Процес конструювання має за кінцеву мету створення виробу як результат інтелектуальної діяльності, що раціонально об’єднує виробничі, техніко-економічні та експлуатаційні вимоги. Тобто створена машина, установка чи агрегат повинні мати потрібну продуктивність, безвідмовність роботи протягом нормативного часу, мінімальні питомі масогабаритні та енергоємні параметри, бути простими та безпечними під час експлуатації та ремонту, ергономічними.
Разом з тим, кожен елемент виробу повинен мати свої окремі якісні показники, що залежать від покладених на них функціональних вимог. Так, наприклад, в перетворювачах енергії (механічної в електричну, електричну постійного струму в змінного струму) головним є досягнення максимального ККД, підтримання нормативного рівня вихідних показників (відхилення величини напруги, частоти, форми кривої струму тощо), у вимірювальних системах – чутливість, точність, стабільність показників.
У загальному випадку вирішення питань конструювання установок з відновлюваними джерелами енергії визначається відображенням бінарного відношення множин:
f : A´B ® C,
де А – множина потреб за енергозабезпеченням об’єкта (виробничого, побутового), що характеризується коефіцієнтом графіка навантаження, ємністю акумулювального пристрою, потужністю резервного джерела живлення; В – множина величин ресурсу відновлюваних джерел енергії, залежно від географічного розташування об’єкта (широта місцевості, річними показниками певного виду відновлюваної енергії та тривалістю їх використання).
Пересікання цих множин (А і В) визначає множину конструктивних параметрів технічних засобів з відновлюваними джерелами енергії – С, що характеризується геометричними параметрами залежно від коефіцієнтів ефективності за аеродинамічними, теплоенергетичними, ергономічними показниками.
У цьому разі множина С має бути кінцевою за виконання умови
де y£yн – умова виконання критерію енергоекономічної оцінки.
Таким чином, вирішення питання конструювання систем з відновлюваними джерелами становить у визначенні взаємно однозначного відображення бінарного відношення у разі обмеження умов енергоекономічної оцінки.