Каналізаційної і водопровідної мереж

Промивка, прочищення та ремонт

Організація служби експлуатації

Каналізаційні і водовідвідні мережі експлуатують в відповідності з «Правилами технічної експлуатації водопроводу і каналізації».

В містах, селищах і на промислових підприємствах існує служба експлуатації мереж, яка складається з відділів і дільниць, у яких є відповідний технічний і обслуговуючий персонал, транспорт, механізми, інструменти, інвентар, пристрої, матеріали тощо.

Для нормальної експлуатації каналізаційної мережі і, отже, для безперебійної її роботи необхідно передбачати систему заходів:

1. Перевіряти нові мережі, які приймаються в експлуатацію, дотримуватися всіх правила, що стосуються будівництва мереж.

2. Контролювати виконання правил користування каналізацією в усіх об’єктах, приєднаних до каналізаційної мережі.

3. Періодично перевіряти технічний стан усіх споруд мережі, вчасно виявляти несправності і усувати їх.

4. Проводити профілактичне (запобіжне) прочищування і промивання мережі від осадів.

5. Усувати випадкове засмічення каналів і трубопроводу.

6. Проводити вчасний поточний і капітальний ремонти споруд мережі і ліквідувати аварії.

7. Виконувати правила щодо охорони праці та техніки безпеки.

Заходи щодо забезпечення безперебійної роботи водопровідних мереж аналогічні. Їх експлуатація спрощена за рахунок майже повної відсутності засмічень.

Щоб запобігти засміченню труб і каналам відкладанням осаду слід регулярно проводити профілактичне (запобіжне) прочищування каналізаційної мережі. Трубопровід діаметром до 600 мм звичайно прочищають один раз на рік, при несприятливих умовах роботи мережі – 2-3 рази на рік і частіше. Канали більших діаметрів прочищають не рідше одного разу на рік.

Розповсюдження отримали такі способи профілактичного прочищування:

- гідравлічний – застосовується для вилучення розсипчастих осадів, використовується або стічна рідина вище розташованих ділянок, або вода з будь-якого джерела;

- гідромеханічний – використовуються гумові м’ячі, дерев’яні або порожні металеві циліндри; вилучення осаду відбувається за рахунок збільшення швидкості рідини до 8-10 м/с між пристроєм і внутрішньою стінкою труби;

- гідродинамічний – здійснюється струменем води зі спеціальних насосів;

- механічний – видаляються всі види відкладень і осадів; по трубам протягуються з допомогою лебідок якорі, щітки.

При прочищуванні осад, що накопичився в трубопроводі, транспортується від верхнього колодязя до нижнього, звідки видаляється за допомогою діафрагмових насосів або інших пристроїв.

Велике скупчення осадів може частково або повністю закупорить мережу. Такого роду аварії необхідно ліквідувати в найкоротші терміни, бо закупорка мережі спричинить впливання стічної рідини через люки оглядових колодязів на поверхню проїздів, підтоплення підвалів, що абсолютно не допустимо.

В залежності від місцевих умов і ступеня засміченості трубопровід чистять:

- пробиванням (прочищуванням) за допомогою дроту. Застосовують, якщо діаметр трубопроводу до 250мм. В заповнений водою верхній колодязь засміченої ділянки опускають сталеву трубу з загнутим кінцем, який спрямовують у засмічену трубу. Через сталеву трубу пропускають сталевий дріт діаметром 8-10 мм з наконечником, яким і пробивають засмічення.

Якщо дротом не вдається проштовхнути забруднення, то їх змивають водою з сухого колодязя, розташованого нижче за течією.

- якщо і цей спосіб не дасть ефекту, то засмічення видаляють штангами. Штанги складаються з труб діаметром 13-19 мм, довжиною 0,7-0,9 м, що згвинчуються одна з одною.

- інколи пробивання забруднень штангами сполучають із змиванням водою.

Якщо всіма перерахованими способами не вдається ліквідувати засмічення, то труби розкопують і перекладають мережу.

Розрізняють поточний і капітальний ремонти каналізаційних мереж.

До поточного ремонту належить заміна люків і скоб, перекладання горловин колодязів, ремонт засувок тощо.

До капітального ремонту належить усунення просідання колодязів, аварійних забруднень, розкопування, розбирання і перекладання труб.

У водопровідній мережі в процесі експлуатації утворюються відкладення, що знижують пропускну спроможність і викликають вторинне забруднення води.

Можливі причини утворення геологічних відкладень:

- незадовільне очищення води;

- корозійна активність води;

- біообростання;

- карбонатні геологічні відкладення.

Засоби вилучення геологічного відкладення:

- промивання – застосовується для вилучення розсипчастого геологічного відкладення. Здійснюється за допомогою спеціальних насосів або з водопровідної мережі;

- гідропневматичний – видаляється геологічне відкладення середньої щільності за рахунок турбулізації потоку;

- механічний (за допомогою протягування лебідками якорів, шкребків, щіток).

Після прочищення труби її промивають, заповнюють хлорною водою (20-30 мг/л), після чого відбувається витримування протягом доби, а після цього промивають чистою водою до вмісту хлору 0,3 мг/л.

Розрізняють поточний і капітальний ремонт водопровідних мереж.

До поточного ремонту належать усунення витікань з водопровідної мережі, часткова заміна запірної арматури, видалення геологічного відкладення тощо.

До капітального ремонту належать роботи, пов’язані з розкопуванням і перекладанням значних обсягів (ділянок мереж) труб.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методи контролю за роботою очисних споруд	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.