Поняття і теорії зовнішньої торгівлі

Лекція 3. Міжнародна торгівля

Оцінка соціально-економічного розвитку України

Соціально-економічний розвиток країн з перехідною економікою.

До країн з перехідною економікою належить більшість колишніх соціалістичних країн, що здійснюють перехід від соціалістичних до ринкових методів господарювання.

У спадок від командної системи ці країни дістали:

- потужну, але неефективну і незбалансовану промисловість;

- розвинену освіту та науку, які не були орієнтовані на ринок;

- кваліфіковану робочу силу, потенціал якої не відповідав новим потребам.

Країни з перехідною економікою неоднорідні за своїм соціально-економічним розвитком (рівнем технології, структурую економіки, рівнем життя населення) та політичними уподобаннями. Реформування економіки на ринкових засадах стимулює постсоціалістичні країни до економічної інтеграції. Проте вектори інтеграції в різних країн неоднакові. Всі європейські держави перехідної економіки (крім Росії) стратегічною метою проголошують вступ до ЄС.

За розміром ВВП (з урахуванням ПКС) Україна посідає 38 місце в світі.

Потенціал України визначається:

- великим природно-ресурсним потенціалом;

- значними і достатньо кваліфікованими трудовими ресурсами;

- вигідним геополітичним положенням;

- достатньо великим внутрішнім ринком.

Ефективному входженню України у світове господарство перешкоджають:

- відсутність системного підходу до міжнародної інтеграції та співпраці;

- недостатній рівень доступу українських товарів і послуг до зовнішніх ринків;

- недовикористання потенціалу торгово-економічного співробітництва з країнами СНД та іншими регіональними інтеграційними об’єднаннями.

Основне завдання реформи міжнародної інтеграції та співпраці спрямоване на вироблення цілісної й збалансованої зовнішньоекономічної політики, підвищення конкурентоспроможності й інвестиційної привабливості економіки України.

Міжнародна торгівля– купівля і продаж товарів та послуг, здійснювані між резидентами різних держав.

При міжнародній торгівлі товарами відбувається переміщення товарів через митні кордони різних держав. При міжнародній торгівлі послугами клієнти та ті, хто надають послуги, є резиденти різних країн.

Зовнішня торгівля – торгівля певної країни з іншими країнами, яка складається з імпорту та експорту.

Організаційні форми міжнародної торгівлі: ярмарки, товарні біржі, аукціони, міжнародні торги, торговельні будинки, пряма міжнародна торгівля, зустрічна торгівля, внутрішньофірмовий обмін тощо.

Форми міжнародної торгівлі:

Експорт – вивіз товарів та послуг за митний кордон держави.

Імпорт – ввіз товарів та послуг на митну територію країни.

Реекспорт – вивіз раніше ввезених товарів та послуг (зазвичай для перепродажу в інші країни).

Реімпорт – ввіз раніше вивезених товарів та послуг.

Теорії зовнішньої торгівлі:

1) Ранній меркантилізм – жорсткі форми державного регулювання зовнішньоторговельних операцій з метою утримання грошей в країні. Пізній меркантилізм: джерело багатства – перевищення експорту над імпортом.

2) Класична теорія – між державами має існувати вільний обмін товарами (політика фритредерства).

Теорія абсолютних переваг: країни експортують ті товари, які вони виробляють з меншими витратами, та імпортують ті товари, що продукуються іншими країнами з меншими витратами.

Теорія порівняльних переваг: країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вони можуть виробляти з відносно нижчими витратами, порівняно з іншими країнами.

3)Теорія міжнародного життєвого циклу продукту стверджує, що виробництво деяких видів продукції переміщується в залежності від етапу життєвого циклу:

- впровадження – у країні нововведення;

- зростання – у країні нововведення та інших розвинених країнах;

- зрілість – у багатьох країнах;

- занепад – переважно у слаборозвинених країнах.

4) Згідно концепції Майкла Портера міжнародна конкурентоспроможність націй залежить від чотирьох головних параметрів:

- факторні умови (конкретні фактори виробництва, необхідні для успішної конкуренції);

- умови попиту (особливості попиту на продукцію та послуги, котрі пропонуються галуззю на внутрішньому ринку);

- стан суміжних та обслуговуючих галузей (наявність в країні споріднених та підтримуючих галузей, конкурентоспроможних на світовому ринку);

- стратегія фірм певної країни (характер управління фірмами і конкуренції на внутрішньому ринку).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Соціально-економічний стан країн, що розвиваються	\|	Географічна структура зовнішньої торгівлі України товарами за 2010 рік

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.