ОБЛАДНАННЯ МЕРЕЖІ

ОМС (Operations and Maintenance Centre) – центр керування та обслуговування є центральним елементом мережі GSM, що забезпечує контроль і керування іншим обладнанням мережі і контроль якості його роботи. ОМС з’єднується з іншим обладнанням мережі GSM по каналах пакетної передачі за протоколом Х.25. ОМС забезпечує функції обробки аварійних сигналів, призначених для оповіщення обслуговуючого персоналу, і реєструє відомості про аварійні ситуації в іншому обладнанні мережі. У залежності від характеру несправності ОМС дозволяє забезпечити її усунення автоматично чи за активного втручання персоналу. ОМС може забезпечити перевірку стану обладнання мережі і проходження виклику рухомої станції. ОМС дозволяє виконувати керування навантаженням у мережі. Функція ефективного керування включає збір статистичних даних про навантаження від компонентів мережі GSM, запису їх у дискові файли і виведення на дисплей для візуального аналізу. ОМС забезпечує керування змінами програмного забезпечення і базами даних про конфігурацію елементів мережі. Завантаження програмного забезпечення в пам’ять може здійснюватись з ОМС в інші елементи мережі чи з них в ОМС.

NMC (Network Management Centre) – центр керування мережею, дозволяє забезпечувати раціональне ієрархічне керування мережею GSM. Він забезпечує експлуатацію і технічне обслуговування на рівні всієї мережі, підтримуваної центрами ОМС, що відповідають за керування регіональними мережами. NMC забезпечує керування трафіком в усій мережі і забезпечує диспетчерське керування мережею за складних аварійних ситуацій, як наприклад, вихід з ладу чи перевантаження вузлів. Крім того, він контролює стан пристроїв автоматичного керування, задіяних в устаткуванні мережі, і відбиває на дисплеї стан мережі для операторів NMC. Це дозволяє операторам контролювати регіональні проблеми і, за необхідності, робити допомогу ОМС, відповідальному за конкретний регіон. Таким чином, персонал NMC знає стан усієї мережі і може дати вказівку персоналу ОМС змінити стратегію вирішення регіональної проблеми.

NMC зосереджує увагу на маршрутах сигналізації і з’єднаннях між вузлами для того, щоб не допускати умов для виникнення перевантаження в мережі. Контролюються маршрути з’єднань між мережею GSM і PSTN щоб уникнути поширення умов перевантаження між мережами. При цьому персонал NMC координує питання керування мережею з персоналом інших NMC. NMC забезпечує можливість керування трафіком для мережного обладнання підсистеми базових станцій (BSS). Оператори NMC в екстремальних ситуаціях можуть задіяти такі процедури керування, як "пріоритетний доступ", коли тільки абоненти з високим пріоритетом (екстрені служби) можуть одержати доступ до системи.

NMC може брати на себе відповідальність в будь-якому регіоні, коли місцевий ОМС не обслуговує регіон, при цьому ОМС діє як транзитний пункт між NMC і устаткуванням мережі. NMC забезпечує операторів функціями, аналогічними функціям ОМС. NMC є важливим інструментом планування мережі, тому що NMC контролює мережу і її роботу на мережному рівні, і таким чином забезпечує планувальників мережі даними, що визначають її оптимальний розвиток.

BSS (Base Station System) – обладнання базових станцій, складається з контролера базових станцій (BSC) та приймально-передавальних базових станцій (BTS). Контролер базових станцій може керувати декількома приймально-передавальними блоками. BSS керує розподілом радіоканалів, контролює з’єднання, регулює їхню черговість, забезпечує режим роботи зі стрибаючою частотою, модуляцію і демодуляцію сигналів, кодування і декодування повідомлень, кодування мови, адаптацію швидкості передачі для мови, даних і виклику, визначає черговість передачі повідомлень персонального виклику.

Для спрощення функціонування системи і зниження службового трафіка, BTS поєднують у групи – домени, що одержали назву LA (Locatіon Area – області знаходження). Кожній LA відповідає свій код LAІ (Locatіon Area Іdentіty). Один VLR може контролювати декілька LA. І саме LAІ міститься в VLR для завдання місця знаходження мобільного абонента. У разі потреби саме у відповідній LA (а не в окремій чарунці) буде зроблений пошук абонента. При переміщенні абонента з однієї чарунки в іншу в межах однієї LA перереєстрація і зміна записів у VLR/HLR не здійснюється, але як тільки абонент потрапляє на територію іншої LA, почнеться взаємодія РС з мережею. При зміні LA код старої області стирається у VLR і замінюється новим LAІ, якщо ж наступний LA контролюється іншим VLR, тоді відбудеться зміна VLR і відновлення запису в HLR.

Взагалі, розбивка мережі на LA досить непроста інженерна задача, яка розв'язується при побудові кожної мережі індивідуально. Занадто дрібні LA приведуть до частих перереєстрацій телефонів і, як наслідок, до зростання трафіка різного роду сервісних сигналів і більш швидкої розрядки батарей РС. Якщо ж зробити LA великими, то, у разі потреби з'єднання з абонентом, сигнал виклику прийдеться подавати всім чарункам, що входять у LA, що також веде до невиправданого зростання передачі службової інформації і перевантаження внутрішніх каналів мережі.

BSS разом з MSC, HLR та VLR виконує деякі особливі функції, наприклад: звільнення каналу, головним чином, під контролем MSC, але MSC може запросити базову станцію забезпечити звільнення каналу, якщо виклик не проходить через радіоперешкоди. BSS і MSC спільно здійснюють пріоритетну передачу інформації для деяких категорій рухомих станцій.

ТС (Speech Transcoder) – транскодер, забезпечує перетворення вихідних сигналів каналу передавання мови і даних MSC (64 кбіт/з ІКМ) до виду, що відповідає рекомендаціям GSM по радіоінтерфейсу (Рек. GSM 04.08). Відповідно до цих вимог швидкість передавання мови, представленої в цифровій формі, складає 13 кбіт/с. Цей канал передавання цифрових мовних сигналів називається "повношвидкісним". Стандартом передбачається в перспективі використання напівшвидкісного мовного каналу (швидкість передавання 6,5 кбіт/с).

Зниження швидкості передавання забезпечується застосуванням спеціального мовоперетворюючого пристрою, що використовує лінійне кодування з пророкуванням (LPC), довгострокове прогнозування (LTP), залишкове імпульсне збудження (RPE – іноді називається RELP).

Транскодер звичайно розташовується поряд з MSC, тоді передача цифрових повідомлень у напрямку до контролера базових станцій – BSC відбувається з додаванням до потоку зі швидкістю передавання 13 кбіт/с, додаткових бітів (стафінг) до швидкості передавання даних 16 кбіт/с. Потім здійснюється ущільнення з кратністю 4 у стандартний канал 64 кбіт/с. Так формується визначена Рекомендаціями GSM 30 – канальна ІКМ лінія, яка забезпечує передачу 120 мовних каналів. Шістнадцятий канал (64 кбіт/с), "канальний інтервал", виділяється окремо для передачі інформації сигналізації і часто містить трафік SS № 7 чи LAPD. В іншому каналі (64 кбіт/с) можуть передаватися також пакети даних.

Таким чином, результуюча швидкість передавання по зазначеному інтерфейсу складає 30 ´ 64 кбіт/с + 64 кбіт/с + 64 кбіт/с = 2048 кбіт/с.

Мобільна станція (MS) складається з мобільного обладнання (термінала) і картки, названої Модулем Ідентифікації Абонента (SІM – Subscrіber Іdentіty Module). У SIM-карті міститься інформація про сервіси, надані абоненту, незалежно від типу використовуваного мобільного обладнання. Ця карта може вставлятися в будь-який інший GSM термінал, при цьому абонент одержує можливість використовувати цей термінал для одержання всіх сервісів системи, на які він підписаний. Мобільне обладнання унікально ідентифікується Міжнародним Ідентифікатором Мобільного устаткування (ІMEІ – Іnternatіonal Mobіle Equіpment Іdentіty). SІМ-карта містить Міжнародний Ідентифікатор Мобільного Абонента (ІMSІ – Іnternatіonal Mobіle Subscrіber Іdentіty), який використовується для ідентифікації абонента системою; секретний ключ авторизації доступу та іншу інформацію. Ідентифікатори ІMEІ й ІMSІ - незалежні між собою. SІM-карта може бути захищена від неавторизованого доступу за допомогою системи паролів.

У рамках стандарту GSM прийняті п’ять класів рухомих станцій від моделі 1-го класу з вихідною потужністю 20 Вт, яка установлюється на транспортному засобі до портативної моделі 5-го класу, з максимальною потужністю 0,8 Вт (табл. 6.1). Під час передавання повідомлень передбачається адаптивне регулювання потужності передавача, що забезпечує необхідну якість зв’язку.

Таблиця 6.1 – Класи рухомих станцій

Клас потужності	Максимальний рівень потужності передавача	Припустимі відхилення
	20 Вт	1,5 дБ
	8 Вт	1,5 дБ
	5 Вт	1,5 дБ
	2 Вт	1,5 дБ
	0,8 Вт	1,5 дБ

Як вже зазначалося, відповідно до максимальної потужності передавача, існують п'ять класів мобільних станцій: на 20, 8, 5, 2 і 0,8 Вт. Для мінімізації міжканальної інтерференції й економії електроенергії, мобільна і базова станції працюють у найбільш низькому (за потужністю) з можливих рівні потужності. Рівні потужності можуть підвищуватися/знижуватися відрізками по 2 дБ від максимальної для даного класу потужності до 13 дБм (20 мВт).

Мобільна станція вимірює потужність сигналів або їхню якість (ґрунтуючись на пропорціях помилок – Bіt Error Ratіo) і передає інформацію Контролеру Базової Станції, який вирішує, потрібно змінити рівень потужності чи ні, і якщо потрібно, то коли. Керування потужністю повинно здійснюватися дуже обережно, оскільки існує велика ймовірність створення нестабільності в роботі системи зв’язку. Великі проблеми виникають, наприклад, при спробі мобільної станції підвищити рівень потужності у відповідь на підвищену міжканальну інтерференцію, викликану підвищенням потужності іншими мобільними станціями.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Внутрішні GSM - інтерфейси	\|	МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ СТІЛЬНИКОВОЇ МЕРЕЖІ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.