Етапи формування громадянського суспільства

IV. Вивчення нового матеріалу

III. Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми та мети уроку.

Перевірка домашнього завдання

II. Актуалізація опорних знань

I. Організаційний момент уроку

ХІД УРОКУ

Поняття і функції громадської думки

Поняття громадянського суспільства.

Тема VIII. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

Підсумок

Після проходження даної лекції студент повинен знати аксіоми статики. Розрізняти види в’язей та знати напрямок реакції кожного виду в’язей.

Мета: сприяти формуванню знань учнів про громадянське суспільство, його структуру і особливості функціонування в сучасній Україні; отримання нових знань шляхом розгляду проблеми з різних точок зору, вибору оптимальних шляхів її розв'язання; виховання почуття причетності до історії своєї країни, поваги до державної влади, законів, Конституції України як Основного Закону держави; розвиток уміння вести дискусію, мати своє незалежне судження, аргументувати його, вміння вислухати опонента.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма проведення уроку: лекція з елементами дискусії.

Декілька учнів зачитують свої пам'ятки «Якщо ваші права порушені «.

За сучасних умов перед нашою державою стоїть завдання перетворення її на правову державу. Нове українське суспільство вимагає установки на взаємодію, співпрацю, відкритість, захист власних прав і повагу прав інших. Настає час, коли необхідно створити суспільство, що дозволяє реалізувати індивідуальні потреби та здібності окремо взятої людини. Все це можливо тільки в умовах громадянського суспільства. І це зрозуміло, оскільки формування громадянського суспільства пов'язано з розвитком демократії, ринкової економіки і становленням правової держави — інакше кажучи, з глобальною соціальною перебудовою. Відродження інтересу до громадянського суспільства як соціального феномену пов'язано з тими соціально-політичними потрясіннями, які кардинально змінили обличчя Східної Європи і України за останнє десятиліття. Розкрити сутність, структуру та принципи функціонування громадянського суспільства дозволить нам даний урок.

1-й етап: ХУІ-ХУІІ ст.	2-й етап: ХУІІІ-ХІХ ст.	3-й етап: ХХ-ХХІ ст.
Формування громадянського суспільства, складання економічних і політичних передумов появи буржуазії	Формування громадянського суспільства в найбільш розвинених країнах Європи та США у вигляді капіталістичної вільної конкуренції	Відбуваються зміни в соціальній структурі, триває процес становлення правових соціальних держав

Слід виділити передумови функціонування громадянського суспільства.

Економічні: приватна власність, вільний ринок, конкуренція. Соціальні: велика вага у суспільстві середнього класу. Політико-правові: правова рівність громадян, повне забезпечення прав і свобод людини, їх захист, децентралізація влади, політичний плюралізм.

Культурні: забезпечення права людини на отримання інформації, високий освітній рівень населення, свобода совісті.

►► Поняття «громадянське суспільство»

Закріплення приватним (цивільним) правом природних суспільних відносин є передумовою формування суспільства вільних громадян, тобто громадянського суспільства (вільного від держави).

Воно охоплює приватне життя людей, що саморозвивається (товарно-ринкову) економіку, духовно-моральні та інші неполітичні відносини.

Ідея громадянського суспільства з'явилася в Новий час на противагу всевладдю держави. Концепцію громадянського суспільства розробив Г. Ф. Гегель, який визначав громадянське суспільство як зв'язок (спілкування) осіб через систему потреб і розподіл праці, правосуддя, зовнішній порядок.

Громадянське суспільство — це сфера самовияву вільних громадян і добровільно сформованих асоціацій і організацій, обмежених відповідними законами від прямого втручання і довільної регламентації з боку державної влади. Громадянське суспільство — це суспільство, у якому є відповідальність влади і народу щодо виконання взаємних зобов'язань підтримувати закон і порядок, дотримувати в разі згоди сторін права держави, громадян та їх об'єднань.

Громадянське суспільство — вся сукупність міжособистісних, сімейних, громадських, культурних, релігійних відносин, які розвиваються поза рамками і без втручання держави, а також розгалужена система незалежних від держави суспільних інститутів, що реалізують повсякденні індивідуальні та колективні потреби.

Характерні ознаки громадянського суспільства:

1. Наявність у суспільстві вільних власників засобів виробництва.

2. Розвиненість і розгалуженість демократії.

3. Правова захищеність громадян, рівність усіх перед законом.

4. Високий рівень громадянської культури.

СТРУКТУРА ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Економічна система	Політична система	Соціальна система	Інформаційна Система	Духовно-культурна система
Сукупність економічних інститутів та відносин, які становлять матеріальну основу життя суспільства	Сукупність інститутів та відносин, у рамках яких проходить політичне життя та здійснюється державна влада	Сукупність класів, соціальних груп та відносин між ними	Сукупність інформації, засобів масової інформації, підприємств, громадян, організацій, які здійснюють інформаційну діяльність	Сукупність нематеріальних, духовно-культурних благ, відносин з приводу них, інститутів, через які реалізуються ці відносини

Громадянське суспільство

↓

Недержавні соціально-економічні відносини та інститути

↓

Недержавні господарчі суб'єкти

↓

Громадські об'єднання та організації

↓

Політичні партії та рухи

↓

Сфера виховання та освіти

↓

ЗМІ

↓

Сім'я

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
В’язі. Реакції в’язей.	\|	Поняття і функції громадської думки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.