• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Фізичні особи.

Особами у цивільному праві називаються учасники цивільно-правових відносин. Всі особи поділяються на фізичних та юридичних осіб. Статус осіб регулюється Розділом ІІ ЦК.

Фізичною особою вважається кожна людина. При цьому основними категоріями, які її характеризують, виступає її правоздатність та дієздатність. Окремі вчені виділяють також деліктоздатність як окрему категорію, зміст якої полягає у можливості особи нести цивільну відповідальність за свої дії, проте деліктоздатність можна включати до дієздатності особи.

За ст. 25 ЦК здатність мати цивільні права та обов’язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Вона виникає у момент народження, а припиняється у момент смерті. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов’язки. При цьому фізична особа як суб’єктивне право має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та ЦК і потенційно володіє здатністю набути усіх майнових прав. Таким чином, цивільною правоздатністю володіють усі люди від моменту народження і до моменту смерті.

Цивільна правоздатність – це здатність мати цивільні права та обов’язки.

Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. На відміну від правоздатності обсяг дієздатності людини змінюється в залежності від обставин (віку, громадянства) і є різним для різних груп осіб.

Цивільна дієздатність – це здатність особи своїми діями набувати для себе права та обов’язки, а також нести цивільну відповідальність.

За обсягом цивільну дієздатність поділяють на: часткову, неповну, повну, обмежену та недієздатність.

Часткову дієздатність має малолітня особи, яка не досягла чотирнадцяти років. Вона має право:

самостійно вчиняти дрібні побутові правочини

здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом (ст. 31 ЦК).

Малолітня особа не несе відповідальності за завдану нею шкоду. Таку відповідальність покладено на її батьків (опікунів, усиновителів).

Неповну дієздатність має неповнолітня особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, яка, окрім прав, якими наділено малолітніх, також має право:

самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами

самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом

бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи

самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім’я (грошовими коштами на рахунку) (ст. 32 ЦК).

Інші правочини неповнолітня особа вчиняє за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від будь-кого з батьків (усиновлювачів). У разі заперечення того з батьків (усиновлювачів), з яким проживає неповнолітня особа, правочин може бути здійснений з дозволу органу опіки та піклування. Неповнолітні несуть цивільну відповідальність лише у межах свого майна та заробітку, якщо ж їх майна та заробітку не вистачає для відшкодування шкоди, то додаткову відповідальність несуть їх батьки (піклувальники, усиновлювачі).

Повну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття). У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу, а у разі його припинення до досягнення повноліття набута нею повна цивільна дієздатність зберігається. Повна цивільна дієздатність також може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, бажає займатися підприємницькою діяльністю, а також неповнолітній особі, яка записана матір’ю або батьком дитини.

Суд може обмежити дієздатність особи, якщо вона:

страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи

зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо і тим ставить себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування. Вона може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини. Інші правочини вчиняються нею за згодою піклувальника. Одержання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів особи, цивільна дієздатність якої обмежена, та розпоряджання ними здійснюються піклувальником.

У разі видужання фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, чи припинення зловживання спиртними напоями, суд поновлює її дієздатність.

Особа також може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Вона не має права вчиняти будь-якого правочину. Їх від її імені та в її інтересах вчиняє опікун. Він же несе відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою.

За позовом опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану в неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Щодо фізичних осіб можливе також застосування правових фікцій, якими є визнання їх безвісти відсутніми чи померлими.

Фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування (ст. 43 ЦК).

На підставі рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою нотаріус за останнім місцем її проживання описує належне їй майно та встановлює над ним опіку. Опікун над майном такої особи приймає виконання цивільних обов’язків на її користь, погашає за рахунок її майна борги, управляє цим майном в її інтересах, надає за рахунок цього майна утримання особам, яких вони за законом зобов’язані утримувати. Опіка над майном припиняється у разі скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, а також у разі появи фізичної особи, місце перебування якої було невідомим.

Фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців (ст. 46 ЦК). Якщо особа пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до закінчення цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті: відкривається спадщина і спадкоємці закликаються до спадкування. Проте спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п’яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв’язку з відкриттям спадщини.

Якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з’явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої зацікавленої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Незалежно від часу своєї появи фізична особа, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернення цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неї, за винятком грошей та цінних паперів на пред’явника.

Глава 5 ЦК окремо врегульовує правовий статус фізичної особи – підприємця. Право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Вона здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Фізична особа – підприємець відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Якщо така особа неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов’язані зі здійсненням нею підприємницької діяльності, вона може бути визнана банкрутом.

Читайте також:

1. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
2. Будова атомів та хімічний зв’язок між атомами визначають будову сполук, а отже і їх фізичні та хімічні властивості.
3. Будова оптоволокна та основні фізичні явища в оптоволокні.
4. В залежності від того, хто може вимагати виконання договору,останні поділяються на договори, що укладаються на користь їх учасників, та договори на користь третьої особи.
5. ВЛАСНІ ФІЗИЧНІ ПОЛЯ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ
6. Геометричні й фізичні застосування кратних інтегралів.
7. Геофізичні явища зумовлені обертанням Землі навколо осі
8. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.
9. Дебітори –це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій, заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів та інших активів.
10. Документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи.
11. За допомогою теорії розмірностей розмірні фізичні величини, що входять в опис фізичного процесу, комбінуються в безрозмiрнi комплекси, які можна розглядати як нові змінні задачі.
12. Залежно від того, хто може вимагати виконання договору, останні поділяються на договори, що укладаються на користь їх учасників, та договори на користь третьої особи.

Переглядів: 991