Пальпація селезінки.

Перкусія селезінки.

Селезінка розташовується в черевній порожнині, в області лівого підребер'я, на рівні від IX до XI ребра. Селезінка має подовжену овальну форму, її довга вісь збігається з ходом X ребра.

Перкусія селезінки проводиться з метою визначення її розмірів. Застосовують тиху перкусію. Хворий займає положення лежачи на правому боці.

Палець-плессиметр установлюють біля краю лівої реберної дуги перпендикулярно до X ребра. Перкусію слабкої сили ведуть безпосередньо по X ребру спочатку від лівої реберної дуги в напрямку до хребта, а потім від задньої пахвової лінії по напрямку вперед. З появою притуплення перкуторного звуку відзначають дві границі довгої осі селезінки.

Із її середини проводять перпендикуляри до X ребра і перкутують по них, наносячи тихі удари й визначаючи в такий спосіб границі поперечника селезінки.

Запам'ятайте:

У нормі длина вісь селезінки, яка розташовується по X ребру, становить 6-8 см, а поперечник - 4-6 см.

Пальпація селезінки є основним фізичним методом дослідження цього органа. Хворий повинен лежати на правому боці, його голова трохи нахилена уперед до грудної клітки, ліва рука, зігнута в ліктьовому суглобі, лежить на передній поверхні грудної клітки, права нога витягнута, а ліва - зігнута в колінному й тазостегновому суглобі.

I момент пальпації: ліву руку лікар розташовує на лівій половині грудної клітки й натискує на неї. Напівзігнуті пальці правої руки встановлюють в області лівого підребер'я так, щоб середній палець руки, яка досліджує був як би продовженням X ребра пацієнта.

II момент пальпації: під час вдиху шкіра зрушується вниз.

III момент пальпації: під час видиху пальці занурюють углиб черевної порожнини.

IV момент пальпації: хворого просять глибоко вдихнути, і селезінка, якщо вона збільшена, опускаючись донизу під тиском діафрагми, своїм нижнім полюсом натрапляє на кінчики пальців лікаря, упирається в них і потім прослизає під ними.

При необхідності селезінку можна пальпувати і у положенні хворого лежачи на спині з витягнутими уздовж тулуба руками, витягнутими ногами й низьким узголів'ям. При цьому техніка пальпації та ж, що й при промацуванні цього органа в положенні на правому боці.

Запам'ятайте:

У нормі селезінка не пальпується. Вона мої бути пропальпирована тільки при її збільшенні:

1) при захворюваннях системи крові (лейкози, эритремии, гемолітичні анемії, лімфогранульоматоз);

2) при хронічних захворюваннях печінки (гепатолієнальний синдром при гепатитах, цирозі печінки);

3) при розладах місцевого кровообігу (тромбоз селезінкової або воротної вени, інфаркт селезінки);

4) при деяких гострих і хронічних інфекційних захворюваннях (сепсис, черевний і висипний тиф, малярія, інфекційний ендокардит);

5) при системних захворюваннях сполучної тканини;

6) при амилоїдозі внутрішніх органів і ін.

Зміна консистенції селезінки, характеру її поверхні, хворобливість селезінки при пальпації, її розміри надзвичайно різноманітні при перерахованих і інших захворюваннях і докладно розбираються в курсі приватної патології. Однак варто пам'ятати, що:

1) значне збільшення селезінки (спленомегалія) найчастіше спостерігається при захворюваннях системи крові;

2) хворобливість селезінки виявляється при інфаркті селезінки, періспленіті, тромбозі селезінкової вени (через дуже швидке збільшення обсягу органа і розтягання селезінкової капсули);

3)м'яка консистенція збільшеної селезінки визначається звичайно при гострих інфекційних захворюваннях, у тому числі при сепсисі;

4)щільною селезінка буває при хронічних інфекціях, цирозах печінки, хронічних хворобах системи крові, амилоїдозі та деяких інших захворюваннях.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Додаткові симптоми.	\|	Диспептичний синдром.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.