• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Узагальнений звіт про рух грошових коштів за прямим методом

Методика аналізу грошових потоків

Важливим методологічним питанням аналізу руху грошових коштів є вибір способу розрахунку й оцінки чистого грошового потоку. Виділяють два способи формування й оцінки грошових потоків – прямий і непрямий. Обидва способи передбачають відображення грошових потоків у розрізі різних видів діяльності: операційної, інвестиційної, фінансової та надзвичайної. Відрізняються ці способи між собою лише методикою розрахунку чистого грошового потоку від операційної діяльності.

Прямий спосіб формування грошового потоку від операційної діяльності передбачає безпосереднє відображення позитивних грошових потоків в розрізі джерел надходження коштів, а негативних – за напрямками витрат грошей. Такий метод ґрунтується на детальному дослідженні кореспонденцій рахунків з обліку грошових коштів, тому він є досить трудомістким. Проте, прямий метод має і ряд переваг:

- дає змогу визначити як основні джерела, так і статті доходів, що приносять найбільший притік грошових коштів на підприємство;

- з іншого боку, за допомогою цього методу можна дослідити і ключові напрямки відтоку грошових коштів у розрізі як конкретних контрагентів, так і статей витрат підприємства;

- дає змогу здійснювати як оперативне планування руху грошових коштів, так і прогнозування грошових потоків на довший період часу;

- дозволяє проводити контроль за надходженням і витрачанням грошових коштів тощо.

В узагальненому вигляді рух грошових коштів за прямим методом можна відобразити за допомогою такого звіту (табл. 5.1):

Таблиця 5.1

Інколи такий звіт доповнюють показниками сумарного позитивного та сумарного негативного грошового потоку для того, щоб в подальшому можна було проаналізувати їхню структуру і визначити питому вагу грошових потоків від видів діяльності й окремих джерел чи напрямів використання.

Проте, прямий спосіб не дає змоги дослідити взаємозв’язок між чистим грошовим потоком і фінансовим результатом діяльності підприємства за звітний період. На етапі оперативного управління, менеджерів цікавить, як правило, не прибутковість діяльності підприємства, а наявність грошових ресурсів для здійснення необхідних платежів, пов’язаних з придбанням товарно-матеріальних цінностей, виплатою заробітної плати, сплатою податків, придбанням обладнання чи фінансових інвестицій тощо. А отримання прибутку не завжди означає наявність грошових коштів, і навпаки отримання значних сум грошових коштів зовсім не означає, що підприємство працює прибутково. Невідповідність між чистим грошовим потоком і фінансовим результатом зумовлена зокрема такими причинами:

- доходи і витрати, а як наслідок і фінансовий результат, відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності відповідно до принципу нарахування та відповідності доходів і витрат (за допомогою так званого методу нарахувань), а не в момент отримання чи сплати грошових коштів;

- на фінансовий результат впливають операції негрошового характеру (бартерні операції, операції з нарахування амортизації тощо);

- рух грошей може бути пов’язаний з операціями, які не впливають на величину фінансового результату (наприклад, залучення чи погашення кредитів, емісія цінних паперів, придбання необоротних активів).

Розуміння взаємозв’язку між чистим грошовим потоком і фінансовим результатом є конче необхідним для здійснення ефективного управління господарською діяльністю підприємства. Дослідити такий взаємозв’язок можна за допомогою непрямого способу оцінки формування чистого грошового потоку від операційної діяльності.

Сутність непрямого способу полягає у визначенні чистого грошового потоку через коригування величини прибутку від звичайної діяльності до оподаткування на суми змін поточних активів і зобов’язань, і зокрема передбачає:

1) збільшення величини прибутку від звичайної діяльності до оподаткування на суми:

- амортизаційних відрахувань;

- зменшення поточних активів (крім грошових коштів, їх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій);

- збільшення поточних зобов’язань;

- збиток від неопераційної діяльності;

- зменшення витрат майбутніх періодів;

- збільшення доходів майбутніх періодів;

- збільшення забезпечень;

2) зменшення величини прибутку від звичайної діяльності до оподаткування на суми:

- збільшення поточних активів (крім грошових коштів, їх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій);

- зменшення поточних зобов’язань;

- прибуток від неопераційної діяльності;

- збільшення витрат майбутніх періодів;

- зменшення доходів майбутніх періодів;

- зменшення забезпечень.

Цей спосіб ґрунтується на основному балансовому співвідношенні бухгалтерського обліку, згідно якого сума активів повинна дорівнювати сумі зобов’язань і власного капіталу. В узагальненому вигляді рух грошових коштів від операційної діяльності за непрямим методом можна відобразити за допомогою такого звіту (табл. 5.2):

Таблиця 5.2

Читайте також:

1. VII. Нахождение общего решения методом характеристик
2. Активний бюджетний дефіцитхарактеризу­ється спрямуванням коштів на інвестування еко­номіки, що сприяє зростанню ВВП.
3. Аналіз грошових активів підприємства
4. Аналіз грошових активів підприємства.
5. Аналіз грошових коштів
6. Аналіз грошових коштів підприємства
7. Аналіз оборотності оборотних коштів.
8. Аналіз руху грошових коштів та дебіторської заборгованості
9. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
10. Аналіз руху та ефективності формування грошових потоків
11. Аналіз структури оборотних коштів
12. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду, шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Переглядів: 731