Лекція 4. БУДІВНИЦТВО ПІДЗЕМНИХ ІНЖЕНЕРНИХ МЕРЕЖ

План

1. Глибина закладання підземних мереж, їх розміщення відносно будівель і споруд, проїзної частини, зелених насаджень та інших елементів вулиць.

2. Технологія будівництва підземних інженерних мереж у роздільній і суміщеній траншеях.

3. Влаштування переходів і пересічень з природними та штучними перешкодами.

4. Влаштування трубопроводів способами проколу ґрунту, продавлювання і горизонтального буріння.

5. Спорудження тунелів щитовим проходженням.

6. Особливості укладання різних трубопроводів.

7. Типи дренажів та дренажних систем. Технологія і організація їх влаштування.

8. Технологія будівництва зливової каналізації.

1. Глибина закладання підземних мереж, їх розміщення
відносно будівель і споруд, проїзної частини, зелених
насаджень та інших елементів вулиць

Трубопроводи і кабелі, що прокладаються в землі, носять загальну назву – підземні інженерні мережі.

Глибину закладення трубопроводу (водопроводу, каналізаційних трубопроводів) призначають за таких основних умов: виключити можливість замерзання або перегрівання продукту, що транспортується трубопроводом і забезпечити цілісність трубопроводу від впливу зовнішніх динамічних (від транспорту) і статичних (тиск ґрунту) навантажень.

Ухили задаються трубопроводу з таких міркувань: для самопливних (безнапірних) трубопроводів – щоб забезпечити необхідні швидкості потоків рідин, а для напірних трубопроводів, – щоб у разі необхідності (наприклад, при ремонті), мати можливість спорожнити ту або іншу дільницю трубопроводу або випустити повітря чи газ, що накопичилися з трубопроводів, які транспортують рідину.

Для водопроводів глибина закладення труб, враховуючи до низу труб, повинна бути на 0,5 м більшою середньобагаторічної глибини промерзання. Для попередження нагрівання води влітку, глибину закладення господарсько-питних водопроводів слід приймати не менше ніж 0,5 м, враховуючи від верху труби.

Для каналізаційних трубопроводів найменшу глибину закладення приймають на підставі досвіду експлуатації мереж в даному районі. При відсутності такого – для труб діаметром до 500 мм – на 0,3 м, а для труб більшого діаметру – на 0,5 м нижче середньобагаторічної глибини промерзання, але не менше 0,7 м до верху труби, враховуючи від відміток планування. Трубопроводи, закладені на глибину 0,7 м і менше (до верху труби), повинні бути захищені від промерзання і від пошкодження навантаженнями, створюваними наземним транспортом.

До останнього часу трубопроводи прокладалися під проїжджими частинами вулиць (особливо в місцях існуючої старої забудівлі), що спричиняло за собою значні труднощі під час ремонту. Сьогодні прокладання підземних інженерних мереж влаштовується під вуличними тротуарами або газонами (рис. 31).

Розміщення підземних мереж щодо до будинків, споруд і їхнє взаємне розташування повинно виключати можливість просідання фундаментів будинків і споруд, пошкодження мереж і зелених насаджень і забезпечувати можливість ремонту мереж без порушення руху міського транспорту.

Розташування інженерних мереж на генеральних планах, а також мінімальні відстані в плані і при перетині від зовнішньої поверхні труб до споруд і комунікацій приймають відповідно із СНиП на проектування генеральних планів (табл.1 і 2).

Рис. 31. Раціональне розміщення підземних мереж:

В – водопровід; Г – газопровід; К – каналізація; Д – зливові колодязі;

ВС – зливова мережа; Т – телефонний кабель; КТ – кабель тролейбусу; Э – електромережі

Таблиця 1

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Водобійних та зворотних колодязів і камер	\|	У роздільній і суміщеній траншеях

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.