1. Генерується або вибирається особистий (довгостроковий) ключ підпису об’єкта , причому – випадкове ціле число з інтервалу .
2. Відкритий ключ перевірки цифрового підпису об’єкта обчислюється згідно [12] або [46](спосіб I або спосіб II).
Взаємодіючі сторони також мають узгоджено використовувати стандарти геш-функції , симетричного шифру та функції формування ключів KDF, що використовуються в схемі, причому:
;
;
.
Розмір симетричного ключа має відповідати параметру безпеки й обиратися для досягнення цілей безпеки, наприклад, забезпечувати задовільний, добрий чи високий рівень стійкості [340, 342]. Симетричний шифр може бути потоковим, тобто використовувати потокове шифрування з операцією XOR (за модулем 2). А функція формування ключів може ґрунтуватись на використанні геш-функції.