• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Програмне забезпечення аудиторської діяльності

Комп’ютеризація обліку суттєво впливає на проведення аудиту. Однак і сам комп’ютер може стати інструментом аудитора, що дає йому змогу не лише скоротити час і витрати при проведенні аудиту, а й провести більш детальну перевірку і скласти якісний аудиторський висновок з рекомендаціями зі стратегії, за напрямками і засобами поліпшення фінансово-господарського становища підприємства. Положення про міжнародну аудиторську практику 1009 “Методи аудиту з використанням комп’ютерів” описує такі методи аудиту з використанням комп’ютерів (рис. 4.28).

Рис. 4.28. Методи аудиту із застосуванням комп’ютерів

Способи й методи тестування КСБО було розглянуто в п. 3.4. Нижче розглянемо види та призначення аудиторського програмного забезпечення.

Проблема автоматизації контролю й аудиту ґрунтується на проблемі формалізації цього процесу. Формалізація, здійснювана в стандартах аудиту, на жаль, дуже мало підходить для проведення якісної аудиторської перевірки. Сьогодні неможливо повністю формалізувати такий творчий процес, як аудит, так, щоб у підсумку мати алгоритми для комп’ютерної автоматизації і при цьому не втратити якості перевірок.

Технологія аудиту значною мірою е творчим процесом, особ­ливості якого залежать як від конкретного підприємства, яке перевіряють, так і від практичного досвіду та поглядів самого аудитора. Спроба нав’язати аудиторам тверду схему-методику заздалегідь приречена на невдачу.

Зауважимо, що в деяких системах обліку, в яких використовують комп’ютерну обробку значної частини операцій, можуть бути труднощі з отриманням чітких результатів без допомоги спеціальних комп’ютерних програм. Крім того, як зазначається в Національному нормативі № 30 “Використання комп’ютерів в аудиті”:

а) при невеликих обсягах даних ефективнішими можуть бути методи обробки даних без використання комп’ютера;

б) можна не отримати адекватної технічної допомоги від клієнта, що зробить використання спеціалізованих комп’ютерних методів аудиту неефективним.

Аудиторська діяльність має свою специфіку. Відповідно, на відміну від програм бухгалтерського обліку, вимоги до аудиторського програмного забезпечення будуть такими.

1. Наявність розвинутих засобів контролю операцій. Контроль має здійснюватися не лише в момент оформлення документа чи проводки, як прийнято в суто бухгалтерських програмах, а й тоді, коли в цьому виникає необхідність.

2. Підвищена гнучкість. Оскільки аудиторам доводиться працювати з різними замовниками, котрі мають різні облікові політики, форми звітності і навіть плани рахунків, то програма має швидше перенастроюватися на специфіку страхової компанії, торгового дому, бюджетної організації, виробничої компанії. У системах комп’ютеризації, призначених для зовнішнього аудиту, мають враховуватися загальні стандарти й окремі облікові правила для підприємств, які перевіряють.

3. Ергономічність. Під цим розуміють наявність засобів для зручного введення великих обсягів інформації, оперативного і простого формування звітів. Іншими словами, програма має бути розрахована не на програміста чи оператора, а на аудитора, знання якого в галузі комп’ютерної техніки можуть бути обмежені.

4. Зв’язок на рівні баз даних з бухгалтерськими програмами. Необхідні додаткові засоби для введення і виведення даних, представлених у різних форматах.

Крім основних вимог, аудиторському програмному забезпеченню (як і будь-яким іншим прикладним програмам) мають бути властиві такі ознаки: простота освоєння, швидкодія, професійна оперативна підтримка з боку розробників.

У роботі зі спеціальним аудиторським програмним продуктом поетапно виконують такі процедури.

На першому етапі аудитор визначає завдання, які необхідно вирішити під час перевірки за допомогою спеціального програмного забезпечення.

На другому етапі складають план виконання поставлених завдань і роблять оцінку реальності застосування аудиторських програмних засобів. З цією метою здійснюють аналіз форми і методів застосовуваного на підприємстві бухгалтерського обліку й оцінюють можливість застосування спеціального аудиторського програмного забезпечення. При цьому встановлюють обсяг облікової інформації, обсяг роботи аудитора, кількість часу, необхідні для проведення аудиторської перевірки. На цьому етапі визначають потрібну потужність обчислювальної техніки і складають графік виконання аудиторських робіт із зазначенням обсягів виконуваних робіт, термінів виконання, конкретних виконавців та форми завершення.

На третьому етапі здійснюють налагодження стандартних програмних засобів, розробку нових засобів, необхідних для цієї аудиторської перевірки. Наявні програмні засоби адаптуються для фактичних облікових даних.

На четвертому етапі здійснюють перевірку сформованих на електронних носіях даних з метою підтвердження їхньої незмінності, оцінюють стан підприємства, яке перевіряють, проводять тестування й обробку за графіком, аналіз отриманої інформації, її оцінювання за допомогою бази знань і формують комп’ютерний висновок за позиціями, котрі перевіряють.

У створенні аудиторських систем є дві базові стратегії:

• мінімізація витрат на введення початкових даних;

• мінімізація ризику пропуску помилкових даних у фінансовій документації.

Вибираючи першу стратегію, можна використовувати введення інформації на зразок “так – ні”, яку задають набором тестів, або частково відмовитись від уведення бухгалтерської інформації клієнта. Цей шлях може призводити до значного ризику пропущення помилок.

Друга стратегія потребує значних витрат на введення початкових даних. Для скорочення цих витрат можна орієнтуватися на первинну інформацію клієнта, у якій відбито всі фінансово-господарські операції на аналітичному і синтетичному рівнях. З цією метою можна використовувати конвертацію даних бухгалтерської системи клієнта в програмне середовище аудиторської системи чи адаптацію аудиторської системи до структури інформаційної бази клієнта.

Вітчизняний ринок спеціальних інформаційних систем аудиту лише починає розвиватися. На світовому ринку представлені аудиторські програми трьох типів:

• спеціальні програмні засоби комп’ютерного аудиту;

• програмні засоби підтримки аудиторських процедур;

• пакети прикладних програм загального і проблемно-орієнтованого призначення.

Перший тип програм – спеціальні програмні засоби комп’ютерного аудиту – призначений для проведення аудиту безпосередньо комп’ютерної системи клієнта шляхом її тестування з використанням різноманітних методів. Результатом є висновок про фактичну працездатність процедур контролю та захисту даних у системі, що дозволяє оцінити ризик неефективності контролю і визначити можливість використання бази даних клієнта в проведенні аудиторської перевірки.

Другий тип програм – програмні засоби підтримки аудиторських процедур – забезпечує роботу з великими масивами даних, що перевіряються, при виконанні аудиторських процедур (наприклад, перевірка й аналіз записів, зіставлення даних різних файлів, розмітка і роздрукування вибірок, генерація звітів тощо).

Програмні засоби підтримки аудиторських процедур допускають виконання певних тестів на фактичних даних. За допомогою таких програмних засобів здійснюють аудиторську перевірку й аналіз записів на основі визначених критеріїв з метою визначення їхньої якості, повноти і правильності. Для цього також використовують базу знань, що допомагає визначити невідповідності і прийняти необхідні рішення. Таке програмне забезпечення дозволяє робити тестування розрахунків, виконувати необхідні перерахунки і зіставляти отримані результати з нормативними, кошторисними, попередніми даними.

У літературі з питань комп’ютеризації аудиту [35] модель [такої реалізації аудиторської програмної системи має таку структуру (рис. 4.29).

Рис. 4.29. Структура аудиторської системи

Модуль набуття знань призначений для формування бази знань. База знань складається з двох частин: бази правил і бази фактів.

База правил містить процедурні знання в стандартній формі: ЯКЩО <умова>, ТО <реакція>.

Наприклад, якщо показник “Обсяг робіт” у “Договорі підряду” збігається з показником “Обсяг виконаних робіт” в “Акті приймання”, то можна перейти до наступного правила.

База фактів є семантичною мережею з множиною предикатів. Вона відображає типовий опис змісту бухгалтерської документації та її взаємозв’язків.

Припустимо, що аудитору необхідно упевнитися в правильності застосування облікової ціни готової продукції. Для цього створюється правило, яке може мати вигляд: ЯКЩО облікова ціна дорівнює сумі за одиницю з планів калькуляції собівартості, ТО помилки немає.

Модуль виконання аудиту призначений для ініціалізації роботи системи, формування аудиторських висновків.

Програма “Помощник аудитора”, створена за цією схемою російською фірмою “Гольдберг-аудит”, є спробою створити аудиторську систему, що реально працює, спрямовану на розв’язання завдань аудиту на всіх етапах його здійснення [11]. Структура автоматизованої аудиторської системи складається з чотирьох основних блоків, функції яких відповідають чотирьом етапам проведення аудиту.

У блоці підготовчого етапу міститься анкета для підприємства, яке перевіряють, і бланки-тексти листів, якими обмінюються аудитор і клієнт перед укладенням договору на аудит – лист-пропозицію і лист-зобов’язання.

На цьому етапі збирають дані про клієнта і отриману інформацію вводять у комп’ютер для подальшого використання в інших блоках.

Блок планування містить математичні моделі й алгоритми розрахунків величин аудиторського ризику, рівня суттєвості й вибірки. Через бланки-розрахунки вводять необхідні для розрахунків вихідні дані, що відповідають типу підприємства, яке перевіряють. Введення даних може здійснюватися як вручну, так і автоматично з облікової бази даних. Друге переважає, тому що розрахунки суттєвості і вибірки для конкретних процедур ґрунтуються на знанні кінцевого сальдо, дебетових і кредитових оборотів по конкретних рахунках.

У результаті розрахунків програма визначає всі необхідні для планування величини. Виробляється також вибір загального плану і програми аудиту.

Блок процедур аудиту найбільший і найважливіший. Він охоплює такі елементи:

„ робочі програми аудиту за розділами;

„ бланки-процедури для кожного розділу аудиту;

„ бланки-тести для окремих розділів аудиту;

„ висновки за розділами аудиту.

У цьому блоці реалізується стратегія оптимізації обсягу інформації, яку вводять, з мінімізацією ризику аудиторських помилок. Це найскладніша частина автоматизації системи, спрямована на встановлення зв’язків між інформацією аудитора, яку вводять, при виконанні процедур, розрахунковими значеннями суттєвості та вибірки і формуванням висновку аудитора щодо конкретного розділу.

Суттєвою допомогою в роботі аудитора на цьому етапі перевірки можуть стати додаткові засоби довідкового характеру. Ними можуть бути:

• виклик довідково-правової системи;

• коротка довідка із законодавчих документів;

• перелік типових помилок для тієї чи іншої процедури;

• методика виконання процедури тощо.

Основним завданням блоку процедур є підготовка матеріалів для аналітичної частини аудиторського висновку.

У блоці заключного етапу є бланки-шаблони для підготовки офіційного висновку, що має вступну, аналітичну і заключну частини. Форми вступної і заключної частин мають стандартизований вигляд. У блоці є також бланк письмової інформації аудитора керівництву економічного суб’єкта.

Іншою подібною програмою є теж російська Abacus Professional, яка охоплює практично всі стадії проведення аудиторської перевірки [40]. При першому знайомстві з клієнтом аудитор за допомогою програми може провести експрес-аудит бухгалтерської звітності. Для спрощення цієї процедури в програмі реалізовано можливість уведення даних з інших бухгалтерських програм у форматах СУБД Btrieve, Clipper, Foxpro тощо. Використання цих прийомів допомагає оперативно виявити ділянки обліку клієнта, де імовірний ризик виникнення помилки, і прийняти рішення про проведення чи непроведення аудиторської перевірки. Під помилкою, яку виявляє комп’ютер, розуміють нестиковку не лише математичних операцій, а й логічну. Експрес-аудит дозволяє також приблизно оцінити обсяги вибірки, терміни проведення перевірки, суму аудиторського гонорару.

На стадії перевірки правильності оформлення документів і пов’язаних із ними проводок, накопичувальних регістрів і звітів аудитор може використовувати спосіб простежування за якою-небудь ознакою, наприклад за сумами чи контрагентами, що здаються “підозрілими”. Під простежуванням (audit trial) розуміють процедуру, у ході якої аудитор перевіряє деякі первинні документи і їхнє відображення в регістрах синтетичного й аналітичного обліку. Відповідна заключна кореспонденція рахунків, жорстко прив’язана в програмі до цих документів, дозволяє зробити висновок про правильність (чи неправильність) відображення цієї господарської операції в бухгалтерському обліку.

Для формування звітів довільної форми існує спеціальний конструктор документів і звітів – Abacus Designer, за допомогою якого розробники доопрацьовують звіти за технічним завданням самих аудиторів. На базі Abacus Designer можна також підготувати контрольні акти звірки розрахунків, спеціальні звіти, у яких інформація може бути подано в різних розрізах, з різною глибиною аналітики.

Одним із найскладніших напрямів аудиторської діяльності є оптимізація облікової політики підприємства. Оскільки Abacus Professional підтримує роботу з кількома базами даних, для аудитора стає можливим моделювання ситуації зміни облікової політики фірми-клієнта на підставі реальних даних. Таким чином, аудитор може обґрунтувати, які прибутки принесе фірмі-замовнику зміна облікової політики або яких втрат вона зазнає від цього, і дати зважені рекомендації зі стратегічного планування.

Пакети прикладних програм загального і проблемно-орієнтованого призначення. Ця група охоплює широкий набір готових універсальних програм, з якими повинен уміти працювати аудитор. За функціональним призначенням і застосуванням їх в аудиті виділяють такі підгрупи:

„ текстові процесори;

„ табличні процесори;

„ правові бази даних і довідники;

„ бухгалтерські програми та їхні окремі модулі;

„ спеціалізовані статистичні пакети загального призначення;

„ програми фінансового аналізу та їхні окремі модулі;

„ програми електронного документообігу;

„ програми автоматизації управлінських функцій.

Текстові процесори використовують на всіх стадіях аудиту, що потребують створення і якісного оформлення аудиторських документів, їх застосовують при складанні аудиторських програм і планів, договорів, різноманітних довідок і запитів, робочих документів аудиторської перевірки; при листуванні з клієнтами і третіми особами; при підготовці аудиторського висновку і рекомендацій керівництву підприємства тощо. Найчастіше аудиторські фірми використовують Word фірми “Місrоsоft”.

Табличні процесори, маючи потужні обчислювальні можливості, засоби ділової графіки, обробки текстів і ведення баз даних, набули широкого застосування в проведенні аудиторських перевірок, їх використовують у складанні різноманітних аналітичних таблиць; у реалізації аналітичних процедур, насамперед пов’язаних з оцінюванням фактичних показників бухгалтерської звітності й аналізом фінансового стану економічного об’єкта, який перевіряють; у наведенні отриманої інформації в графічному вигляді; у складанні альтернативних балансів; у створенні різноманітних робочих табличних документів, наприклад, кошторисів, фінансової звітності і т. ін. Вбудовані функції, у тому числі фінансові, статистичні функції, можливість вирішення завдань на зразок “що буде, якщо” зробили табличні процесори популярними серед аудиторів. Найпоширенішими є табличний процесор Ехсеl пакету Місrоsоft Оffice.

Правові бази даних і довідники забезпечують інформаційно-консультаційне обслуговування аудиторів у процесі проведення перевірок, що дозволяє їм із достатньою впевненістю зробити висновок про відповідність бухгалтерського обліку підприємства документам і вимогам нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку.

Програми електронного документообігу дозволяють накопичувати, зберігати, здійснювати швидкий пошук і доступ до документів в електронних архівах, виконувати об’єднання їх, а також забезпечують групову роботу в процесі створення документа. Наприклад, систему DOCS Open, яку розробила компанія “PC DOCS Inc”, використовує аудиторська фірма “Ernst & Young”. Часто аудиторським фірмам під час перевірки доводиться стикатися з такими системами і в клієнтів. Тоді вони дають оцінку правильності її застосування. Крім того, якщо система електронного документообігу функціонує в клієнта, то це спрощує і прискорює проведення аудиту на об’єкті через швидкий доступ і одержання потрібних документів.

Спеціалізовані статистичні пакети загального призначення аудитори використовують для проведення досить складних розрахунків. Вони реалізують набір різноманітних статистичних методів, дозволяють виконувати обмін із найбільш поширеними СУБД, мають можливість графічного зображення даних, зручний для користувача інтерфейс. Найбільш популярні з них Mathematics, Statistics, Quick, Statgraphics.

Програми фінансового аналізу і їхні окремі модулі. Для реалізації процедур аналізу фінансово-господарської діяльності економічних суб’єктів поряд з табличними процесорами аудиторські фірми використовують спеціальні програми фінансового аналізу. Орієнтовані вони на аналіз фінансового стану підприємства, вироблення стратегічних і тактичних рішень в управлінні підприємством. Аудиторські фірми застосовують у своїй роботі програми кожного із цих класів. Програми аналізу дозволяють виконати перевірку фінансової, податкової й іншої звітності завдяки закладеному в них механізму звіряння взаємозалежних показників. Вони забезпечують безпосередньо фінансовий аналіз за різними методиками і розраховують велике число економічних показників, дозволяють складати й аналізувати бізнес-плани. Деякі програми приводять фінансову звітність у відповідність до міжнародних стандартів GAAP і IAS, наприклад: Audit Expert, Project Expert (“Pro-Invest Consulting”). Останнім часом засоби фінансового аналізу інтегровані в системи бухгалтерського обліку і управління підприємством, наприклад, у розробки фірм “Галактика”, “Инфософт”, “Інтелект-Сервіс”, “R-Style Software Lab” тощо.

Програми автоматизації управлінських функцій використовують для автоматизації управлінських процедур самих аудиторських фірм. Ці програми дозволяють: у сфері планування – розраховувати собівартість виконаних робіт на основі погодинної оплати, вести облік виконаних робіт і формувати рахунки за виконані роботи, робити розрахунок і аналіз дебіторської заборгованості; у сфері документообігу – формувати довідники і тексти договорів, акти про виконані роботи; у сфері управління персоналом – вести облік поточних витрат працівників за видами робіт у розрізі клієнтів та інших робіт; в інформаційно-аналітичній сфері – вести докладні довідники клієнтів, структурних підрозділів компанії та її співробітників; видів робіт і погодинних ставок; у сфері статистичного аналізу – виконувати вибірку даних за довільними критеріями, одержувати статистичні форми звітності.

У закордонній практиці в аудиторській діяльності використовуються системи підтримки прийняття рішень у процесі надання послуг із бізнес-діагностики, приватизації, дослідженні ринків, оцінювання бізнесу і т. ін., а також експертні системи у моніторингу клієнтів, плануванні аудита, здійсненні вибірок, підготовці фінансової звітності тощо.

Тепер аудиторські фірми використовують розроблені ними спеціальні інформаційні системи, орієнтовані на внутрішню регламентацію аудиторської діяльності із застосуванням внутрішньофірмових стандартів.

Розглянемо структуру і функції програмних аудиторських систем на прикладі програми фірми “Deloitte & Touche”. Система Audit System/2 (AS/2) поєднує можливості текстового й табличного редакторів і програми для складання оборотно-сальдової відомості. Вона призначена для полегшення комплексної підготовки робочої документації та звітності і проведення консолідації. Структуру цієї програми наведено на рис. 4.30.

Рис. 4.30. Структура програми Deloitte & Touche Audit System/2

Менеджер документів забезпечує організацію системи папок, щоб допомогти стежити, керувати й організовувати масу інформації, яка звичайно зберігається в аудиторських файлах, – робочі папери, аудиторські плани, аудиторські програми і контрольні таблиці, меморандуми, пробні баланси, фінансові звіти, звіти аудиторів і контактні бази даних. Система також спрощує процес обміну інформацією між членами групи, даючи їм змогу працювати одночасно в одному документі з високим ступенем безпеки і точності.

Функції пробного балансу АS/2™ містять багаторівневу консолідацію і конвертацію іноземних валют, журнал коригування і можливість готувати відомості, плани аналітичних оглядів та і фінансові звіти. Тісна інтеграція з табличним редактором Ехcel дозволяє аналізувати і готувати бази пробних балансів. Зручність імпорту дає можливість переносити пробний баланс клієнта електронному вигляді прямо в програму.

Планування аудиту.Наявність у клієнта АІС і оцінка аудиторського ризику, пов’язаного з використанням АІС, впливають на склад і глибину аудиторських процедур, які слід виконувати на об’єкті, де проводиться перевірка. Тому планування аудиту в комп’ютерному середовищі має свої особливості. Складаючи загальний план і програму аудиту відповідно до Правил (стандартів) “Планування аудиту” (25), слід взяти до уваги ступінь автоматизації обробки облікової інформації, інформаційні технології і системи автоматизованої обробки даних, які застосовує економічний об’єкт. Це дозволить аудиторській організації більш чітко визначити склад, об’єм та характер аудиторських процедур. В документах з планування аудиту повинні знайти відображення такі питання, як характер виконання процедур аудиту з використанням комп’ютерної обробки даних, необхідність залучення незалежного експерта з метою вивчення і оцінки АІС клієнта в цілому і окремі її сторони, дата і форма подання даних з комп’ютерної системи обліку аудитору, особливості надання аудиторської документації.

Аудиторські докази.В ході перевірки аудитор повинен отримати достатню кількість якісних аудиторських доказів, які дозволяють сформувати думку про достовірність бухгалтерської звітності економічного суб’єкта. При цьому види аудиторських доказів, джерела і методи їх отримання можуть бути різними. Збираючи аудиторські докази, аудитор повинен дотримуватись вимог, встановлених Правилом (стандартом) “Аудиторські докази” (26). Отримані аудиторські докази у клієнта, який використовує АІС, значно полегшують процес їх отримання. Аудитор може при отриманні доказів спиратися на саму систему обробки, максимально використовуючи її можливості для отримання необхідної йому інформації. Він активно застосовує такі методи, як тестування даних, повний або вибірковий перерахунок, слідкування за рухом господарських операцій від реєстрації її в документі до відображення на рахунках бухгалтерського обліку, аналітичні процедури для аналізу і оцінки отриманої інформації, дослідження найважливіших фінансових і економічних показників роботи суб’єкта, якого перевіряють, складання альтернативних балансів та ін. При цьому, чим більше автоматично сформованих звітів дозволяє отримати АІС –БУ, яку використовує клієнт, тим більше різних тестів на узгодження даних і результатів може провести аудитор. Бажано, щоб система дозволяла отримувати одні й ті ж результати різними способами. Джерелами отримання аудиторських доказів є дані, які зберігаються в АІС–БУ в файлах первинних документів, масивах інформації про господарські операції. Аудитор або сам, або може просити клієнта сформувати необхідні хронологічні і систематичні облікові регістри в необхідних розрізах і включити їх до складу робочих документів аудиту. Аналогічно він може вчинити з бухгалтерською звітністю. Аудитору слід впевнитися, що регістри обліку, підготовлені АІС–БУ, відповідають даним попереднього обліку. Разом з тим стандартом підкреслюється, що наявність АІС на звільняє економічний суб’єкт від обов’язку документувати в установленому порядку факти господарської діяльності. Тому економічний суб’єкт зобов’язаний “підшивати” всі передбачені законодавством первинні документи, а аудитор перевіряти порядок оформлення таких документів і відповідність їх даним, зафіксованим у АІС–БУ. Використовуючи комп’ютер, аудитор може створювати відомості і таблиці з результатами аналізу фінансово–економічної діяльності економічного суб’єкту.

Документування аудиту.В ході аудиту повинні документуватися основні аспекти зробленої роботи, висновки та інші суттєві питання, які мають значення для підготовки аудиторського висновку і для доказу якісного проведення аудиту. Слід керуватися Правилом (стандартом) “Документування аудиту” (27). Робочі документи, отримані в процесі проведення аудиту в умовах АІС–БУ, суттєво відрізняються від звичайних робочих документів аудиту. Вони можуть бути представлені не лише в роздрукованому на комп’ютері вигляді, але й зберігатися на машинних носіях. Рекомендується зберігати аудиторські файли за кожним економічним суб’єктом на окремому машинному носії. Аудиторські файли включають як бухгалтерські файли клієнта, так і комп’ютерні файли аудитора, створені на протягом перевірки даного об’єкта –таблиці з розрахунками, бланки, заповнені за допомогою комп’ютера, тексти аудиторського висновку та різної аудиторської інформації. Аудиторська організація зобов’язана забезпечити збережен6ня та конфіденційність цих файлів.

Процедури аудиторської перевірки можуть бути виконані без комп’ютера (ручні процедури) і з його використанням (машинно-орієнтовані процедури). В останньому випадку аудиторські інструменти поділяються на програмні засоби аудиту і перевірочні дані. Програмні засоби призначені для перевірки змісту комп’ютерних файлів клієнтів. Список задач, які виконуються аудиторськими програмами, досить широкий: перевірка і аналіз записів на основі критеріїв їх якості, повноти, обґрунтованості і правильності; тестування виконання розрахунків; співставлення даних різних файлів з метою виявлення неспівставних даних; отримання представницької вибірки при проведенні вибіркового аудиту; доступ до даних, які зберігаються лише в машинній формі, їх впорядкування, групування за різними ознаками та ін. Програмні засоби аудиту використовуються на всіх стадіях аудиторських перевірок.

Перевірочні дані. Аудитор може використовувати або фактичні дані (повністю, вибірково) клієнта, або контрольні дані. Контрольні дані вводяться в систему обробки з метою перевірки правильності функціонування комп’ютерних програм клієнтів. Вони є основою тестування системи. Аудитору бажано мати набір даних і заздалегідь прораховані на їх основі результати, тобто контрольні приклади. Контрольні дані повинні бути компактними і не потребувати багаточасового введення в систему клієнта, але при цьому охоплювати як можна більший спектр видів господарської діяльності. Тестування комп’ютерної системи обробки даних клієнта із заздалегідь приготованими контрольними прикладами, як показує практика, більш ефективне, ніж тестування на основі даних самого клієнта. Використання контрольних даних повинно бути узгоджене з клієнтом і не заважати його роботі. Після тестування всі вони повинні бути вилучені з системи.

Відомі і інші підходи і розробки в цій сфері. Одна з них, докладно описана в роботі (30), включає два блоки: систему комп’ютеризації зовнішнього аудиту і систему комп’ютеризації внутрішнього аудиту.

Комп’ютерна система для зовнішнього аудиту повинна відрізнятися універсальністю. Вона надходить на об’єкт аудиту з зовні, а тому повинна враховувати загальні стандарти і мати можливість настроюватись на операційні середовища комп’ютерів клієнтів. Як будь-яка система обробки вона включає функціональну і забезпечувальну частини. Функціональна частина системи представлена наступними комплексами задач: “Адміністрація”, “Персонал”, “Звітність”, “Консультації”.

Комплекс “Адміністрація” призначений для реалізації функції оцінки ефективності дій керівництва у виборі стратегії фінансово–господарської діяльності і поточних рішень у звітному періоді. Тут вирішуються задачі аудиту позикових засобів, фінансової міцності, гнучкості стратегії розвитку, фінансової стійкості, платоспроможності, комплексного аудиторського аналізу.

Комплекс “Персонал” служить оцінці існуючих на підприємстві систем обліку фінансово–господарських операцій, а також виявленню спеціальних і випадкових помилок облікового персоналу. Виділяються три групи задач. Перша група задач призначена для перевірки бухгалтерської документації, яка має відношення до окремих статей балансу. Друга група виконує аналіз фінансових операцій на ділянках: аудит обліку основних засобів, аудит обліку валютних засобів і розрахункових операцій, аудит джерел засобів підприємства, аудит обліку затрат на виробництво, аудит обліку праці і заробітної плати. Комплекс “Персонал” базується на технології контрольно –радних систем.

Комплекс “Звітність” забезпечує перевірку фінансової та іншої звітності, контроль узгодженості показників звітної документації, контроль правильності розрахунків.

Комплекс “Консультування” призначений для виробітки і обґрунтування дій адміністрації в майбутній період. Склад задач даного комплексу визначається складом задач комплексу “Адміністрація”, але при цьому виробляються консультаційні поради з покращення стану справ в наступний період з кожної задачі.

Комп’ютерна система внутрішнього аудиту більш спеціалізована і відображає особливості конкретних організацій. Вони стаціонарні і більш розвинені. Система включає два комплекси задач: “Документація” і “Консультування”.

Комплекс “Документація” призначений для перевірки правильності відображення фінансово–господарських операцій в бухгалтерських документах і звітності. Задачі цього комплексу аналогічні задачам комплексів “Персонал” і “Звітність” система зовнішнього аудиту.

Комплекс “Консультування” дозволяє на основі звітності підприємства визначити напрямки його розвитку і надає допомогу в прийнятті управлінських рішень. Він включає задачі комплексного діагностування: фінансового стану, рентабельності, фінансово-майнового стану.

Створюватись система внутрішнього аудиту може на базі локальних файлів, баз даних, баз знань. Останні системи належать до ряду інтелектуальних, вони реалізуються на базі експертних систем. Експертна система для внутрішнього аудиту включає стандартні блоки (базу знань, блок набуття знань, блок логічних висновків, блок пояснень), а також нестандартні блоки (блок локального діагнозу і блок загального діагнозу). Останні блоки містять знання експертів з аудиту у вигляді правил, які дають змогу отримати діагноз і отримати рецепт “лікування” підприємства, тобто перелік заходів, дій, процедур для виходу зі складної економічної ситуації.

Вітчизняний ринок спеціальних інформаційних систем аудиту тільки починає розвиватись. Зарубіжний ринок представлений аудиторськими програмами двох типів: спеціальними програмними засобами комп’ютерного аудиту і спеціальними комп’ютерними засобами підтримки аудиторських процедур. Перший тип програм призначений для проведення аудиту безпосередньо комп’ютерної системи клієнта шляхом її тестування з використанням різноманітних методів. Результатом є висновок про фактичні дієздатність процедур контролю в системі, що дозволяє оцінити ризик неефективності контролю і визначити можливість використання бази даних клієнта при проведенні аудиторської перевірки. Другий тип програми забезпечує роботу з великими масивами даних, які перевіряються при виконання аудиторських процедур (наприклад, перевірку і аналіз записів, співставлення даних різних файлів, розграфлення і роздрукування вибірок, генерацію звітів та ін.). Такі системи є ефективним інструментом вирішення багатьох задач аудиту, але на практиці вони часто використовуються спільно з іншими програмними засобами для аудиторської перевірки.

ВСТАВКА

В цьому випадку процес аудиту у спрощеному варіанті можна представити у вигляді наступної схеми (рис. 2).

Читайте також:

1. I. Введення в розробку програмного забезпечення
2. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
3. II.1 Програмне забезпечення
4. III. Етапи розробки програмного забезпечення
5. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
6. V. Питання туристично-спортивної діяльності
7. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
8. Автоматизація банківської діяльності в Україні
9. Автоматизація метрологічної діяльності
10. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
11. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
12. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля

Переглядів: 2207