Спочатку орієнтувались на товар (продукт), який збиралися випускати: виробництво сільськогосподарських машин, виробництво добрив, виробництво зерна, виробництво цукру і т.д.
Пізніше Т.Левітт довів, що у виборі бізнесу слід орієнтуватись на потреби ринку.
І.Ансофф продемонстрував, що цього мало, що орієнтація лише на потреби ринку при виборі нового бізнесу не гарантує синергетичного ефекту. А щоб він проявився, потрібен зв’язок між старим і новим бізнесом. Отже, за Ансоффом, критерієм вибору нового бізнесу повинен стати синергетичний ефект і бізнес повинен визначатися на основі врахування двох факторів "товар-ринок" (див. матрицю Ансоффа, рис. 6.4).
Нарешті, Д.Абель розвиває названі підходи, зокрема Ансоффа, пропонуючи ще один критерій для вибору бізнесу – технологію. Тобто, він запропонував тривимірну модель для вибору бізнесу (рис. 6.5).
За Абелем критеріями вибору нового бізнесу повинні стати:
а) групи покупців (сегменти ринку), на які розраховується новий товар (Хто?);
б) потреби покупців (ринку), (Що?);
в) технологія, що буде використовуватися при розробці і виробництві товару (Як?).
Потреби ринку
Хто?
Сегменти ринку
Що?
Як?
Технології
Рис. 6.5. Тривимірна модель Д.Абеля для вибору бізнесу.
На схемі в точці П - початковий бізнес. Рухаючись від цієї точки по трьох осях, підприємство (СОБ) знаходить: а) інші привабливі сегменти ринку; б) інше застосування старого товару (модернізація) чи впровадження нового для задоволення виявлених потреб ринку; в) можливості скорочення витрат виробництва за рахунок зміни технології виробництва і збуту товару. А головним критерієм вибору всіх трьох осях є синергетичний ефект. Іншими критеріями є привабливість галузі і конкурентна позиція підприємства (СОБ).