МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Методика визначення оптимального рівня залишку грошових коштів
Для забезпечення нормального рівня ліквідності підприємству необхідно завжди мати певний обсяг вільних грошових коштів. Чим більше грошей підприємство утримує на своїх поточних рахунках в банку чи касі, тим вищий рівень його ліквідності, а отже й платоспроможності. Проте підтримка значних залишків грошових коштів призводить до втрачених можливостей їх вигідного розміщення в дохідні активи. Гроші самі по собі доходу підприємству не приносять, але якщо їх вкласти у цінні папери, засоби виробництва, строкові контракти тощо, то в майбутньому можна отримати додатковий прибуток. Таким чином перед менеджерами підприємства постає питання пошуку оптимального рівня залишку грошових коштів, який би з одного боку забезпечував нормальний рівень ліквідності та платоспроможності підприємства, а з іншого – зводив до мінімуму втрачені можливості отримання додаткового доходу від розміщення тимчасово вільних коштів. Для визначення оптимального рівня залишку грошових коштів найчастіше використовують дві моделі – модель Баумоля і модель Міллера-Ора. Модель Баумоля ґрунтується на таких принципах: - планова потреба в грошових коштах на відповідний період (ПГК) є величиною визначеною, а грошові потоки за період є рівномірними; - всі тимчасово вільні грошові кошти вкладаються у високоліквідні поточні фінансові інвестиції; - операції, пов’язані з конвертацією високоліквідних активів в грошові кошти чи залученням позик, здійснюються негайно та у визначені моменти часу; - витрати, пов’язані з конвертацією високоліквідних активів в грошові кошти чи залученням позик (Вк) , прямо пропорційні до величини залучених коштів; - дохід від розміщення тимчасово вільного залишку грошових коштів у високоліквідні активи (Д) визначається у відсотках. Оптимальний рівень залишку грошових коштів (ЗГКопт) згідно моделі Баумоля розраховується за формулою (5.8): . (5.8) Окрім оптимального визначають ще й середній залишок грошових коштів (ЗГКсер) (5.9): . (5.9) Проте модель Баумоля має певні недоліки, які випливають з вищезазначених принципів: планова потреба в грошових коштах не завжди є величиною однозначно визначеною, крім того грошові потоки будь-якого підприємства не є абсолютно рівномірними. Враховувати стохастичність процесу надходження і виплат грошових коштів дає змогу модель Міллера-Ора. Вона ґрунтується на тому, що управління грошовими потоками передбачає не постійне утримування грошових коштів у певній визначеній сумі, а забезпечення їхнього залишку в межах певного "коридору" – між мінімально визначеним обсягом (ГКтіп), який визначається експертним шляхом, і максимальним обсягом грошових коштів (ГКтах). Якщо залишок грошових коштів перевищить максимально визначений рівень, то вільні грошові кошти вкладаються у високоліквідні активи (цінні папери тощо) в такій сумі, щоб залишок грошей зменшився до певного рівня – так званої точки повернення (Тп). Якщо ж залишок коштів стане меншим від мінімально визначеного рівня, то здійснюють конвертацію високоліквідних активів, щоб залишок грошей досягнув тієї ж точки повернення. Ширина коридору зміни залишку грошових коштів характеризується розмахом варіації щоденного надходження коштів (Рв), і розраховується за формулою (5.10) [Білик, с. 261]: , (5.10) де s2 – дисперсія зміни обсягів надходжень коштів на підприємство (за статистичними даними). Максимальний рівень обсягу грошових коштів розраховується як сума мінімального рівня і розмаху варіації (5.11): ГКтах = ГКтіп + Рв. (5.11) Точку повернення, як величину залишку грошових коштів, якої необхідно досягнути після виходу залишку за межі коридору [ГКтіп; ГКтах], розраховують так (5.12): . (5.12) Читайте також:
|
||||||||
|