• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Критерій Смірнова

Перевірка статистичних гіпотез щодо закону розподілення. Параметричний і непараметричний підходи

Лекція №5

5.1 Критерій -Пірсона

5.2 Розподіли статистик непараметричних критеріїв згоди при простих гіпотезах

5.2.1 Критерій Колмогорова

5.2.3 Критерії

5.3. Втрата непараметричними критеріями згоди „свободи від розподілу” при складних гіпотезах

Найбільш зручною для практики була б така систематизація аналітичних моделей законів розподілів похибок, яка явно показувала б їх взаємну близькість чи віддаленість, а в ідеалі дозволяла б оцінити цю близькість чи віддаленість чисельно. [1]

Закон розподілу як функція характеризується набором ознак. Вибір характеру ознак, їх сенсу, кількості та форми аналітичного представлення нічим не обмежений. Ознаки можуть бути однорідними і не однорідними, локальними (тими що відносяться до окремих точок кривих розподілів) і інтегральними (тими що виражаються через інтеграли, в підінтегральні вирази яких входить закон розподілу). Щоб ознаки характеризували тільки форму закону розподілу, вони повинні бути безрозмірними та не залежати від зміщення центру розподілу.

Після вибору сукупності ознак доцільно ввести у розгляд в загальному випадку багатомірний простір ознак (по ортогональних осях відкладається значення ознак). В просторі ознак кожен конкретний закон відображається точкою з координатами . Якщо взяти два близьких один до одного закони розподілу, то їм будуть відповідати відображаючи точки. Бажано щоб був справедливим і зворотній перехід – близьким відображаючим точкам повинні відповідати близькі в певному розумінні форми законів розподілу.

У простоті опису перевагу мають такі способи завдання ознак, при яких кількість ознак мінімальна, а побудована систематизація достатньо повно відображає особливості форми розподілів. Обмежимо задачу розглядом лише симетричних розподілів, коли ліва половина кривої щільності є точним відображенням її правої половини.

За кількістю максимумів у кривої щільності які називаються модами, закони розподілу можна розділити на безмодальні (рівномірне, трапецієдальні), одномодальні, двохмодальні і полімодальні. Полімодальні закони розподілу, що мають більше двох мод, виключімо з розгляду. Будемо вважати, що якщо з експериментальних даних виходить тримодальний і більше розподіл, то це викликано лише випадковістю малої вибірки, розподіл генеральної сукупності випадкової величини є плавним та не має більше двох мод. Таким чином, цю класифікацію обмежимо безмодальними, одномодальними та двохмодальними.

Обговоримо тепер вибір ознак, що характеризують форму розподілів. При використанні другого та четвертого центральних моментів форма закону розподілу чисельно характеризується значенням ексцесу . Але ексцес різних розподілів коливається у нескінченних межах (), що робить цей параметр незручним. Зробимо його нелінійне перетворення в значення контрексцесу , яке для будь-яких розподілів заключене у межах від 0 (при ) до 1 (). Таким чином в якості першої ознаки візьмемо значення контрексцесу .

Однак класифікація розподілів лише за одним контрексцесом є недостатньою. Зовсім різні закони розподілу можуть мати співпадаючі значення ексцесу та контрексцесу.

В якості другої незалежної ознаки форми закону розподілу ймовірності пропонується прийняти значення ентропійного коефіцієнта , який для будь-яких законів розподілу змінюється в межах .

При використанні цих двох ознак відображаюча точка з координатами та буде завжди знаходитися в межах прямокутника, обмеженого значеннями та значеннями . Така область на площині ознак відображена на рисунку 6.1. Розмістимо на ній всі основні розподіли.

Рис. 5.1 – Схема топографічної класифікації законів розподілу випадкової величини (згідно з [1])

Чисельні оцінки форми розподілу у вигляді контрексцесу та ентропійного коефіцієнта навіть при малому об’ємі вибірки експериментальних даних () визначаються вже з достатньою точністю (). Цим можна скористатися для судження про вигляд форми кривої розподілу, що вивчається, за допомогою топографічної класифікації математичних моделей розподілів у координатах та , яка показана на рисунку 6.1. Дійсно, якщо обчислити оцінки та і нанести точку з цими координатами на площину , можна, окрім візуального враження від вигляду полігона, отримати ще одну незалежну вказівку на можливу форму кривої розподілу.

Розглянемо більш детально рисунок 6.1.

Лінія, що з’єднує точки 2-3-4, є геометричним місцем точок, які відповідають сімейству розподілів Стьюдента з кількістю ступенів свободи .

Лінія, що з’єднує точки 2-5-6-7-8-9-4-10, є геометричним місцем точок, які відповідають класу експоненціальних розподілів із показником степені Точка 2 відповідає розподілу з , точка 5 – з , точки 6-7-8 відповідають значенням , які дорівнюють , точка 9 відповідає розподілу Лапласа з , точка 4 (з ) – нормальному розподілу Гауса та точка 10 (з ) – рівномірному розподілу.

Для опису сплощених високоентропійних розподілів (з ) використані розподіли класу „шапо”, тобто композиції рівномірного розподілу (точка 10) із різними експоненціальними розподілами. Геометричні місця точок таких композиції знаходяться на рисунку 2.1 на лініях, що з’єднують точку 10 із точками відповідних експоненціальних розподілів, починаючи від лінії 5-10 (поміченої значенням ), лінії 6-10 (), ... і до лінії 4-10, що є геометричним місцем точок, які відповідають композиціям нормального (точка 4) та рівномірного (точка 10) розподілів.

Для опису низькоентропійних розподілів () використані композиції експоненціальних розподілів із дискретними двозначними розподілами виду (точка 1 на рисунку 6.1). Геометричні місця точок таких розподілів знаходяться на рисунку 2.1 на лініях, що з’єднують точки 5, 6, 7, 8, 9 та 4 із точкою 1 та помічені значеннями , , , , ... і до . Відносний вміст дискретної складової у таких розподілах зручно характеризувати відношенням , де – напіврозмах дискретного розподілу, а – середнє квадратичне відхилення експоненціального. Лінії рівних також нанесені на рисунку 6.1.

Окрім того, на рисунку 6.1 нанесені геометричні місця точок трапецеїдальних розподілів у вигляді лінії, що з’єднує точку 10, яка відповідає рівномірному розподілу, і точку 11, яка відповідає трикутному розподілу; а також композицій двох арксинусоїдальних розподілів – лінія, що з’єднує точку 12 (арксинусоїдальний розподіл) і точку 13 (композиція двох рівних арксинусоїдальних розподілів).

Читайте також:

1. II. Критерій найбільших лінійних деформацій
2. IV. Критерій питомої потенціальної енергії деформації формозміни
3. ReM – модифікований критерій Рейнольда, який визначається за формулою
4. Багатокритерійні завдання і можливі шляхи їхнього рішення.
5. Деякі практичні підходи до вирішення багатокритерійних завдань.
6. Когнітивний критерій
7. Критерій дисперсійного аналізу.
8. Критерій згоди Романовського
9. Критерій Колмогорова
10. Критерій оптимальності. Метод потенціалів
11. Критерій Пірсона. Критерій Колмогорова
12. Критерій повноти системи булевих функцій

Переглядів: 1655