Інформаційні процедури

Основою технології обробки інформації є три підходи до її розгляду:

Ä прагматичний – обумовлений необхідністю визначення цінності і корисності використання інформації для розробки правильного управлінського рішення, можливості відібрати необхідну інформацію для кожного рівня управління;

Ä семантичний – забезпечує вивчення змісту інформації, визначення зв’язків між окремими її складовими частинами;

Ä синтаксичний – дозволяє встановлювати параметри інформаційних потоків, розглядати форми подання інформації, її носії та способи кодування незалежно від змісту.

Інформація є одним з основних ресурсів зростання ефективності роботи підприємства, оскільки саме вона дозволяє:

Ä встановлювати стратегічну мету і завдання підприємства та використовувати можливості, які при цьому відкриваються;

Ä приймати своєчасні і обґрунтовані управлінські рішення;

Ä координувати дії розрізнених підрозділів, спрямовуючи їх зусилля на досягнення поставлених цілей.

У технології обробки інформації первинні дані про господарські операції щодо випуску продукції, придбання та продажу товарів, знання й навички людей, їх робочі обов’язки виконують роль предметів праці, а отримана внаслідок цього інформація – продукту праці; вона використовується для аналізу і прийняття управлінських рішень. Великого значення набувають методи обробки й використання інформації, а також технічні засоби, завдяки яким стало можливим перетворення інформації у важливий виробничий ресурс.

Над економічною інформацією здійснюються багато операцій, які за ознакою однорідності і цільових функцій об’єднані в інформаційні процедури (процеси), які можна згрупувати в п’ять стадій обробки інформації: збір, передача, зберігання, перетворення і споживання (рис. 2.5).

Рис. 2.5. Стадії обробки економічної інформації

Стадія збору передбачає первинне сприйняття і прийом інформації. Первинний збір означає сприйняття (зняття) інформації, яка виникає в результаті діяльності джерел інформації. Прикладом таких джерел є переважно виробничо-господарська діяльність, а також діяльність органів управління, індивідуальні дії людини. При первинному зборі ставиться мета виявити об’єктивно інформацію і відповідним чином її подати. Економічна інформація при первинному зборі передусім реєструється.

Первинний збір даних супроводжується також вимірюванням відображуваних явищ (предметів, фактів), що призводить на практиці до одночасного виконання операцій сприйняття, вимірювання, подання даних. У комп’ютерних ІС головна увага приділяється первинному збору вхідних виробничо-господарських даних, оскільки ця процедура дуже складна.

Прийом зареєстрованих даних, наприклад, директивних, вторинних – це різновид збору інформації. Відповідна процедура супроводжується оформленням інформації, що надходить, і визначенням напрямків її подальшого використання.

На організацію збору даних впливають характер і походження джерела інформації, форма її подання (тип носія, вид засобів відображення), методологія функціонування управлінських робіт, структура інформації тощо.

При зборі даних ставиться головна мета – дістати точне, своєчасне, достовірне і повне відображення явищ економічного життя, директивних та інших завдань.

Зібрана або здобута інформація входить до стадії перетворення. Інформація змінюється у просторі, часі, а також з формально-змістового боку. Відповідно вирізняють три інформаційні процедури цієї стадії: передача, зберігання та обробка даних.

Інформація, що передається, змінюється у просторі. Розрізняють кілька варіантів процедури залежно від того, яка інформація – письмова чи звукова – має бути передана, зареєстрована на носіях або у формі сигналів по каналах проводового зв’язку тощо. У комп’ютерних інформаційних системах основні варіанти передачі такі: фізичне переміщення носія і дистанційне передавання телефонно-телеграфним каналами. Тобто носії можуть передаватися кур’єром, транспортними засобами, через пошту. Такими прийомами забезпечується передача не лише задокументованих даних, а й інформації, зареєстрованої на машинних носіях. При передачі інформації всередині об’єкта управління переважає варіант кур’єрського зв’язку або безпосереднього спілкування між управлінськими працівниками. Для зовнішньої передачі використовуються установи міністерства зв’язку і технічні засоби.

При дистанційній передачі каналами можуть передаватися вхідні дані задач, які підлягають автоматизованому розв’язуванню (джерело інформації – вузол обробки) і результати розв’язування задач (вузол обробки – користувач). Такий різновид дистанційної передачі називають двобічним (двостороннім). Якщо каналами зв’язку передаються лише вхідні дані для обробки на ЕОМ, то дистанційна передача називається однобічною. У такому разі результати вирішення завдань передаються користувачеві на носіях інформації.

Дистанційна передача може вестись і між органами управління підприємств, установ, міністерств, відомств. Для цього необхідно встановити прямий провідний зв’язок між ними або використати спеціальне обладнання – засоби телекомунікацій.

Процедура зберігання інформації реалізується також кількома варіантами залежно від форми подання інформації, застосованого для зберігання інформації обладнання, терміну зберігання та інших критеріїв. Існує кілька варіантів зберігання інформації, основними з них є зберігання у пристроях пам’яті ЕОМ та архівне довгострокове зберігання.

Процедура зберігання інформації звичайно закінчується пошуком відповідних їй одиниць для подальшого використання. Пошук органічно пов’язаний зі зберіганням інформації, але він являє собою особливу інформаційну процедуру. У процесі зберігання інформація може втрачати свою цінність під впливом фактора часу або через зміну деяких умов. Іноді це призводить до вилучення одиниць інформації, їх знищення, але частіше одиницям інформації присвоюється нове сучасне значення. Така операція відома під назвою актуалізації даних. Це також самостійна інформаційна процедура. Завдяки актуалізації значення окремих одиниць інформації постійно підтримуються на заданому рівні.

Обробка інформації необхідна для заміни її одиниць за формою (структурою) і значенням та полягає в одержанні результатної (вихідної) інформації. Досягається це за допомогою багатьох арифметичних (додавання, віднімання, множення, ділення і т.ін.) і логічних (операції математичної логіки, порівняння, упорядкування, сортування і т.ін.) операцій. Ведеться обробка не лише інформації, але й її структурних утворень, а також інформаційних відношень.

Процедура обчислювальної обробки інформації часто супроводжується й операцією пошуку, з якою пов’язана також процедура збереження даних.

Обчислювальна обробка є провідною як за обсягом, так і за значущістю в комп’ютерних інформаційних системах. Отже, не випадково, що часто під словосполученням “обробка даних” розуміють систему, яка орієнтована на всю сукупність інформаційних процедур. Інформаційна система обробки даних охоплює не лише всі операції обробки, а й процедури збору, передавання, зберігання інформації і т. ін.

Стадія споживання інформації передбачає одержання “готового продукту” – результатної інформації – та її використання. Використання такої інформації (якщо не брати до уваги технологічних цілей) виходить за межі звичайних інформаційних систем. У системах підтримки прийняття рішень і цей процес автоматизовано. Вихідна інформація призначається, головним чином, для управлінських рішень, їх формування, підготовки й прийняття, а також для директивних органів і вищих органів управління тощо.

Склад інформаційних процедур конкретизується у процесі реалізації різних функціональних управлінських робіт на об’єктах господарювання. Так, при автоматизації бухгалтерського обліку вирізняють первинний облік (збір і передача даних) та безпосередньо обліковий процес, який містить стадії обробки даних і використання облікової інформації. У процесі аналізу господарської діяльності можна вирізнити формування інформації для економічного аналізу та аналітичні розрахунки (обробка даних), прийняття управлінських рішень.

Теми рефератів:

1. Сутність, зміст та необхідність формування на підприємстві економічної та управлінської інформації

2. Економічна інформація: основні вимоги, особливості формування та класифікація.

3. Основі характеристики, особливості та вимоги до облікової інформації.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Оцінювання економічної інформації	\|	Інкапсуляція

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.