МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Е) Власні вектори і власні значення лінійного перетворенняАле тоді і ,
тобто
Розглянемо одновимірні інваріантні підпростори. Якщо V1 – такий підпростір і , то і , і, значить, Ах=λх. Якщо у – будь-який інший вектор із V1, то у=αх і Ау=А(αх)=α(λх)=λ(αх)=λу.
Вектор називається власним вектором лінійного перетворення А, якщо існує таке число λ, що Ах=λх. Число λ називається власним значенням перетворення А, яке відповідає власному вектору х. Очевидно, що якщо V1 – одновимірний інваріантний підпростір простору V, то кожний вектор із V1 є власним вектором перетворення А, причому з одним і тим же власним значенням. Навпаки, якщо х – власний вектор перетворення А, то породжений ним одновимірний підпростір V1 (що складається із всіх векторів вигляду αх) буде інваріантним відносно А. Припустимо, що лінійне перетворення А має п лінійно незалежних власних векторів е1, е2, …, еп із відповідними власними значеннями λ1, λ2,…, λп. Якщо власні вектори е1, е2, …, еп прийняти за базисні, то із рівностей Ае1=λ1е1, Ае2=λ2е2,…, Аеп=λпеп матриця перетворення А матиме вигляд:
(така матриця називається діагональною). Ясно, що правильне і зворотне: якщо матриця перетворення А в деякому базисі є діагональною, то всі векто-ри цього базису будуть власними векторами перетворення А. Теорема1. Власні вектори лінійного перетворення А, що відповідають попарно різним власним значенням, лінійно незалежні. Доведення. Доведення проведемо індукцією за кількістю власних векторів. Для одного вектора х це ясно, оскільки, за означенням власного вектора, він відмінний від нуля і, значить, із рівності αх=0 випливає, що α=0. Нехай твердження теореми справедливе для k-1 векторів х1,х2,…,хk-1. Припустимо, що k власних векторів х1,х2,…,хk, які відповідають попарно різним власним значенням λ1,λ2,…,λk, є лінійно залежними:
α1х1+α2х2+…+αkxk=0, ()
де не всі αі (і=1, 2,…, k) рівні нулю. Застосувавши до обох частин рівності перетворення А, отримаємо
α1Ах1+α2Ах2+…+αkАxk=α1λ1х1+α2λ2х2+…+αkλkxk=0. З другого боку, помноживши передостанню рівність на λk, матимемо
α1λkх1 + α2λkх2 +…+ αkλkxk = 0.
Віднявши дві останні рівності, отримаємо
α1(λ1-λk)x1+α2(λ2-λk)x2+…+αk-1(λk-1-λk)xk-1=0,
звідки із припущення лінійної незалежності х1,х2,…,хk-1 випливає α1=α2=…=αk-1=0. Тоді із рівності () матимемо αkxk=0 і αk=0. Отже, припущення невірне.▲
Розглянемо питання знаходження власних значень і власних векторів лінійного перетворення. Припустимо, що х – власний вектор, а λ – відповідне йому власне значення лінійного перетворення А. Тоді Ах=λх. Виберемо в просторі V довільний базис е={e1,e2,…,en}, і нехай х=х1е1+х2е2+...+хпеп, а матриця лінійного перетворення А у вибраному базисі має вигляд
Тоді із пункту а) випливає:
Ах=(а11х1+а12х2+…+а1пхп)е1+(а21х1+а22х2+…+а2пхп)е2+…+(ап1х1+ап2х2+…+аппхп)еп= =λх=λ(х1е1+х2е2+...+хпеп)= λ х1е1+ λ х2е2+...+ λ хпеп . Звідси із лінійної незалежності векторів e1,e2,…,en випливає:
а11х1+а12х2+…+а1пхп=λх1, а21х1+а22х2+…+а2пхп=λх2, ……………………………… ап1х1+ап2х2+…+аппхп=λхп, звідки:
або .
Для існування ненульового розв’язку цієї однорідної системи необхідно і достатньо, щоб її визначник дорівнював нулю:
Ліва частина останньої рівності являє собою многочлен п-го степеня відносно λ, який називається характеристичним многочленом перетворення А в базисі е. Він є визначником матриці А-λЕ. Таким чином, доведено, що кожне власне значення перетворення А є коренем його характеристичного многочлена. І навпаки, кожний корінь характеристичного многочлена перетворення А буде його власним значенням (відповідні власні вектори знаходяться із останньої системи, яка в даному випадку рівності визначника нулю обов’язково має ненульові розв’язки). Теорема 2. Характеристичний многочлен лінійного перетворення не залежить від вибору базису. Доведення. Характеристичний многочлен перетворення А в базисі е нехай буде Нехай новий базис утворюється із старого за допомогою матриці переходу С. Тоді характеристичний многочлен перетворення А в базисі має вигляд:
▲
Запишемо характеристичний многочлен перетворення А:
Видно, що α1=а11+а22+...+апп, тобто дорівнює сумі діагональних елементів матриці А (ця сума називається слідом матриці А). З другого боку, =є визначником матриці А. Звідси випливає, що для того, щоб перетворення А було невиродженим, необхідно і достатньо, щоб було відмінне від нуля, тобто щоб перетворення А не мало нульових власних значень. Приклад. Знайти власні значення і власні вектори лінійного перетворення А з матрицею
Розв’язання. Характеристичний многочлен матриці А має вигляд:
Коренями характеристичного многочлена є власні значення перетворення А: λ1=6, λ2= -1. Власні вектори знаходять із системи рівнянь:
а) λ1=6. тому в ролі власного вектора
можна взяти вектор f1=(2;5) або кратний йому;
б) λ2=-1. тому вролі власного вектора
можна взяти вектор f2=(1;-1) або кратний йому. Читайте також:
|
||||||||
|