МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Розряди прикметників за значенням та мовними ознаками.Поняття про прикметник як самостійну частину мови: семантика, граматичні категорії, синтаксична роль. Логіка викладу Тема 5. Функціонування прикметника у фактурі медіаматеріалу. 1. Поняття про прикметник як самостійну частину мови: семантика, граматичні категорії, синтаксична роль. 2. Розряди прикметників за значенням та мовними ознаками. 3. Повні (стягнені та нестягнені) й короткі форми прикметників. 4. Ступені порівняння як засоби вираження міри якості в мові мас-медіа. 5. Особливості відмінювання прикметників. Рекомендована література 1. Сучасна українська літературна мова: Підручник / А. П. Грищенко, Л. І. Мацько, М. Я. Плющ та ін.; За ред. А. П. Грищенка. – 3-тє вид., допов. – К.: Вища шк., 2002. – 493 с. 2. Шкуратяна Н. Г., Шевчук С. В. Сучасна українська літературна мова: Модульний курс: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2007. – 823 с. 3. Ющук І. П. Українська мова. – К.: Либідь, 2003. – 640 с. Прикметник – це не просто частина мови, це рецензія світу... Немає такого іменника, якого б не міг зіпсувати прикметник... Серед самостійних частин мови особливе місце посідає прикметник, оскільки він, поєднуючись з іменниками, уточнює поняття, увиразнює їхній зміст, конкретизує семантику висловлювання. У зв’язку з такою особливою роллю, посилюється відповідальність журналіста за добір семантично доцільного, етично допустимого прикметника. Прикметник– це самостійна частина мови, що називає ознаку предмета і відповідає на запитання який? чий? Прикметник змінюється за родами, числами та відмінками (пор. з іменником, що має самостійні категорії), тобто завжди узгоджується з іменником. Значеннєві групи: ü колір: брунатний, смарагдовий, антрацитовий; ü розмір: великий, замалий; ü смак: солоний, кислий; ü якість: досвідчений, кмітливий; ü вдача людини: хитрий, спритний; ü відношення до матеріалу: золотий, металевий; ü відношення до часу й місця: сучасний, наддніпрянський; ü належність особі чи тварині: мамин, батьків, соколиний, курячий. Синтаксичний характер граматичних категорій роду, числа та відмінка прикметника зумовлює і його синтаксичні функції. Прикметник найчастіше є словом залежним, рідше пояснюваним: пор. давня казка – вічно мила. У реченні прикметник найчастіше виконує роль означення, а також іменної частини складеного іменного присудка.
За характером ознаки, морфологічними і словотворчими особливостями прикметники поділяють на: 1) якісні; 2) відносні; 3) присвійні. Якісні прикметники – виражають безпосередню ознаку предмета, а також ті ознаки, що можуть виявлятися більшою чи меншою мірою: широкий степ, струнка береза, босий хлопець, кмітливий юнак – кмітливіший – найкмітливіший. Таким чином, якісні прикметники виражають: ü колір (рожевий); ü кольорова подібність до інших предметів (шоколадна, волошковий); ü смакові та дотикові відчуття (смачний, гладенький); ü форму предмета (круглий, горбистий); ü розмір чи обсяг (опасистий, огрядний); ü зовнішні й внутрішні властивості (блідий, щирий, щасливий); ü ознаку матеріальної забезпеченості (багатий, убогий); ü фізичний чи психічний стан (глухий, запаморочливий); ü загальну оцінку предмета (гарна погода). У цілому якісні прикметники можна поділити на дві групи: - описові прикметники – називають ознаки, які об’єктивно властиві предметам і сприймаються органами чуття: синій, холодний, солодкий, високий, порожній; - оцінні прикметники – називають ознаки, приписувані предметам за наслідком сприймання їх: гарний, добрий, дорогий, важливий, корисний, розумний, щедрий. Відносні прикметники – виражають ознаку предмета опосередковано через відношення до предмета, явища, дії, числа: бурштинове намисто, осінній день, перелітні птахи. За відношенням, зокрема, до: ü матеріалу (глиняний, вишневий); ü предмета, явища (екзаменаційний); ü людини, істоти взагалі (людське, пташине молоко); ü місця розташування (сільські, прибережні); ü часу (торішній, вечірнє); ü числа (подвійний, багатотисячний); ü дії (дії, заробітна); ü призначення предмета (вантажна машина); ü спеціалізацією предмета (хірургічний, машинобудівний). Читайте також:
|
||||||||
|