• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ризики узалежнення

Стреси

Поняття «стрес» (від англ. напруження) – визначається як спосіб досягнення стійкості організму до дії негативних чинників будь-якого походження. Це реакція організму на певні подразнення (напруження), які діють тривалий час і тому стають неприємними і небажаними.

Психологічний стрес є відображенням людиною складної, екстремальної ситуації, в якій вона перебуває. Оцінка такої ситуації, сприйняття її як загрози залежить від індивідуальних психологічних особливостей і життєвого досвіду людини. Події, що викликають стрес-реакцію, називаються стресори.

Стреси, конфлікти, зумовлені ними депресивні стани, психологічні кризи суттєво знижують психофізіологічну безпеку людини.

Аліментарні (від лат. alimentarius – харчовий) чинники пов’язані з харчуванням людини і викликають в умовах гіпокінезії такі негативні наслідки як ожиріння, збільшення маси тіла.

Ксенобіотики ( з грецьк. xenos –чужий і bios життя) – це шкідливі для організму людини речовини, які будь-яким шляхом потрапляють в організм і включаються у всі процеси обміну речовин, порушуючи таким чином його функціонування, що погіршує стан здоров’я людини.

«Формула» здоров’я

Психофізіологічні ризики ( узалежнення)

Глибинним первісним чинником психофізіологічного узалежнення людини від психотропних речовин є бажання періодичної зміни свідомості, досягнення стану ейфорії. Психотропна речовина – це хімічна сполука, здатна при одноразовому вживанні викликти ейфорію, а при багаторазовому – узалежнення (від токсичних речовин, алкоголю, наркотиків).

Узалежнення або адиктивна поведінка (від англ. аddict- узалежнення) – це патологічний потяг до вживання отруйних речовин (хімічних, біологічних або рослинних), яке спричиняє психологічну деградацію з подальшим розпадом особистості, постійне отруєння організму і фізіологічні захворювання, і, як наслідок, смерть, причім в досить молодому віці. Всі види психотропних речовин (нікотин, алкоголь, наркотики) за механізмом дії є тотожними – вони змінюють психічний стан людини. Узалежнення відбувається у 2 стадії: спочатку психологічна (неможливість відмовитись), а згодом і фізіологічна (потреба організму).

Адиктивна поведінка може бути спричинена не тільки узалежненням від психотропних речовин, але й азартних ігор, комп’ютера, тощо.

Фахівці з наркології ВООЗ вважають, що існують чіткі стадії розвитку узалежнення:

1 – паління тютюну (нікотиноманія);

2 - вживання алкоголю;

3 – рослинна наркоманія (макова соломка, марихуана, гашиш);

4 –вживання важких синтетичних наркотиків (амфетаміни, «екстазі»).

Психологічні передумови узалежнення

Основні види психологічної мотивації до вживання психотропних речовин:

- прагнення вгамувати негативні емоції і заспокоїтись;

- бажання випробувати нові відчуття;

- просто так, за компанію;

- бажання продемонструвати свою незалежність;

- боязнь самотності.

Соціальні передумови узалежнення

Негативні емоції, стреси, зміна сімейно-соціальних ролей травмують психіку дитини, виникає психологічний дискомфорт – погіршується пам’ять, виникає почуття тривоги, страх, дратівливість тощо. Ці передумови в подальшому житті викликають мотивацію до психологічного розслаблення з допомогою алкоголю, наркотиків, що є причиною деструктивної поведінки людини.

Згідно всіх міжнародних норм зловживанням вважається навіть мінімальне епізодичне вживання алкоголю у віці до 21 року.

Екоголічні передумови узалежнення

Внаслідок техногенного забруднення довкілля та нераціонального харчування імунна система людини постійно активізована і виснажена, нервова система реагує втомою і стресами, які виникає потреба «знімати». Невипадково, токсикоманія та наркоманія найбільш поширені у великих містах з небезпечною екологічною ситуацією. Низькокалорійне харчування людей з невеликими доходами, з іншого боку, спонукає вживати алкоголь як калорійний замінник білка і вітамінів, що утворюються при перетворенні етанолу.

- зараження ВІЛ-інфекцією через використання спільних шприців і посуду;

- ураження печінки та головного мозку;

- зміна генетичного коду під дією психотропних речовин;

- дистрофія внутрішніх органів, зниження імунітету людини до інфекційних захворювань;

- виникнення розладів ЦНС (депресій, психозів, шизофренії), що важко піддаються лікуванню і можуть спричинити самогубство;

- небезпека передозування, що викликає отруєння і смерть.

Для попереджнння ризику узалежнення кожній молодій людині необхідно:

- надати об’єктивну інформацію про шкідливість вживання психотропних речовин;

- виховувати відповідальність за власне здоров’я і своїх нащадків;

- пропагувати переваги тверезого, здорового способу життя;

- навчитись створювати позитивні міжособистісні стосунки як умову збереження психічного здоров’я.

6. Соціально-психологічна безпека

Психологічна наука допомагає як виявити закономірності поведінки людини в умовах небезпеки, так і сформувати концепцію безпеки особистості в умовах навколишньої реальності.

Формування і становлення особистості відбувається в небезпечному середовищі соціуму, де існує ризик формування деструктивної (злочинної) поведінки людини. Психологічний розвиток особистості починається в системі дитина-соціум, де внаслідок фахового виховання закладаються засади відповідальної поведінки або, в протилежному випадку, формується соціальна девіантність – відхилення від загальноприйнятих соціальних норм. На 70% особистість формується в дитинстві, особливо психологічно важливим є вік до 7 років. На цьому етапі на формування психіки дитини найбільше впливають зовнішні соціальні умови, які можуть сформувати нестійкість психіки, недостатність самокотролю, нездатність адекватно оцінити свої вчинки, невпевненість у собі тощо.

В процесі життєдіяльності в суспільстві особистість соціалізується – засвоює соціальний досвід, норми поведінки, систему цінностей, соціальні ролі для успішної життєдіяльності; або десоціалізується – відчужується від основної маси людей. В процесі соціалізації – входження індивіда в суспільство – провідним чинником є сім’я, а потім дошкільні заклади, школа, ЗМІ (порівняйте соціальну ситуацію в нормальній і алкогольно узалежненій сім’ї, повнії і неповній сім’ї).

7. Інформаційно-психологічна безпека

Інформаційно-психологічна безпека– стан захищеності окремих осіб чи груп людей від негативних інформаційно-психологічних впливів і пов’язаних з цим життєво важливих інтересів особистості і суспільства в інформаційному середовищі.

Сучасні засоби комунікації і обробки інформації створили принципово нові умови існування людини – внаслідок об’єднання інформаційних і телекомунікаційних систем з’явилась глобальна інформаційна інфраструктура. Інформаційна сфера стала важливою складовою суспільного життя, а нові інформаційні технології багатократно підсилили можливості впливу на свідомість і підсвідомість як окремої людини, так і великих груп людей. Психіка особистості піддається безпосередньому впливу інформаційних чинників, які впливають на поведінку, дії, вчинки особливо молодого покоління.

Основні загрози інформаційно-психологічної безпеки полягають в можливості негативних наслідків інформаційно-психологічного впливу, які проявляються в таких формах:

· завдання шкоди здоров’ю людини;

· блокування волі на неусвідомленому рівні, привиття синдрому залежності;

· втрата здатності до самоідентифікації ( моральної, культурної, політичної);

· маніпуляція суспільною свідомістю;

· руйнування єдиного інформаційно-духовного простору України, традиційних устроїв і моральності суспільства.

Зокрема, культ жорстокості, насильства, порнографії, розбещеності із ЗМІ та Інтернету веде до неусвідомленого бажання у підлітків та дюдей з нестійкою психікою копіювати запропоновані моделі поведінки. Така інформаційна пропаганда знижує рівень порогових обмежень і правових заборон, відкриває шлях до багатьох правопорушень, наносить непоправну шкоду особистості.

Основною і центральною «мішенню» такого впливу є людина, її психіка. Мета негативного інформаційного впливу – проти волі і бажання особистості змінити її психічні стани та психологічні характеристики, модифікувати її поведінку і обмежувати свободу вибору, коригувати індивідуальну та колективну свідомість. Для цього використовують спеціальні засоби впливу (технічні і програмні) та спеціальні методи впливу ( послідовність прийомів впливу на психіку).

Інформаційна війна– комплекс дій в інформаційнфй сфері, спрямований на на здійснення тиску на на погляди окремих людей та суспільну думку для досягнення визначених цілей.

Основне джерело індивідуальної інформаційно-психологічної безпеки – це усвідомлення інформації, здатність адекватно сприймати навколишню дійсність, наявність здорового почуття сумніву, перевірка і тестування інформації.

8. Соціально -релігійна безпека

Соціальна сфера житєдіяльності людини визначає і формує інші сфери життя (побутову, службову, інформаційну, політичну, ін.). Небезпеки у цій сфері (містичні культи, секти) наносять непоправні травми психічному і фізичному здоров’ю особи, провокують антисоціальну або суїцидальну поведінку, тощо.

Соціально-релігійна безпека –це стан захищеності життєво важливих соціально-релігійних інтересів окремих осіб і українського суспільства в цілому від внутрішніх загроз і зовнішнього втручання та відповідна система захисних заходів.

Головні напрями соціально-релігійної безпеки України:

• соціально-релігійна незалежність, тобто, самодостатня життєдіяльність і спроможність відстоювати національні інтереси;
• демократичність і стабільність соціально-релігійного життя в державі (гарантування свободи віросповідання, прав і свобод віруючих);
• здатність до саморозвитку і прогресу, тобто, природна спроможність до самостійної реалізації національних інтересів у соціально-релігійній сфері.

Суб’єкти соціально-релігійної безпеки – особа, релігійні організації і держава.

Основні загрози національній безпеці України в цій сфері такі:

політичні:

- втручання через засоби духовно-релігійного впливу у внутрішні справи держави;

- наявність сепаратистських тенденцій на релігійному грунті в певних регіонах;

- загострення міжетнічних і міжконфесійних стосунків;

- порушення прав громадян (свободи совісті, віровизнання).

соціальні:

- пригноблення соціальної активності (ізоляція) громадян, руйнація усталених соціальних та родинних зв’язків;

- загроза життю і здоров’ю людини через різні форми «нетрадиційного» лікування, знахарства, окультизму;

- використання методів психокорекції, зомбування, залякування;

- поширення новітніми тоталітарними релігійними течіями духовної деградації серед молоді (відчуження, догматизм, нівелювання творчої індивідуальності).

Небезпеки психічному здоров’ю громадян, що потрапили під вплив нетрадиційних культів, полягають у переслідуванні при спробі залишити культ, маніпуляції свідомістю, використання віруючих для протиправної діяльності. Часто для введення послідовників в залежність керівники неокультів використовують наркотики, хімічні препарати і технічні засоби маніпулювання психікою. Як правило, сектанти набувають психічних розладів, пов’язаних з страхом, стражданнями, залежністю, навіть суїцидом.

Читайте також:

1. Аудиторські ризики
2. Аудиторські ризики, пов’язані з використанням комп’ютерних інформаційних систем
3. Банківські ризики та їх характеристика
4. Безпосередньо збутові ризики та причини їх виникнення
5. Валютні ризики та методи їх уникнення.
6. Виробничі ризики, їх характеристики і класифікація
7. Відсоткові ризики
8. Делегування повноважень підлеглим. Переваги та ризики, пов’язані з передачею повноважень
9. Екологічні ризики та проблема їх оцінки
10. Загальний та ринковий ризики портфеля, їх вимір та застосування з метою оцінки ефективності управління портфелем.
11. Заходи боротьби по відмиванню грошей та існуючі випадки (ризики) шахрайства, правопорушень в Україні.
12. Інвестиційні ризики

Переглядів: 1661