Пальпація висхідної й спадної частин ободової кишки.

Пальпацію висхідної частини ободової кишки проводять за методом В.Х.Василенка двома руками (бімануально).

I момент пальпації: кисть лівої руки підкладають під праву поперекову область, а напівзігнуті пальці правої руки в область правого фланку живота, перпендикулярно висхідній ободовій кишці.

II момент пальпації: під час вдиху шкіру зрушують до пупка.

III момент пальпації: під час видиху праву руку занурюють углиб живота, прагнучи стикнутися з лівою рукою.

IVмомент пальпації: наприкінці видиху сковзають по кишці латерально (від пупка), перпендикулярно осі кишки.

Аналогично пальпують спадну частину ободової кишки.

4)Метод виявлення шуму плескоту (перкуторна пальпація).

Цей метод, запропонований В.П. Образцовим, - найбільш точний спосіб попереднього визначення нижньої границі шлунка. Хворому пропонують випити склянку води. Після цього напівзігнутими й дещо розсунутими друг від друга пальцями правої руки наносять уривчасті удари в підложечній області, поступово опускаючись донизу. При струсі стінок шлунка, у порожнині якого перебувають повітря й рідина, виникає досить голосний шум плескоту, що зникає, як тільки удари будуть наноситися нижче нижньої границі шлунка. Для вивчення цих звукових явищ кисть лівої руки накладають на грудну клітку пацієнта, захоплюючи і область мечоподібного відростка. Легке натиснення цією рукою зміщає повітря з верхньої частини шлунка вниз до зіткнення з рідиною.

Після попереднього визначення нижньої границі шлунка проводять пальпацію поперечної ободової кишки.

I момент пальпації: чотири напівзігнутих пальці правої руки встановлюють вертикально на 2 - 3 см нижче знайдені границі шлунка й на 4 - 5 см вправо або вліво від передньої серединної лінії (для промацування відповідно правої або лівої половини поперечної ободової кишки).

II момент пальпації: під час вдиху шкіру зрушують нагору.

III момент пальпації: під час видиху поступово занурюють руку вглиб живота. При цьому далеко не завжди вдається досягти задньої стінки й придавити до неї поперечну ободову кишку.

IV момент пальпації: наприкінці видиху рука, що пальпує, сковзає вниз і перекочується через кишку.

Пальпувати поперечну ободову кишку можна й двома руками (білатерально). Однак цей спосіб не так зручний, як промацування кишки однією рукою.

Варто також пам'ятати, що положення поперечної ободової кишки в різних пацієнтів може істотно відхилятися від середніх топографічних даних. Тому, якщо кишку не вдається пропальпувати із першого разу, її пошук варто продовжити, проводячи пальпацію на 2 - 3 см нижче.

Пальпація шлунка.

Велику кривизну шлунка прощупують після попереднього визначення його нижньої границі.

I момент пальпації: зігнуті пальці правої руки встановлюють вертикально по передній серединній лінії на рівні знайденої раніше нижньої границі шлунка.

II момент пальпації: під час вдиху шкіру зрушують нагору.

III момент пальпації: під час видиху занурюють пальці вглиб живота, прагнучи досягти задньої черевної стінки (хоча це вдається далеко не завжди).

IVмомент пальпації: наприкінці видиху сковзають по шлунку вниз; велика кривизна при цьому прощупується у вигляді щільнуватого безболісного гладкого порожка.

Інколи рекомендують повторити пальпацію великої кривизни, встановивши праву руку дещо левіше від передньої серединної лінії під невеликим кутом до горизонтальної лінії, проведеної через знайдену раніше нижню границю шлунка.

Пальпація воротаря.

I момент пальпації: напівзігнуті пальці правої руки встановлюють в області проекції воротаря, праворуч від передньої серединної лінії й косо (під кутом 45°).

II момент пальпації: під час вдиху шкіру зсовують догори.

III момент пальпації: під час видиху праву руку занурюють углиб живота.

IV момент пальпації: наприкінці видиху сковзають по воротарі донизу.

Звичайно воротар пальпується у вигляді еластичного, косо розташованого безболісного циліндра, розміром 2-2,5 см. Його консистенція періодично змінюється: він то ущільнюється, то розслаблюється (з періодом від 30 до 50 секунд). Про цю важливу властивість воротаря необхідно пам'ятати, тому що воротар, що перебуває в розслабленому стані, прощупати незрівнянно сутужніше. Під час пальпації воротаря часто визначається своєрідний писк (мишачий писк за В.П.Образцовим).

У нижчеподаних таблицях представлена клінічна характеристика різних відділів кишечнику і шлунку в нормі й інтерпретація результатів методичної глибокої ковзної пальпації за В.П.Образцовим і М.Д.Стражеско.

Дані пальпації різних відділів товстого кишечнику й шлунка у здорових осіб.

Відділи кишечнику і шлунка	Частота промацування органа	Характеристика органів
Сигмовидна кишка	більше 90%	Гладкий, щільнуватий, безболісний циліндр, що зміщає легко, розміром близько 2,5 - 3 см. При пальпації гурчання не визначається.
Сліпа кишка	80%	Кишка м'якої, эластичної консистенції, безболісна, розміром 3 – 5 см. Поверхня її гладка, при пальпації, як правило визначається гурчання
Поперечна ободова кишка	60 - 70%	Кишка м'якої еластичної консистенції, безболісна, легко й значно зміщається, не гурчить. Нормальні розміри кишки – 5 – 6 см.
Висхідний і спадний відділи ободової кишки	45 - 50%	Кишка пальпується у вигляді товстого, безболісного еластичного циліндра розміром 4 – 6 см, без гурчання.
Велика кривизна шлунка	45 - 50%	М'який, гладкий, еластичний валік, практично безболісний
Воротар	20 - 25%	Воротар пальпується у вигляді еластичного, косо розташованого безболісного циліндра, розміром 2 – 2,5 см. Його консистенція періодично змінюється. Під час пальпації часто визначається своєрідний писк („мишачий писк” за В. П. Образцовим)

Інтерпретація результатів методичної глибокої ковзної пальпації

за В.П. Образцовим і М.Д. Стражеско.

Ознаки, які виявляють при глибокій пальпації	Клінічне трактування
Значна хворобливість кишечнику в сполученні з ущільненням стінок і підвищенням резистентності кишки	Запальний процес у кишці, особливо в серозній оболонці (перівісцеріти)
Обмеження рухливості кишки при пальпації	1. Спайки між кишкою й задньою черевною стінкою в результаті перенесеного запалення кишки з поразкою її серозної оболонки. 2. Пухлина кишки з розвитком спайок
Зменшення діаметра кишки звичайно в сполученні із щільною консистенцією й хворобливістю.	Спазм гладкої мускулатури кишки, звичайно на тлі її запалення
Збільшення діаметра кишки в сполученні з м'якою консистенцією й зниженням напруги стінок	Атонія кишки
Збільшення діаметра кишки в сполученні з м'якою консистенцією й напруженістю стінок	Велика кількість газів у кишці, нерідко на тлі її атонії
Значна неоднорідна щільність, горбистість	1) Застій калових мас (закрепи) і утворення калових каменів; 2) Пухлина кишки.
Дуже голосне гурчання і плескіт при пальпації	Переповнення кишки рідким вмістом (рідкими каловими масами, кров'ю) і газами; у більшості випадків є важливою об'єктивною ознакою ентериту, що супроводжується поносом.
Значне опущення нижньої границі шлунка	1. Гастроптоз; 2. Розширення й атонія шлунка, у тому числі при стенозі воротаря
Хворобливість при пальпації шлунка	Будь - який патологічний процес у шлунку
Пізній шум плескоту при пальпації тіла шлунка (через 6 - 8 годин після їжі).	Затримка евакуації шлункового вмісту (стеноз воротаря, значна гіперсекреція при виразковій хворобі і ін.)
Пізній шум плескоту при пальпації пілорічної частини шлунка (праворуч від серединної лінії)	Розширення шлунка (симптом Василенко)

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Пальпація поперечної ободової кишки.	\|	Перкусія печінки.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.027 сек.