Умови скидання стічних вод у водоймища

Знезараження стічних вод.

Знезараження стічних вод роблять, щоб знищити в них патогенні бактерії та віруси й усунути небезпеку зараження водойми цими мікробами при скиданні в неї очищених стічних вод. Патогенні бактерії не можуть бути повністю видалені ні відстоюванням, ні біологічним очищенням стічних вод. У спорудах для штучного біологічного очищення (в біофільтрах і аеротенках) видаляється від 91 до 98% таких бактерій. В разі ґрунтового очищення стічних вод на полях зрошення або полях фільтрування знезараження, як правило, не потрібне, бо видаляється до 99,9% бактерій.

Зважаючи на складність безпосереднього визначення вмісту патогенних бактерій у стічних водах звичайно застосовують метод оцінювання ефективності їх знезараження за титром кишкової палички. Знезараження стічних вод може бути визнане достатнім, якщо колі-титр в них буде доведений до 100.

Стічні води можна знезаражувати різними способами: хлоруванням, озонуванням, електролізом, бактерицидними променями.

Найбільше розповсюдження отримав спосіб хлорування стічних вод. Хлор може вводитися в стічну воду у вигляді хлорного вапна, або в газоподібному вигляді. Розрахункову дозу активного хлору треба приймати:

- після механічного очищення стічних вод – 10г/м³;

- після повного штучного біологічного очищення – 3г/м³;

- після неповного штучного біологічного очищення – 5г/м³.

Для знезараження стічних вод може бути використаний озон, що є одним з найсильніших окислювачів. При озонуванні поряд із знезараженням відбувається окислювання і руйнування істинно розчинених і колоїдних органічних домішок води, що призводить до зниження кольору і запаху і виключає спеціальну обробку для цих цілей, спрощуючи тим самим схему очищення води. Недолік цього способу – відносна складність обладнання і висока вартість знезараження.

Очищені стічні води після знезараження відводяться по закритому трубопроводу або відкритому каналу до місця скидання у водойму. Відвідний канал звичайно закінчується береговим колодязем, з якого води спускаються безпосередньо у водойму через випуск, що розташовується в місцях з підвищеною турбулентністю потоку (звуженнях, притоках, порогах).

Основним завданням при обладнанні випуску є досягнення найбільш повного змішування води, що випускають із водою водойми, щоб отримати найбільше розведення стічних вод, що містять ще деяку кількість забруднень. Стічні води скидають у водойми нижче і якомога далі за течією від місць водозабору і використання водойми для купання, спортивних або інших культурних заходів.

Умови скидання стічних вод у водойми регламентуються «Правилами охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами» і «Правилами санітарної охорони прибережних районів морів».

Правилами встановлені два види нормативів якості води у водоймах залежно від характеру їх використання:

1. Для водойм питного і культурно-побутового водокористування.

2. Для водойм, що використовуються в рибогосподарських цілях.

Водойми питного і культурно-побутового водокористування поділяють на два види. До першого виду належать ділянки водойм, що використовуються для питного водопостачання, а також для водопостачання харчових підприємств; до другого виду належать ділянки водойм, що використовуються для купання, спорту і відпочинку населення, а також водойми в межах населених пунктів.

У воді водойми після змішування з нею стічних вод кількість розчиненого кисню в будь-який період року не повинна бути нижчою за 4 мг/л у пробі, відібраної о 12 годині дня.

Вміст підвішених речовин не повинен збільшуватися більше, ніж на 0,25 мг/л для водойм першого виду і 0,75 мг/л для водойм другого виду.

Реакція води рН після змішування її зі стічними водами не повинна бути нижчою за 6,5 і вищою за 8,5.

Для води водойм установлені також нормативні показники щодо забарвлення, наявності отруйних речовин, плаваючих домішок, збудників захворювань, запахів і присмаків, мінерального складу і температури.

Водойми рибно-господарського водокористування поділяються на два види:

1. Водойми, що використовуються для відтворення і збереження цінних видів риб.

2. Водойми, що використовуються для інших рибогосподарських цілей.

Взимку кількість розчиненого кисню не повинна бути нижчою за 6мг/л для водойм першого виду і 4 мг/л для водойм другого виду.

Якщо стічні води за складом не задовольняють правилам скидання, то вимагається їхнє доочищення на локальних очисних спорудах.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методи очищення стічних вод	\|	Методи контролю за роботою очисних споруд

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.