Функціонування підприємства супроводжується безперервним рухом грошових коштів. Чим швидше вони обертаються, тим ефективнішою є діяльність підприємства, тим більше прибутку воно може отримати. Тому невід’ємним об’єктом аналізу грошових потоків є фінансовий цикл (цикл грошового обороту), який відображає середню тривалість періоду між виплатою грошових коштів у зв’язку зі здійсненням операційної діяльності (оплата постачальникам за придбані матеріали тощо) та їх надходженням як результату цієї діяльності (отримання коштів від покупців за реалізовану їм продукцію).
В найпростішому випадку, якщо припустити, що оплата за товарно-матеріальні цінності відбувається одночасно з їхньою реалізацією, то фінансовий цикл дорівнюватиме терміну, протягом якого з придбаної сировини буде вироблено та реалізовано покупцям готову продукцію (рис. 5.2).
Проте випадки, коли під час реалізації товарно-матеріальних цінностей відбуваються одночасно їхнє відвантаження та оплата, трапляються надзвичайно рідко. Як правило, під час реалізації виникають заборгованості: у покупця – кредиторська, а в продавця – дебіторська. Дебіторська заборгованість затримує надходження коштів на підприємство, проте кредиторська заборгованість відтягує момент сплати грошових коштів (рис. 5.3).
Таким чином, фінансовий цикл визначається як тривалість процесу виробництва та реалізації продукції, збільшена на термін погашення дебіторської заборгованості, і зменшена на період погашення кредиторської заборгованості (5.7).
Тфц = Тоз + Тодз - Токз,(5.7)
де Тфц– тривалість фінансового циклу;
Тоз – тривалість обороту запасів;
Тодз– тривалість обороту дебіторської заборгованості;
Токз– тривалість обороту кредиторської заборгованості.
Оптимізація тривалості фінансового циклу є одним з ключових завдань фінансового менеджменту. Проте, необхідно пам’ятати, що зменшення тривалості фінансового циклу може відбутися не лише завдяки зменшенню тривалості обороту запасів (тобто періоду виробництва і реалізації продукції) чи дебіторської заборгованості (середнього терміну погашення покупцями боргів), але й за рахунок збільшення тривалості обороту кредиторської заборгованості, наслідком чого може бути накопичення зобов’язань підприємства.