• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

План лекції

Податкова система НІМЕЧЧИНИ

ТЕМА 5

1. Німецькі вчені – корифеї фінансової науки.

2. Устрій податкової системи.

3. Федеральні податки.

4. Земельні та місцеві податки.

5. Адміністрування податків.

Рекомендована література:

Базова: 1, 3, 4-13.

Додаткова: 16, 18, 21, 26, 29, 31, 32, 42, 45, 46, 52, 58, 60, 62, 68.

Згідно зі статтею 20 Конституції Німеччина – демократична, соціальна федеративна держава. Податковій системі Німеччини близькі до досконалості такі позитивні риси:

1) легітимність оподаткування – повнота виконання фіскаль­ної функції податків у силу високої самодисципліни платників, професіоналізму та лояльності персоналу податкової служби;

2) інвестиційна, капіталотворча, екологічна спрямованість оподаткувавання;

3) досконалість і ефективність фіскально-адміністративних технологій;

4) відносна нейтральність податків щодо їх впливу на підприємництво;

5) відповідність податкового законодавства правовим нормам Євросоюзу;

6) привабливість податкової системи як взірця для наслідування.

Перш ніж перетворитися в успішну державу Німеччина пройшла випробування політичною роздробленістю, поразками у двох світових війнах, тоталітаризмом гітлерівського режиму, післявоєнною розрухою.

1. Німецькі вчені – корифеї фінансової науки

Із Німеччини походять принаймні дві системи ідей, що справили значний вплив на розвиток уявлень про оподаткування, про податкову політику і фіскальну адміністрацію. З огляду на ці досягнення, німецька фінансова думка – одна з найсильніших у світі.

Німеччина – батьківщина першої в світі наукової школи управління державними фінансами та адміністрування податків, так званої камералістики(Катeralwissenschaft, Kameralia). Так називали сформовану протягом ХII-ХVIII ст. науку, що мала своїм предметом цикл господарських, фінансових та адміністративних знань і ставила задачу підготовки в університетах державних службовців, які б відповідали вимогам високого професіоналізму, лояльності, відповідальності, пунктуальності. Камералісти ставили на перше місце вчення про державу і порядок, а не про ринок і ціни. Ранні камералісти зосереджувалися на управлінні державними маєтностями (доменами та регаліями), тобто діяли ще в часи неподаткових держав.

Пізніше у працях Йоганна Юсті (1717-1771) «Система сутності фінансів» («System des Finanzwesens», 1756 р.) і «Державне господарство» («Staatwirtschaft», 1759 р.) фінансова наука функціонально відмежована від фінансової політики: перша вчить, як раціонально використовувати наявні ресурси, а друга направляє, як збільшувати державні доходи і розвивати економіку. Крім німецьких університетів, до середини XIX ст. камеральні науки вивчали і у Харківському університеті.

З часом не випадково саме у Німеччині склалася сучасна наукова школа так званого ордо-лібералізму, представники якої поєднують запозичені у камералістів ідеали правопорядку (оrdnung) вигодами вільного ринкового підприємництва і перевагами демократії. Твердий державний порядок і платіжна дисципліна особливо необхідні в сфері оподаткування. Тому значення, котре сьогодні відводять питанням адміністрування податків, можна вважати своєрідним ренесансом ідей камералістики.

Необхідна передумова успішного адміністрування – принципи оподаткування, що передбачають теоретичні, організаційні та етичні ідеали функціонування податкової системи Донині за глибиною змісту й універсальністю призначення поряд з принципами Адама Сміта залишаються неперевершеними і класичні принципи Адольфа Вагнера (1835-1917) (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Читайте також:

1. Більш детально про інвестиційну взаємодію в наступному Додатку до цієї Лекції.
2. В лекції висвітлюються питання використання мережних структур, їх недоліки та переваги.
3. Валютне регулювання ЗЕД розглянуто окремо в наступній лекції «Валютне регулювання ЗЕД.
4. Вибір остаточного варіанта плану лекції. Робота над формою викладу.
5. ДОДАТОК до Лекції № 12
6. Документальні колекції науково-історичних товариств в Україні 19 – початку 20 ст.
7. Закріплення матеріалу лекції
8. Закріплення матеріалу лекції
9. Закріплення матеріалу лекції
10. ЗАПИТАННЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ лекції № 3.
11. ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ
12. ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

Переглядів: 632