Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Поняття міжнародного правонаступництва.

Визнання національно-визвольного руху.

Цей вид визнання здійснюється в особі органів національно-визвольного руху, які очолюють боротьбу нації або народу за національне визволення та створення власної незалежної держави.

Наприклад, свого часу широке міжнародно-правове визнання отримали Фронт національного визволення Алжи­ру, фронт визволення Мозамбіку, Народна організація Південно-Західної Африки (СВАПО) та інші. СРСР неодноразово заявляв про те, що Організація визволення Палестини (ОВП) є визнаним представником арабсько-палестинського народу.

Визнання органів та організацій національно-визвольного руху може супроводжуватися встановленням офіційних відносин та заснуванням їх представництв у державі, яка визнає. Наприклад, ОВП мала представництво у РФ.

Таким чином, визнання в якості сторони, що воює, фактично трансформувалося у міжнародно-правовий інститут визнання органів та організацій національно-визвольного руху.

Визнання повсталої сторони у сучасній міжнародно-правовій практиці вже не зустрічається.

 

Міжнародне правонаступництво є переходом прав і обов’язків від одного суб'єкта міжнародного права до іншого внаслідок виникнення або припинення існування держави або зміни її території.

Межі правонаступництва визначаються суверенною волею й класовою сутністю цієї держави відповідно до загальновизнаних норм і принципів міжнародного права.

Правонаступництво вважається одним з найдавніших інститутів міжнародного права. Гуго Гроцій увів поняття повного правонаступництва. Е. Ваттель відзначав, що держава-правонаступниця має сплачувати борги іншим державам.

Науці міжнародного права відомі такі теорії правонаступництва:

1) теорія універсального правонаступництва;

2) теорія часткового правонаступництва;

3) теорія правонаступності;

4) теорія “неправонаступності”;

5) теорія tabula rasa;

6) теорія контінуїтету.

1.Відповідно до теорії універсального (повного) правонаступництва держава є юридичною особою, яка складається з єдності території, населення, політичної організації, прав і обов’язків, які переходять до її правонаступника.

2.Часткове правонаступництво полягає в тому, що держава-попередниця зберігає такі праві та обов’язки, які не передбачають збереження суверенітету сторони, що домовляється, над відторгненою територією. Держава-правонаступниця не спадкує таких прав і зобов’язань ані при передачі території, ані при її відокремленні.

3.Сутність теорії правонаступності полягає в тому, що юридична особа держави анулюється при зміні державного ладу. Нова юридична особа приймає на себе права і обов’язки попередньої особи так, немов би вони були її власними.

4.Сутність теорії “неправонаступності” полягає в тому, що обов’язки держави-попередниці не передаються державі-правонаступниці. Права ж переходять до рук особи, що постає на чолі держави.

5.У відповідності до теорії tabula rasa (“чистої дошки”) нова держава не пов’язана міжнародними угодами держави-попередниці.

6.Згідно з теорією контінуїтету, навпаки, усі чинні договори зберігають чинність. У цьому випадку немає необхідності визнання з боку іноземної держави та міжнародної організації як суб’єкта міжнародного права. Достатнім є визнання факту правопродовжувача держави-попердниці. Наприклад, 25 грудня 1991 р. країна − голова ЄС (на той час − Нідерланди) опублікувала заяву, у якій констатувалося, що з цього дня РФ вважається такою, що має міжнародні права та несе міжнародні зобов’язання СРСР, зокрема ті, що випливають зі Статуту ООН.

Питання про правонаступництво виникає при:

1) територіальних змінах – розпаді держави на дві та більше; з’єднанні держав при входженні однієї до складу іншої;

2) при соціальних революціях;

3) при утворенні нових незалежних держав.

Основні питання правонаступництва держав врегульовано:

– Віденською конвенцією про правонаступництво держав щодо договорів від 20.08.1978 р.;

– Віденською конвенцією про правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів та державних боргів від 08 квітня 1983 р.

Питання правонаступництва інших суб’єктів міжнародного права детально не регламентуються.

 


Читайте також:

  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  3. А/. Поняття про судовий процес.
  4. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  6. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  7. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
  8. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  9. Аудиторські докази: поняття та процедури отримання
  10. Базове поняття земле оціночної діяльності.
  11. Базові поняття
  12. Базові поняття про класифікацію медичної техніки




Переглядів: 517

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Визнання урядів у міжнародному публічному праві. | Правонаступництво у відношенні державної власності.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.