• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основи методики розслідування крадіжок

Крадіжки — найбільш поширені та небезпечні злочини, що по­сягають на державне, колективне й особисте майно громадян.

Криміналістична характеристика крадіжок містить відо­мості про своєрідні ознаки (елементи): обстановку, в якій готуються і вчиняються крадіжки; предмет злочинного посягання; способи вчинення крадіжок; типові сліди; особу злочинця (типи і характер злодійських груп, мотиви поведінки тощо); особу потер­пілого від злочину.

Основні обставини, які слід встановити під час розслідування кра­діжок: а) факт таємного викрадення майна; б) місце, час та умови вчинення крадіжки; в) предмет крадіжки (що викрадено злочинцем), його вартість, ознаки; г) способи вчинення крадіжки, технічні засо­би, застосовані для таємного викрадення і приховання; ґ) тривалість перебування і конкретні дії злочинця на місці крадіжки; д) суб'єкт крадіжки (ким воно вчинено), винність у її вчиненні, мотиви повед­інки; е) наявність злочинної групи та роль кожного з її членів; є) спосіб, час та місце збуту вкраденого; ж) обставини, що сприяли вчиненню крадіжки; з) обставини, що впливають на ступінь і характер обви­нувачення. У кожному конкретному випадку може виникнути не­обхідність у встановленні й інших важливих для справи обставин.

Вихідними даними для порушення кримінальної справи про вчинення крадіжок є: а) заяви громадян чи посадових осіб; б) зая­ви очевидців чи інших осіб, які дізналися про крадіжку; в) заяви громадян про злочинну діяльність конкретних осіб; г) затримання з краденим; ґ) інші джерела.

Визначення спрямування розслідування, технічних завдань і засобів їх вирішення багато в чому обумовлено слідчими ситуаці­ями, які склалися залежно від часу, що минув з моменту крадіжки, чи виявлення її слідів, предмета крадіжки, поведінки винних, потер­пілих, свідків та ін.

Найбільш типовими слідчими ситуаціями по­чаткового етапу розслідування крадіжок є такі:

1. Факт крадіжки виявлено і підозрюваного затримано з речови­ми доказами або по «гарячих слідах».

2. Факт крадіжки встановлено, є відомості про гаданого злочин­ця (групу осіб), проте нікого не затримано.

3. Факт крадіжки встановлено (зламані вхідні двері, своєрідний безлад у приміщенні, відсутнє певне майно), але дані про суб'єкта злочину відсутні.

На наступному етапі роз­слідування крадіжок можуть скластися такі типові слідчі ситуації:

1. Подія злочину не мала місця (предмет крадіжки вияв по­терпіл в іншому місці; інсценування злочину).

2. Факт крадіжки й особа, яка її вчинила, встановлені, злочинець затриманий і визнає себе винним у повному обсязі пред'явленого обвину­вачення, його показання не суперечать зібраним по справі доказам, вик­радене майно виявлено. У даній ситуації слідчий приймає рішення про достатність зібраних доказів для завершення попереднього слідства.

3. Факт крадіжки встановлено, зібрано докази про винність осо­би, яка її вчинила, однак обвинувачений визнає свою вину частково (визнає, що вкрав лише майно, яке виявлено у нього під час обшу­ку, заперечує окремі епізоди злочинної діяльності, приміром, факт виготовлення заздалегідь знаряддя злому, збуту викраденого тощо). У даній ситуації слідчий на підставі аналізу показань об­винуваченого висуває версії по кожному пункту як зізнання, так і заперечення пред'явленого обвинувачення. З метою перевірки ви­сунутих версій проводяться допити нових свідків, очні ставки.

4. Факт крадіжки встановлено, зібрано докази винності обвину­ваченого у її вчиненні, але він пред'явленого обвинувачення не визнає, посилається на алібі, називаючи місце перебування на момент кра­діжки й осіб, які можуть це підтвердити, викрадене майно не знай­дено. У даній ситуації перевіряються версії щодо місця знаходжен­ня обвинуваченого (чи міг він перебувати у вказаному ним місці на момент крадіжки), а також причетність осіб, на свідченні яких бу­дується алібі обвинуваченого, до його злочинної діяльності.

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. R – розрахунковий опір грунту основи, це такий тиск, при якому глибина зон пластичних деформацій (t) рівна 1/4b.
3. Активне управління інвестиційним портфелем - теоретичні основи.
4. Анатомо-фізіологічні основи статевого розвитку.
5. Базові поняття теорії і методики фізичного виховання.
6. Біологічні основи мислительної діяльності.
7. Біомеханічні основи шинування при пародонтозі.
8. Біохімічна ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДИКИ занять фізичною культурою і спортом з особами різного віку та статі
9. Біохімічні основи розвитку витривалості
10. Біохімічні основи розвитку силових і швидкісних якостей
11. В 30-х роках було зроблено спробу систематизувати курс методики викладання літератури. Виходять такі праці.
12. В чому ж полягає зв'язок методики навчання ІМ з психологією?

Переглядів: 669