• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 1. Статистика, як наука.

Статистика це наука про те,

як примусити думати цифри,

коли не змозі це робити сам.

В. О. Ключевський

1. Предмет, метод та основні завдання статистики.

Статистика – це наука, яка вивчає загальні закономірності, що притаманні масовим явищам.

Традиційно явище вважають масовим, коли воно характеризується або одночасною участю у ньому багатьох схожих елементів, або коли воно (явище) багатократно повторюється у часі в схожих умовах. Для масового явища характерним є те, що поведінка кожного елемента при цьому носить випадковий характер, а поведінка всієї сукупності незважаючи на це є достатньо визначеною.

ПРИКЛАД: такі суспільні явища, як: виробництво, споживання, торгівля, смертність, народжуваність, злочинність припускають участь у них одночасно багатьох елементів.

Такі явища, як урожайність, погодні умови, стихійні лиха можуть досліджуватись статистикою коли спостерігається достатня кількість “повторів” самих явищ за тривалий час.

Катастрофа на ЧАЕС, політ на Марс, підйоми затонулих підводних човнів, падіння метеоритів типу тунгуського - явища не масові і статистикою не вивчаються.

Як і всяка наука статистика має:

- об’єкт статистичного дослідження – окрему сукупність (окреме масове явище);

- предмет пізнання -кількісну сторону масових явищ (їх розміри, співвідношення, закономірності формування, взаємозв’язок) у їх якісній визначеності в умовах певного місця і часу;

- методологію– певну сукупність наукових прийомів, що мають за мету встановлення загальних закономірностей розвитку всієї сукупності в цілому, а не окремих її елементів. Традиційно метод статистичного дослідження складається з трьох етапів:

1. Збір статистичних даних (статистичне спостереження).

2. Систематизація зібраних даних називають (зведенням статистичних даних).

3. Виявлення закономірностей у явищах, що досліджуються (аналіз та узагальнення статистичної інформації).

Перші два етапи за своєю суттю є організаційними питаннями. Третій етап вимагає застосування апарата математичної статистики.

Ситуацію, коли випадковий характер поведінки окремих елементів сукупності призводить до достатньо визначеного характеру поведінки всієї сукупності взагалі можна показати на наступному прикладі.

ПРИКЛАД. Відомо, що в загальній структурі дорожньо-транспортних пригод (ДТП) України наїзди на пішоходів становлять десь 40-45%, зіткнення автомобілів близько 25%, перевертання транспортних засобів майже 10%. На кожні 6 ДТП припадає в середньому один загиблий.

З року в рік ця картина майже не змінюється. Кожна ДТП – це випадок. Щоб вона сталася треба відбутись багатьом факторам: треба щоб хтось придбав якесь авто, чомусь з’явився в певний час у певному місці, в цьому ж місці повинен з’явитися інший автомобіль (пішохід, стовп, дерево, потяг…), хтось повинен знехтувати правилами, або просто статись збіг певних обставин і т. і. Дивним виявляється те, що незважаючи на таку випадковість факторів загальна картина з ДТП з року в рік залишається майже незмінною. І це незважаючи на те, що частина порушників загинула і на цей процес в подальшому вже не впливає. З року в рік знайдеться хтось такий, хто буде підтримувати цю гірку статистику. І обов’язково в наступному році чиїсь авто перевернуться. І таких перевертань знов буде не 1% і не 71%, а чомусь близько 10% серед всіх ДТП.

Таким чином, незважаючи на випадковий характер поведінки окремих елементів, сукупність взагалі поводить себе достатньо визначено (інакше кажучи закономірно). Ця закономірність не детермінована. Раз на раз не припадає, а тому експериментальні перевірки тут не доречні.

Закономірності масових явищ виявляють на підставі реєстрації багатьох спостережень. І використання експериментальної перевірки тут не є коректним, оскільки загальна закономірність проявляється не завжди.

Вивчаючи закономірності масових явищ статистика майже ніколи не пояснює чому те, чи інше явище проявляється так, а не інакше (чому наїзди на пішоходів становлять 40-45%, а не 15-17%, чому людина в середньому живе десь 70 років, а не 190, чому вагітність у людини триває 40 тижнів, а не 20 і не рік?). По-перше, чинників, які формують ту, чи іншу закономірність дуже багато, по-друге і ступінь їх впливу настільки різна, що врахувати все це майже неможливо, а по-третє, багато з цих чинників не є невідомими взагалі. Статистика лише описує, як в певних умовах розвиток явища відбувається. Це схоже на емпіричну закономірність у технічних науках – не знаємо точно чому процес розвивається саме так, а не інакше, але спостереження і досвід підказують, що розвиток буде відбуватись чомусь саме так.

Відповідно до природи об’єкта вивчення розрізняють два напрямки статистичної науки:

Першій - той, що вивчає закономірності природних явищ(питання ресурсу технічних пристроїв, передачі інформації, локації, навігації т. і., де відсутній безпосередній людський вплив на розвиток явищ). Цей напрямок відносять до природних наук.

Другий - той, що вивчає закономірності соціально-економічних явищ. Тобто таких сукупностей, де сам розвиток явища відбувається під безпосереднім впливом людського чинника. Цей другий напрямок відносять до суспільних наук.

Завдання статистики, як суспільної науки:

- виявляти певні типи процесів і явищ (країни можна поділити на групи за доходом, рівнем освіти, тривалістю життя)

- характеризувати ступінь розвитку явищ, напрям і динаміку їх змін (інфляція може зростати, зменшуватися, перетворюватись на гіперінфляцію),

- встановлювати щільність взаємозалежностей між процесами і явищами суспільного життя ( як тривалість життя залежить від екології, стану медицини, доходів та традицій населення),

- робити прогнозні розрахунки.

На відміну від математичної статистики суспільна статистика не абстрактна, а конкретна наука. (не чиста, а прикладна) і входить до системи галузевих наук: розрізняють статистику праці, населення, національного багатства, життєвого рівня і т. і. Інакше кажучи, іноді це більше ремесло, ніж наука.

1. Із історії статистики.

Суспільна статистика починалася з обліку. Розвиток різних облікових операцій по відношенню до великих мас населення з сивої давнини і до сьогодні і привів в кінці-кінців до статистичної науки. Це були “вічні” державні питання: оподаткування підданих, облік та забезпечення війська, митний облік, питання витрат державної казни.

Література донесла до наших часів самий перший приклад статистичного обліку. Правда стосувався він не людей, а тварин. Як відомо на передодні всесвітнього потопу Ной (якому було вже 600 років) повинен був відібрати з існуючих тварин певні пари кожного виду у співвідношенні 7 до 2 (відповідно чистих і нечистих тварин за уявленням давніх семітів) і розташувати їх у ковчезі об’ємом приблизно 40000 м³. Також необхідно було забезпечити їжею цих всіх тварин і власну родину (8 осіб) протягом всього часу перебування в ковчезі – трохи більше року. На все про все Ною відводився тиждень.

Відомо, що будівництво піраміди Хеопса тяглося 30 років (10 років прокладали дорогу для транспортування каміння і 20 років – це будівництво самої піраміди). Сто тисяч чоловік виконували цю роботу безперервно, змінюючись кожні 3 місяці. Їжа, одяг, забезпечення інвентарем, заміна робітників були організовані за державний кошт.

Один з перших переписів населення, що засвідчений письмово, був проведений на території сучасної України скіфським царем Ариантом. Який, за описом Геродота, наказав кожному скіфові принести один наконечник стріли, а після цього з цієї міді виплавили чан об’ємом 600 амфор (1амфора = 40 л) і товщиною шість пальців. Орієнтовні розрахунки дають вагу цієї судини близько 35 тон. Розміщений він був за переказом у нижній течії річки Південний Буг ( сучасна Миколаївська область).

Відома історикам “Книга страшного суду” - обліковий пам’ятник Англії ІХ ст. Вона містить дані про населення та земельні ділянки англійських графів під час завоювання Англії норманами. Королівські посадові особи приводили до присяги землевласників і заносили відомості про земельні ділянки в окрузі.

З XVII ст. почалося втручання математики у дослідження суспільних явищ: у 1676 англійський економіст Петрі видає працю “Політична арифметика”. Грунт (1620-1674) виявив кількісні закономірності у процесах міграції населення, смертності, рівню самогубств, середній тривалості життя. В результаті масового спостереження була відкрита проста форма статистичної закономірності: майже незмінність кількості народжень, смертей, самогубств, злочинів і т. і. на 1000 людей населення певної держави. При відносній сталості соціальних умов ці показники піддавались незначним коливанням та змінам . В роботі “Божественний порядок та зміни людського роду” прусський вчений Зюсмільх вказує, що закономірності, непомітні у малому числі випадків, чітко виявляються при масовому спостереженні. Це прояв так званого “закону великих чисел”, який формально не є доведеним і сьогодні, але про який свого часу відомий математик Пуанкаре сказав наступне: “Кожний впевнений в його справедливості, експериментатори – тому, що вважають це математичною теоремою, математики – тому, що вважають його експериментально встановленим фактом”.

Також в ХVІ- ХVІІ ст. страхові компанії починають користуватись статистичними таблицями смертності для визначення страхових ставок клієнтів.

Бурхливий розвиток “чистої” математики у ХVІІ –ХІХ ст., пов’язаний з такими іменами, як Ісаак Ньютон (1642-1727), Абрахам де Муавр (1667-1754), Карл Гаусс (1777- 1855) вніс більш суттєвий внесок у становлення сучасної статистики ніж внески вчених, що спеціалізувались безпосередньо на цій науці. Що зайвий раз підкреслює важливість людського фактору у науці: є талант – є розвиток науки, нема таланту – спостерігається більше, або менше виражена стагнація.

Сам термін статистика був привнесений у науку німецьким професором права і філософії в Геттингині Ахенвалем (1719-1772)

“Батьком” статистики у її сучасному вигляді вважають бельгійського вченого Адольфа Кетле (1796-1874) але не за його особистий внесок у розвиток цієї науки, а за його наполегливу популяризацію застосування статистичних методів у різних галузях. Ця наполегливість досягла свого часу і Києва, коли в середині ХІХ ст. за участю цивільного губернатора міста І. І. Фундуклея і на його кошти були здійснені дослідження по історичній топографії і статистиці міста Києва. “Статистическое описание Киевской губернии” в трьох томах вийшло у 1862р. у Петербурзі.

Остання суттєва “хвиля” розвитку статистичних методів пов’язана з британським впливом, а саме з іменами сера Френсіса Гальтона (1882-1911) який був родичем Чарльза Дарвіна і Карла Пірсона (1857-1936). А також з іменем сера Роналда Фішера (1890-1962).

Подальший час не дав таких яскравих особистостей у статистичній науці, а тому розвиток статистики характеризувався не впровадженням нових наукових методів дослідження, а шліфуванням організаційних питань практичного застосування всього того, що було напрацьовано більш талановитими попередниками та впровадженням статистичних методів у інші галузі суспільного життя та прикладних наук. В усіх західноєвропейських країнах створюються урядові статистичні бюро. З 1946 р. працює Статистична комісія ООН, робочі групи якої працюють по шести напрямкам: національні рахунки, статистика промисловості, статистика міжнародної торгівлі, статистика фінансів, статистика цін, статистика зовнішнього середовища. А також створені спеціалізовані установи ООН, що ведуть статистичні дослідження у відповідних напрямках: ЮНЕСКО, МВФ, ВТО та інші.

Для України на сьогодні актуально питання узгодженості національних, та міжнародних стандартів статистичного дослідження.

Оскільки встановлення закономірностей масового явища відбувається через спостереження окремих його елементів (поведінка яких може суттєво різнитись), то при цьому існує можливість отримання невірних висновків на підставі або некваліфікованого застосування статистичних методів, або відвертого зловживання. Недарма Марк Твен зауважував, що існують три види брехні – брехня, огидна брехня і статистика. Єдиний вихід запобігання цьому – досконале вивчення статистичних методів і чесні наміри при їх практичному застосуванні.

3. Категорії статистики.

Всяке визначення є обмеження.

Спіноза.

Як і всяка наука статистика використовує власні поняття, які формують її специфічну мову. І тут важливо визначитись що конкретно ми під цим розуміємо під цими поняттями (їх іще називають категоріями). У класичній статистиці до них належать наступні:

Статистична сукупність– це певна множина елементів, що мають спільні риси, та поєднані умовами існування і розвитку. Вона взагалі і є об’єктом статистичного дослідження.

Ознака – люба властивість елементів сукупності, що може бути зареєстрована або виміряна. Бувають якісні (атрибутивні) та кількісні. Окремо виділяють альтернативні ознаки (ті, що можуть прийняти тільки два значення).

Варіація - змінність величини ознаки у окремих одиниць сукупності.

Конкретне значення варіації - варіанта.

Ознаки за своєю природою мають різні шкали вимірювання ( або реєстрації):

Номінальна шкала – шкала найменувань. Подібним ознакам відповідає одне й те саме число, неподібним – різні. Тобто число відіграє роль не міри, а символу.

ПРИКЛАД – національні статистичні класифікації України, коли різним видам товарів, послуг, професій, валют, відходів, корисних копалин і т. і. присвоюють різні коди.

Рангова шкала – це монотонно зростаюча функція, значення якої дозволяють впорядкувати значення величин певної ознаки, але не дозволяє враховуючи відстань між ними. Тобто ми можемо вказати яке з двох значень більше, але на скільки більше не скажемо.

ПРИКЛАД –класи зерна, категорії ВУЗів, спеціалістів, шкала землетрусів, пожеж, катастроф.

Метрична шкала – звичайна числова шкала. Ознаки метричної шкали поділяються на дискретні та неперервні.

Дискретні ознаки можуть приймати конкретні числові значення. Неперервні можуть приймати будь-які значення у межах варіації.

ПРИКЛАД – кількість дітей в родині і тривалість життя.

Елемент сукупності – дрібніший носій ознак в сукупності.

Статистична закономірність (СЗ) – це форма прояву причинних зв’язків, що виявляється у настанні певних стабільних кількісних співвідношень, які однозначно характеризують статистичну сукупність в умовах певного місця і часу,коли на кожний її елемент впливає безліч чинників, як однакової, так і протилежної дії.

СЗ притаманна сукупності в цілому, а не її складовим елементам.

Якщо інтенсивність впливу цих чинників істотно не змінюється, то ці кількісні співвідношення залишаються достатньо стабільними.

Виявляється СЗ на базі т. з. закону великих чисел, який стверджує, що в масі індивідуальних явищ загальна закономірність виявляється тим повніше і точніше , чим більше індивідуальних елементів охоплено спостереженням .

ПРИКЛАД. Всі знають, що тривалість людського життя складає 60-70 років, але ніхто не знає чому не 600-700? Вага здорової дорослої людини складає близько 80 кг, але ніхто не пояснить чому не 10 і чому не 200? Причин цього ми не знаємо, але встановити дійсне значення можемо.

Статистичний показник – узагальнена кількісна характеристика масового суспільного явища в його якісній визначеності в умовах конкретного місця і часу. Статистичні показники в переважній більшості не вимірюються чи реєструється, а розраховуються.

ПРИКЛАД. Зарплата в якомусь регіоні – це ознака, бо у кожного вона своя. Середня зарплата по регіону – це показник, бо характеризує вже весь регіон взагалі.

Читайте також:

1. Адміністративне право як наука.
2. Аналітична хімія, як фундаментальна наука.
3. Економічна теорія як наука. Об’єкт і предмет економічної теорії. Місце економічної теорії в системі медичних наук.
4. Естетика як самостійна наука.
5. Естетика як самостійна наука. Предмет та завдання естетики.
6. Естетика, як філософська наука.
7. Лекція 1. Систематика рослин як наука. Характеристика царства Гриби. План.
8. Лекція №1. Біохімія як наука. Хімічний склад організму. Хімічний склад харчових продуктів
9. Лекція. Тема 1. Політична економія як фундаментальна суспільна наука.
10. Освіта й наука.
11. Питання 1. Біологічна хімія як наука. Предмети та об'єкти вивчення біохімії
12. Психологія як наука. Головні наукові напрями у світовій психології

Переглядів: 3885