Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Поняття та показники конкурентоспроможності підприємства

Діяльність будь-якого господарюючого суб'єкта в умовах конкуренції зазнає двостороннього контролю: внутрішнього безпосереднього контролю в межах підприємства ізовнішнього опосередковано­го контролю на ринку зі сторони конкурентів та споживачів. Друга форма контролю традиційно вважається об'єктивнішою, оскільки її результати обумовлюються конкурентними перевагами підприємства.

Конкурентоспроможність підприємства – динамічна характеристика спроможності підприємства адаптуватися до змін зовнішнього середовища, забезпечувати при цьому певний рівень конкурентних переваг та їх прибуткову реалізацію.

Отже, показник рівня конкурентоспроможності підприємства – це узагальнюючий показник життєздатності підприємства, його вміння ефективно використовувати свій виробничий, науково-технічний, трудовий, фінансовий потенціал. Цей показник відображає результати роботи всіх підрозділів, тобто стан внутрішнього середовища, а також здатність його реагування на зміну зовнішнього середовища. При цьому особливо важлива здатність підприємства оперативно і адекватно реагувати на зміну у поведінці споживачів, їхніх смаків і переваг, тобто його здатність пропонувати ринку конкурентоспроможну продукцію.

Між рівнем конкурентоспроможності продукції та конкурентоспроможністю його виробника існує тісний взаємозв'язок. Конкурентоспроможність продукції є, з одного боку, необхідною умовою стійких кон­курентних позицій підприємства, а з іншого – є наслідком високого рівня конкурентоспроможності самого товаровиробника.

Відмінності конкурентоспроможності продукції та підприємства:

- рівень конкурентоспроможності продукції завжди оцінюється в конкретний часовий період стосовно конкретного ринку збуту, а конкурентоспроможність підприємства є характеристикою підприємства про­тягом відносно тривалого періоду часу;

- пріоритет у проведенні оцінки рівня конкурентоспроможності продукції належить споживачу. Саме споживач, віддаючи перевагу при купівлі певному виду продукції в умовах широкої пропозиції, визнає обраний вид продукції найбільш конкурентоспроможним за певними критеріями. Оцінку ж конкурентоспроможності підприємства можуть проводити як безпосередньо споживачі, так і конкуренти, або партнери;

- різними є критерії визнання конкурентоспроможності підприємства та продукції

Інша принципова відмінність зумовлюється тим, що, наприклад, критерієм оцінки конкурентоспроможності продукції розглядається ціна її придбання, натомість при оцінці конкурентоспроможності підприємства важливим є рівень витрат ресурсів або величина собівартості продукції.

Конкурентоспроможність підприємства можна виявити тільки серед групи підприємств, які належать до однієї галузі або випускають товари-субститути, тобто конкурентоспроможність є поняттям відносним. Одне й те ж підприємство в межах внутрішнього ринку можна визнати конкурентоспроможним, а на світовому ринку або його сегменті – ні.

Конкурентоспроможність підприємства – це комплексне поняття, яке включає такі характеристики:

- спроможність підприємства продукувати конкурентоспроможну продукцію;

- вміння розробляти стратегію, яка забезпечує високий рівень його конкурентоспроможності;

- наявність добре налагодженого організаційно-управлінського механізму,який спроможний виконати поставлені завдання;

- орієнтацію діяльності організації на ринок і систематичну співпрацю із споживачами;

- наявність конкурентної стратегії та тактики дій стосовно конкурентів;

- високу професійну підготовку персоналу;

- вміння реагувати на зміни зовнішнього середовища.

Для оцінки конкурентоспроможності підприємства використовують систему показників.

Показники конкурентоспроможності підприємства:

- ринкові показники (частка збуту продукції): у експорті країни; на цільових зовнішніх ринках; на внутрішньому ринку; на галузевих сегментах ринку;

- показники інноваційної діяльності підприємства: кількість створених нових видів продукції; кількість проданих ліцензій і/або виданих патентів; величина витрат на НДКР; частка працівників, зайнятих у НДКР;

- показники виробничої діяльності підприємства: обсяг інвестицій у виробництво; кількість нових освоєних видів продукції; структура виробничих витрат; продуктивність праці на виробництві; динаміка обсягу виготовленої продукції за окремими видами;

- показники маркетингової діяльності підприємства: захищеність продукції патентами; рівень якості післяпродажного сервісу; величина витрат на рекламу; показники оцінки ефективності роботи відділу маркетингу; показники маркетингових досліджень; цінова політика;

- показники фінансової діяльності підприємства: величина прибутку від основних видів діяльності; коротко- і довгострокова кредиторська заборгованість; коротко- і довгострокова дебіторська заборгованість; кредитні можливості організації.

Наведена система показників конкурентоспроможності підприємства може бути доповнена або зменшена залежно від цілі оцінки конкурентоспроможності, суб'єкта оцінки, особливостей галузі та видів діяль­ності підприємства.

Відомі три основні напрями оцінювання конкурентоспроможності підприємства:

- перший напрям передбачає визначення конкурентоспроможності підприємства на основі результатів господарської діяльності підприємства. Оцінка передбачає визначення таких інтегральних показників: частки ринку, що контролюється підприємством; обсягу і динаміки збуту за окремими видами продукції і по підприємству в цілому; величину прибутку, одержаного протягом останніх років діяльності; кількість освоєних нових видів продукції тощо;

- другий напрям базується на використанні факторного аналізу. Обґрунтовується певна сукупність показників; проводиться аналіз впливу кожного окремого показника на рівень конкурентоспроможності підприємства в цілому;

- третій напрям дозволяє оцінити характер впливу на рівень конкурентоспроможності підприємства місії, стратегічних програм і планів підприємства з точки зору ефективності їх реалізації. Такий підхід перед­бачає оцінку конкурентоспроможності підприємства з позицій менеджменту підприємства.

Можливість використання того чи іншого напряму значною мірою зумовлена наявністю відповідної інформації. Ця проблема для різних галузей і видів діяльності має різний рівень складності.

8.2. Конкурентні переваги підприємства

Конкуренція, як примусова сила, спонукає підприємства до досягнення переваг над конкурентами. Найскладнішим аспектом при управлінні є встановлення характеру переваги порівняно з конкурентами та її оцінка.

Конкурентна перевага підприємства – конкретний компонент його зовнішнього або внутрішнього середовища, за яким воно випереджає інші підприємства, висока компетентність підприємства в будь-якій галузі діяльності або у виготовленні продукції у порівнянні з конкуруючими підприємствами.

Спочатку потрібно визначити сфери, в яких проявляються конкурентні переваги підприємства або його недоліки, і які фактори їх забезпечують.

Види конкурентних переваг:

1. За об'єктом переваг:

- переваги в уміннях (компетенціях) – обумовлені ефективністю роботи всіх функціональних підрозділів, ініціативністю, активністю, творчим підходом персоналу, наявністю "ноу-хау" у дослідженнях і проектуванні;

- переваги в ресурсах – визначаються доступом до сировини, енергії, комплектуючих виробів, кадровим складом і кваліфікацією персоналу, структурою власних і залучених фінансових коштів, наявністю системи науково-технічного, виробничого, комерційного співробітництва.

2. За часом дії факторів конкурентних переваг:

- тактичний фактор конкурентної переваги - конкретний компонент зовнішнього або внутрішнього середовища підприємства, по якому воно випереджає або буде випереджати в найближчий період (не більше 1- го року) конкуруючі підприємства;

- стратегічний фактор конкурентної переваги - конкретний компонент зовнішнього або внутрішнього середовища підприємства, по якому воно може випереджати конкуруючі підприємства після виконання певних умов.

3. За сферою дії переваг:

- зовнішня конкурентна перевага - це перевага у властивостях товару, що створює "цінність для покупця" внаслідок більше повного задоволення його потреби. Ця перевага збільшує ринкову силу підприємства й воно може підняти ціну вище конкурентів (оцінкою такої сили можна вважати еластичність попиту за ціною).

- внутрішня конкурентна перевага - це перевага підприємства у витратах виробництва, що створює "цінність для виробника" внаслідок більше високої його продуктивності. Внутрішня перевага забезпечує більшу стійкість до зниження ціни продажу, яке обумовлене ринком або конкурентами.

4. За ступенем унікальності:

- фактор конкурентної переваги, що копіюється – досить швидко й легко відтворюється конкурентами (найчастіше це ресурсні фактори), тим самим перевага ліквідується (по суті його не можна вважати конкурентною перевагою);

- унікальний фактор конкурентної переваги – важко піддається копіюванню з боку конкурентів (часто це нематеріальні активи), що створює основу для формування ключових компетенцій підприємства (один із сучасних підходів у стратегічному керуванні – джерелом стійких позицій на ринку й високих прибутках є не повторення поведінки інших фірм, а всебічний розвиток унікальності підприємства, створення власних організаційних компетенцій і формування на цій основі пропозиції унікальних товарів і послуг).

Визначення факторів конкурентних переваг повинне здійснюватися по конкретних напрямках діяльності підприємства:

1. У сфері управління:

- стратегія управлінського мислення; уміння формулювати оптимальні цілі й досягати їх;

- гнучкість реакції керування на зовнішні загрози;

- інноваційний характер управлінської діяльності;

- націленість на комплексне керування конкурентоспроможністю підприємства.

2. У сфері маркетингу:

- переваги у своєчасному і якісному задоволенні вимог споживачів;

- створення ефективної системи розподілу й збуту продукції;

- створення системи ефективного стимулюючого впливу на інтереси споживачів і посередників;

- цільове використання можливостей маркетингу для формування конкурентних переваг на вирішальних напрямках діяльності підприємства.

3. У сфері досліджень і розробок:

- націленість досліджень і розробок на створення інноваційної продукції;

- випередження конкурентів за часом виходу на ринок з новими видами продукції;

- формування команди розробників, об'єднаних єдністю інтересів і цілей.

4. У сфері виробництва:

- налагодження високоякісної матеріально-технічної бази;

- гнучкість виробничої системи;

- відповідність виробничих можливостей стратегічним завданням і поточним потребам підприємства.

5. У сфері відносин зі споживачами:

- знання запитів і переваг споживачів і можливості впливати на них;

- обґрунтоване сегментування ринку по особливостях попиту;

- формування системи довгострокових відносин зі споживачами (маркетинг взаємин).

6. У сфері відносин з конкурентами:

- створення системи моніторингу конкурентів, їхньої політики й напрямків діяльності;

- коректування конкурентних переваг підприємства у відповідь на зміни стратегій конкурентів;

- систематичне прогнозування ринкової ситуації й ринкової сили ключових виробників.

Пошук і оцінку факторів конкурентних переваг підприємства варто робити в такій послідовності:

- проведення сегментації ринку по даній групі потреб;

- визначення й аналіз факторів і рівня конкурентоспроможності продукції підприємства й конкуруючих підприємств;

- аналіз факторів і рівня конкурентних переваг підприємства й конкурентів по конкретних регіонах і країнах на сучасний момент;

- прогнозування факторів конкурентоспроможності продукції підприємства й конкурентів по обраних ринках і строках;

- прогнозування стратегічних факторів конкурентних переваг підприємства по тих же ринках і строках;

- проведення попередньої оцінки ресурсних можливостей підприємства для реалізації стратегічних конкурентних переваг підприємства.

 


Читайте також:

  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. IV група- показники надійності підприємства
  3. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
  4. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  5. WEB - сайт підприємства в Інтернет
  6. А/. Поняття про судовий процес.
  7. Абсолютні показники фінансової стійкості
  8. Абсолютні показники фінансової стійкості та її типи
  9. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
  10. Автопідприємства вантажних автомобілів
  11. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  12. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії




Переглядів: 6356

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Напрямки та чинники підвищення ефективності діяльності | Методики оцінювання конкурентоспроможності підприємства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.