Управління факторами розвитку підприємства

Для цілеспрямованого управління функціонуванням підприємства і його трансформаціями використовуються механізми зворотного зв'язку.

Механізм негативного зворотного зв'язку (коли своєю поведінкою система послаблює вплив середовища) використовують для підтримки існуючого рівня гомеостазу. У цьому випадку за рахунок додаткового вкладення коштів та/чи мотиваційних інструментів (адміністративних, організаційних, соціально-психологічних) здійснюється пристосування режиму підприємства до його оптимального значення.

Механізм позитивного зворотного зв'язку (коли своєю поведінкою система посилює вплив середовища) використовується для перебудови підприємства в напрямку формування нового гомеостазу (збільшення потужності, перехід на новий вид продукції та ін.).

Розвиток підприємства – це процес переходу виробничо-економічної системи в новий, більш якісний стан за рахунок нагромадження кількісного потенціалу, зміни й ускладнення структури і складу, у результаті чого підвищується її опір збурюючим впливам зовнішнього середовища і ефективність функціонування. Тобто розвиток підприємства можна розглядати як прогресивну трансформацію гомеостазу, коли в системі накопичується зайва «вільна енергія» (надлишок вільних коштів), і виникають передумови підвищення рівня гомеостазу підприємства.

Однак у своїй діяльності підприємство може стикатися і з іншим видом трансформації гомеостазу – регресивним, який підприємство змушене здійснювати при зменшенні в системі «вільної енергії» і неможливості підтримання існуючого рівня виробництва і збереження досягнутих раніше фінансових результатів господарської діяльності.

Зміна гомеостазу підприємства є не що інше, як певна біфуркація, якій властиві певні особливості. У повній відповідності зі значенням даного терміна («роздвоєння», «розгалуження») це своєрідне розгалуження можливостей, з яких підприємство може вибрати найбільш прийнятний варіант. З іншого боку, цей термін означає «катастрофу», якісний стрибок, після якого старий гомеостаз, пов'язаний з певною технологією виробництва конкретної продукції, припиняє існувати, і на зміну йому приходить інший. У будь-якому випадку це не може відбутися миттєво, так що термін «катастрофа» у даному випадку виправданий, крім усього іншого, ще й тим, що звичайно подібне переозброєння пов'язане з меншим (кілька днів) чи більшим (кілька тижнів або місяців) призупиненням виробництва для зміни технології.

Головна особливість трансформаційного стану підприємства полягає в тому, що він дає можливість змінити всі задіяні фактори виробництва – як перемінні, так і постійні (враховуючи розмір самого підприємства). При цьому підприємство може збільшити масштаб виробництва або зменшити його, налагодити випуск нової продукції (увійти в новий сектор) або згорнути виробництво (вийти з даного виду бізнесу).

У загальному випадку проблема трансформації гомеостазу має певні загальні закономірності, що передбачають вирішення конкретних завдань.

1.Визначення базового рівня нового гомеостазу. Однією із переваг, що надає підприємству трансформація гомеостазу, є можливість віртуального перебору й оцінки потенційних варіантів розвитку.

Щоб «вільний вибір» альтернативних варіантів розвитку, які передбачають якісні зміни, дав очікуваний результат і було вибрано дійсно найефективніший варіант, необхідно виконати якомога-можна повніший економічний аналіз кожного з варіантів. Це обґрунтування має враховувати економічні характеристики (витрати і прибутковість) різного сполучення виробничих факторів, технічні й економічні можливості підприємства, ринкову кон'юнктуру й існуючі обмеження.

2. Визначення оптимального варіанта здійснення трансформаційних процесів у часі. Оптимізація часового компонента передбачає, у свою чергу, вирішення кількох конкретних завдань:

- завчасного вибору орієнтовного часового періоду існуючого даного виду продукції з виробництва; причому попередні прогнозні оцінки цього параметра повинні бути здійснені ще до того, як продукція буде запущена;

- раціонального розподілу в часі окремих видів робіт (а відповідно, і коштів), а також усього комплексу робіт, пов'язаних з підготовкою і здійсненням трансформації підприємства;

- визначення фактичного моменту здійснення процесу трансформації, який би забезпечував мінімальні втрати для підприємства.

Важливим завданням є пом'якшення можливих відчутних явищ, які підприємство може переживати в період зміни гомеостазу. Одним із заходів є максимальне скорочення часу безпосереднього запуску нової потужності у виробництво. Ще одним напрямком є диверсифікація виробництва.

3. Визначення оптимальних джерел фінансування інвестиційних процесів. При визначенні джерел фінансування трансформаційних процесів необхідно домагатися раціонального поєднання власних і запозичених коштів. При цьому власні кошти доцільно задіяти на недорогих, але довгострокових роботах підготовчого періоду. Запозичені кошти (кредит, позики), якщо без них не можна обійтися, повинні залучатися за принципом «імпульсного енергетичного вливання» для фінансування дорогих, але короткострокових робіт, пов'язаних безпосередньо з переозброєнням підприємства (закупівля устаткування, програмного забезпечення, оснащення). Основне завдання – максимально зблизити в часі періоди інвестування коштів і економічної віддачі нової технології.

Ще одним джерелом фінансування може бути використання «енергії руйнування старого гомеостазу», тобто реалізація (продаж) елементів старої технології (устаткування, інфраструктурних елементів). Ефективність цього процесу можна підвищити, якщо почати підготовку до реалізації (інвентаризація, визначення базових цін, пошук потенційних покупців тощо) задовго до самого моменту розпродажу.

4. Формування мотиваційного інструментарію, що забезпечує трансформаційні процеси. Якщо завдання підтримки гомеостазу (механізми негативного зворотного зв'язку) спирається, головним чином, на негативну мотивацію (обмеження, заборони, санкції), розв'язання трансформаційного завдання (механізми позитивного зворотного зв'язку) повинне покладатися переважно на інструменти позитивної мотивації (стимули, пільги, заохочення). Тільки енергія позитивної мотивації може дозволити мобілізувати творчий потенціал працівників підприємства на пошук принципово нових напрямків розвитку підприємства.

Розглянуті принципові засади трансформаційних процесів на підприємстві повинні стати основою його діяльності. Саме вони забезпечують економічним суб’єктам провідні позиції в сучасному бізнесі і є запорукою стійкого розвитку на основі постійного підвищення ефективності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Підприємство як складноорганізована система	\|	Бізнес-моделювання в системі управління розвитком підприємства. Поняття та етапи формування бізнес-моделі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.