Правова інформація

Основні поняття

Глава 2. Комп’ютерні правові системи

Процес становлення державності України обумовив вихід правової інформації до найбільш важливих і швидкозмінних національних інформаційних ресурсів. Без надійного інформаційно-правового забезпечення не може працювати жодне сучасне підприємство незалежно від його розмірів, виду діяльності і структури. Належне забезпечення підприємства нормативно-правовою інформацією є не менш важливим

У широкому розумінні під правовою інформацією розуміють зміст даних (повідомлень), які використовують для вирішення правових задач.

Правова інформація виникає, насамперед, у процесі правотворення. Її джерелом є такі форми прояву правової активності, як тлумачення правових норм (інститутів) і узагальнення правової практики (наприклад, судової). В процесі узагальнення правової практики нова інформація виникає за рахунок роз’яснення термінів, понять, аналізу типових ситуацій у кримінально-правовій, цивільно-правовій та іншій сферах судової діяльності. Додаткову інформацію дає логічне і систематичне тлумачення.

Створення правової інформації відбувається в процесі конституційного, цивільного, арбітражного або карного виробництва. В результаті цієї діяльності створюються процесуальні документи (рішення вирок, визначення), що несуть інформацію про прийняте рішення.

Конкретний вид юридичної діяльності накладає певний відбиток на інформацію, яка в ньому використовується, і визначає джерела, з яких вона може бути отримана.

Джерела правової інформації поділяють на два основних класи: офіційні і неофіційні.

До офіційних джерел відносять акти вищих органів державної влади і керування, нормативні акти міністерств і відомств, нормативно-правові рішення місцевих органів влади, а також акти вищих судових і арбітражних органів.

Під неофіційними джерелами правової інформації слід розуміти накази і розпорядження керівників установ, підприємств і організацій; судові вироки, рішення і визначення; акти нотаріальних органів; акти, що фіксують результати наукової і практичної юридичної діяльності (наприклад, протоколи допитів, оглядів місць злочинів та інші джерела, що містять дані, які використовують при розв’язанні правових задач).

Правова інформація поділяється на документальну і недокументальну.

До документальної правової інформації відносяться дані, зафіксовані будь-яким способом на будь-якому носії. Таким чином, правовим документом можна вважати будь-який матеріальний об’єкт, за допомогою якого фіксуються найрізноманітніші відомості про право і правову діяльність, призначені для передачі в часі і просторі і які використовують в првовій практиці.

До недокументальної інформації відноситься дані, які не представлені на матеріальних носіях.

Правова інформація може бути розділена на нормативну і ненормативну.

До нормативної правової інформації відносяться відомості (дані) про норми права, правові інститути, положення, санкції, види і форми юридичної відповідальності тощо. Ця інформація представлена на трьох рівнях:

· міжнародна правова інформація – це дані, які містяться в міжнародних договорах, угодах, конвенціях, які регулюють взаємодію і взаємозв’язки народів, міжнародних організацій, а також відносини з приводу прав і свобод людини;

· правова інформація державного рівня міститься в Конституції, конституційних законах, указах Президента, Постановах Кабінету Міністрів та інших нормативних актах (в тому числі, в актах судової практики, рішеннях Конституційного Суду, роз’ясненнях з питань застосування законодавства, оглядах судової практики);

· акти місцевого самоврядування. Місцеве самоврядування не входить у систему державних органів, а здійснюється в містах, сільських поселеннях і інших територіях з метою забезпечити самостійне рішення населенням місцевих питань. Нормотворчість органів місцевого самоврядування представлена актами:

- місцевих представницьких органів;

- місцевої адміністрації;

- органів територіального громадського самоврядування.

Ненормативна правова інформація служить задачам правоохоронної діяльності. До цієї інформації відносять:

· інформація про стан законності і правопорядку, дотримання прав і свобод людини і громадянина;

· інформація про ефективність прокурорського нагляду;

· цивільно-правова і адміністративно-правова інформація;

· інформація про правове життя суспільства;

· інформація про стан злочинності, її динаміку і попередження;

· скарги і заяви громадян;

· інформація про пільги і привілеї;

· інформація, пов’язана з розслідуванням і розглядом конкретних справ.

Незалежно від того, з якого джерела отримана правова інформація і на якому носії вона зберігаються, до неї висувають певні вимоги:

· правова інформація повинна бути достовірною, тобто суворо відповідати чинному законодавству і документам правоохоронних органів;

· правова інформація повинна бути повною, тобто відображати всі найважливіші аспекти правового явища або об’єкта правового дослідження і результати їх пізнання;

· правова інформація повинна бути актуальною. Навіть повна і достовірна інформація втрачає своє практичне значення, якщо вона вчасно не надійде до суб’єкту юридичної діяльності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Технічна документація	\|	Правовий документ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.