Тема 6: Асоціалізація, десоціалізація та ресоціалізація особистості

1. Асоціалізація індивіда.

2. Десоціалізація особистості.

3. Поняття ресоціалізації.

Соціалізація особистості є специфічною формою привласнення нею тих суспільних відносин, що існують в усіх сферах суспільного життя. Основою соціалізації є освоєння індивідом мови соціальної спільноти, мислення, форм раціональності й чуттєвості, сприйняття індивідом норм, цінностей, традицій, звичаїв, зразків діяльності тощо. Індивід соціалізується, включаючись у різноманітні форми соціальної діяльності, засвоюючи характерні для них соціальні ролі. Тому соціалізацію особистості можна розглядати як сходження від індивідуального до соціального. Водночас соціалізація передбачає індивідуалізацію, оскільки людина засвоює існуючі цінності вибірково, через свої інтереси, світогляд, формуючи власні потреби, цінності.

Завдяки соціалізації людина залучається до соціального життя, одержує і змінює свій соціальний статус і соціальну роль. Соціалізація — тривалий і багатоактний процес. Адже суспільство постійно розвивається, змінюються його структура, мета і завдання, цінності й норми. Водночас протягом життя багаторазово змінюються людина, її вік, погляди, уподобання, звички, правила поведінки, статуси і ролі. Завдяки соціалізації люди реалізують свої потреби, можливості й хист, налагоджують відносини з іншими членами суспільства, їх групами, соціальними інститутами і організаціями, з суспільством загалом. Все це дає змогу їм почуватися в суспільстві, соціальному житті впевнено.

В залежності від результату соціалізація людини може бути визнана або позитивною, коли освоюються легітимні і схвалювані суспільством соціальні ролі, або негативною, коли людина освоює ті соціальні ролі, які суспільством не схвалюються або визнані нелегітимними. Під аномальною соціалізацією розуміють різка зміна соціального стану і способу життя людини. Так, банкрутство, безробіття, позбавлення постійного місця проживання, пристрасть до алкоголю або наркотиків, захоплення містицизмом, ухід в монастир, сильний психічний розлад можуть призвести до аномальної соціалізації. За характером соціалізація людини може бути як добровільною, коли вона зацікавлена в освоюваних ролях, так і примусовою, коли до освоєння соціальної ролі її примушують життєві обставини або необхідність виконання соціальної ролі пропонується соціальними інститутами незалежно від бажання самої людини. Як правило, примусова соціалізація викликає у людини опір і здійснюється пасивно, добровільна ж соціалізація здійснюється активно і зацікавлено.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Логічні моделі	\|	Асоціалізація індивіда.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.