СТРУКТУРА КАДРУ ТА ФОРМУВАННЯ КАНАЛІВ

Структура часових кадрів наведена на рис. 3.1.

Тривалість найдовшого інтервалу, названого гіперкадром, Т_г = 3 г 28 хв 53,76 с. Він поділяється на 2048 суперкадрів тривалістю Т_с= 6,12 с кожен. Суперкадр містить 51 мультикадр, кожен з яких складається з 26 TDMA-кадрів і триває Т_щ = 6120/51 = 120 мс, або ж містить 26 мультикадрів по 51 TDMA-кадру та із Т_м = 6120/26 = 253,385 мс. Окремий TDMA-кадр в обох випадках триває Т_к» 4,615 мс. У гіперкадрі певному TDMA-кадру надається відповідний порядковий номер МР(0...2715647). Такий значний період гіперкадру зумовлений вимогами методу криптографічного захисту, в якому номер МР є вхідним параметром. Кожен TDMA-кадр поділено на вісім часових позицій (вікон) тривалістю Т_в = Т_к/8≈576,9 мкс. Конкретне вікно має власний номер і являє собою відтинок часу, протягом якого носійне коливання модулюється цифровим інформаційним потоком мовного повідомлення чи даних. Цей потік утворюється послідовністю пакетів, розміщених у відповідних часових інтервалах. Одне вікно вміщує 156,25 бітів, тобто швидкість передавання інформації радіоканалом становить 156,25/Т_в= 270,833 кбіт/с.

Вікно є фізичним каналом, що використовується як для передавання мовних повідомлень і сигналів керування, так і для підстроювання носійної частоти, синхронізації та організації абонентського доступу до каналу. Для забезпечення вказаних функцій передбачено п'ять варіантів структури вікна, які протягом мультикадру почергово формуються на одній і тій самій часовій позиції. Одна із цих структур, так званийнормальний пакет (NB – normal burst), показана на рис. 3.1. У мультикадрі з 26 TDMA-кадрів NВ-пакет формується в усіх кадрах, крім 12 та 25-го, тому швидкість передавання мовної інформації у каналі становить 114×24/120×10^–3= 22,8 кбіт/с, що співпадає зі швидкістю на виході канального кодера. Інформаційний блок зі 114 бітів, що містить закодоване мовне повідомлення, розділено на два блоки по 57 бітів, між якими розташована так звана навчальна послідовність (26 бітів), яка потрібна для установлення коректора приймача відповідно до поточних характеристик радіоканалу. Це дозволяє коригувати амплітудно-частотну характеристику радіотракту кожні 4,6 мс, що ефективно запобігає багатопроменевим завмиранням.

При формуванні сигналів застосовують повільні (217 за секунду) стрибки частоти (SFH – Slow Frequency Hopping), завдяки чому повідомлення, що передається у наданому абоненту часовому інтервалі TDMA-кадру, у кожному наступному кадрі передається й приймається на новій фіксованій частоті зі збереженням дуплексного рознесення 45 МГц між каналами приймання і передавання. Технологія SFH забезпечує частотне рознесення у радіоканалах, що функціонують в умовах багатопроменевого поширення радіохвиль. Це збільшує ефективність кодування та перемежування при повільному русі РС.

Крім нормальної структури NВ, яка використовується для утворення логічних каналів навантаження і більшості керівних каналів, вікно передбачає ще такі структури (рис. 3.2).

Пакет підстроювання частоти FB (Frequency сorrection Burst). Періодично повторювані вікна цієї структури утворюють логічний канал підстроювання частотиFCCH (Frequency Сorrection Channel), в якому передається немодульована носійна частота з фіксованим зсувом відносно номінальної частоти каналу, що дозволяє синхронізувати носійну частоту рухомої станції.

Пакет синхронізації SB (Synchronization Burst). Відповідні вікна утворюють логічний канал кадрової синхронізації SCH (Synchronization CHannel), у якому передається 64-бітовий синхросигнал з номером ТDМА-кадру та ідентифікаційним кодом базової станції. Цей пакет завжди супроводжує FВ-пакет підстроювання частоти.

Установлювальний пакет DB (Dummy Burst) використовується для встановлення та тестування каналу зв'язку, має структуру, аналогічну NВ, (рис. 3.1), і містить установлювальну послідовність з 26 бітів, але не має бітів перевірки.

Пакет доступу AB (Access Burst). Потрібний для організації доступу РС до нової БС. Значний захисний інтервал (68,25 бітів, тобто 252 мкс) пояснюється тим, що у чарунках максимально дозволеного радіуса (35 км) тривалість поширення сигналу в прямому і зворотному напрямах становить 233,3 мкс.

Розрізняють такі логічні канали навантаження: повношвидкісний (на 22,8 кбіт/с)ТСН/F (ТСН/Full rate) і напівшвидкісний (на 11,4 кбіт/с)ТСН/Н (ТСН/Half rate). Умовно їх позначають відповідно як Bm i Lm. Фізичний канал може містити один логічний канал Bm або два Lm, що почергово користуються часовим вікном (через кадр). У каналі Bm можуть передаватися мовна інформація або дані зі швидкостями 9,6, 4,8 чи 2,4 кбіт/с. У каналі Lm з цих можливостей немає тільки передачі даних зі швидкістю 9,6 кбіт/с. Відповідно до конкретного призначення, до абревіатури ТСН/F чи ТСН/Н додається літера S (Speech – мова) або цифра, що вказує швидкість даних, наприклад, ТСН/Н2.4 – напівшвидкісний логічний канал навантаження для передачі даних зі швидкістю 2,4 кбіт/с.

Керівні логічні канали розподілені на чотири функціональні групи.

1 Спільні керівні каналиСССН (Common Control CHannel) односторонньої дії:

u канал викликуРСН (Paging CHannel). Використовується тільки для виклику рухомих станцій з боку БС;

u канал спільного доступуRACH (Random Access CHannel). За його допомогою РС надсилає на БС запит призначення індивідуального керівного каналу (групи SDCCH);

u канал дозволу доступуAGCH (Access Grant CHannel). Потрібний для передачі від БС до РС номера індивідуального керівного каналу, який дасть їй можливість доступу до каналу зв'язку.

2 Автономні виділені (індивідуальні) керівні каналиSDCCH (Stand-alone Dedicated Control CHannel) двосторонньої дії для зв'язку між БС і РС:

u виділений керівний канал з чотирма підканаламиSDCCH/4;

u виділений керівний канал з вісьмома підканаламиSDCCH/8.

Цими каналами БС запитує РС і отримує від неї інформацію про замовлюваний вид обслуговування, призначає РС канал навантаження тощо.

3 Суміщені керівні канали АССН (Assotiated Control CHannels) двобічної дії для зв'язку між БС і РС:

u швидкий суміщений керівний каналРАССН (Fast ACCH) для сигнальної взаємодії БС і РС у процедурі естафетної передачі;

u повільний суміщений керівний каналSАССН (Slow АССН) для передачі від БС до РС команд установлення потужності передавача, а від РС до БС даних про установлений рівень потужності, рівень та якість прийманих радіосигналів.

4 Канали керування передачею ВССН (Broadcast Control CHannels):

u канал підстроювання частоти РССН;

u канал синхронізації SСН;

u канал керування передачею ВССН, що використовується у процесі призначення спільних керівних каналів, утворення об'єднаних каналів тощо.

Суміщені керівні канали завжди об'єднуються у мультикадрі з каналами навантаження чи з автономними керівними каналами. Абревіатура назви об'єднаного каналу отримує розширення / F, /Н, /4 чи /8 при суміщенні з ТСН/F, ТСН/Н, SDССН/4 чи SDССН/8 відповідно, наприклад, SDCCH/H – індивідуальний керівний канал, суміщений з напівшвидкісним каналом навантаження. Зокрема, при суміщенні у 26-кадровому мультикадрі за варіантом SАССН/F кадри 0...11 та 13…24 використовуються для організації повношвидкісного каналу навантаження ТСH/F, кадр 12 – для каналу SАССН і кадр 25 залишається вільним. У варіанті SАССН/Н два напівшвидкісних канали ТСН/Н чергуються у кадрах 0...11 та 13...24, причому для одного з них суміщений керівний канал утворено у кадрі 12, а для другого – у кадрі 25.

Зазначимо, що для всіх керівних каналів, крім суміщених, організовуються 51-кадрові мультикадри.

У цілому системи стандарту GSM є суттєво завадостійкішими, а відповідні СМРЗ мають майже вдвічі менше БС, ніж NМТ-450. Блочне і згорткове кодування з перемежуванням та рознесене приймання, створене перемиканням частот протягом сеансу зв'язку (SFH), дозволили зменшити потрібне для приймання відношення сигнал/інтерференційна завада до 9 дБ порівняно з 15...18 дБ в аналогових стандартах. Використаний тип модуляції зі швидкістю зменшення бічних пелюсток спектра до 10^-6 на декаду (GMSK) забезпечує нехтовно малі позасмугові випромінювання та відсутність впливу на суміжні радіоканали.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
У СВІТІ ТА В УКРАЇНІ	\|	ОСНОВИ ПОБУДОВИ МЕРЕЖІ СТІЛЬНИКОВОГО ЗВ’ЯЗКУ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.