпека –це стан захищеності життєво важливих соціально-релігійних інтересів окремих осіб і українського суспільства в цілому від внутрішніх загроз і зовнішнього втручання та відповідна система захисних заходів. Головні напрями соціально-релігійної безпеки України:
Суб’єкти соціально-релігійної безпеки – особа, релігійні організації і держава. Основні загрози національній безпеці України в цій сфері такі: політичні: - втручання через засоби духовно-релігійного впливу у внутрішні справи держави; - наявність сепаратистських тенденцій на релігійному грунті в певних регіонах; - загострення міжетнічних і міжконфесійних стосунків; - порушення прав громадян (свободи совісті, віровизнання). соціальні: - пригноблення соціальної активності (ізоляція) громадян, руйнація усталених соціальних та родинних зв’язків; - загроза життю і здоров’ю людини через різні форми «нетрадиційного» лікування, знахарства, окультизму; - використання методів психокорекції, зомбування, залякування; - поширення новітніми тоталітарними релігійними течіями духовної деградації серед молоді (відчуження, догматизм, нівелювання творчої індивідуальності).
Небезпеки психічному здоров’ю громадян, що потрапили під вплив нетрадиційних культів, полягають у переслідуванні при спробі залишити культ, маніпуляції свідомістю, використання віруючих для протиправної діяльності. Часто для введення послідовників в залежність керівники неокультів використовують наркотики, хімічні препарати і технічні засоби маніпулювання психікою. Як правило, сектанти набувають психічних розладів, пов’язаних з страхом, стражданнями, залежністю, навіть суїцидом. Читайте також:
|
||||||||||||||||
|