• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лекція 13

Сучасне людство розвивається сьогодні під загрозою тотальної катастрофи, спричиненої багатьма факторами, які сьогодні називають глобальними проблемами сучасності.

Вперше привернули увагу до складних проблем сучасного людства науковці Римського клубу, що виник у 1968 р. за ініціативи італійського вченого А. Печчеї.

Відомі десять доповідей Римського клубу.

Одна з перших називалась «Людство на поворотному рубежі», зроблена американським вченим Дж. Меддоуз та Дж. Форестером.

Цей проект - розрахунки у вигляді математичної моделі розвитку людства викликала культурний шок, адже там зазначені численні факти та цифри, які свідчать про реальну загрозу фізичному існуванню людства.

Найважливіші проблеми:

- Економічні проблеми;

- Демографічні проблеми;

- Проблема війни і миру;

- Нерівномірності розвитку цивілізації, протистояння «золотого мільярда» (багатої Півночі)

і «третього світу» (злиденного Півдня).

Тема: Філософський аналіз науки і техніки

План

1. Поняття науки та її сутність.

2. Філософські проблеми техніки і технічного знання.

І. Наука – це сфера дослідницької діяльності, яка спрямована на виробництво нового знання про природу, суспільство і мислення, яка включає необхідні умови і моменти для такого виробництва:

- вчені з їхніми знаннями, здібностями, кваліфікацією і досвідом, з розподілом і кооперацією наукової праці;

- наукові установи, експериментальне та лабораторне обладнання;

- методи науково-дослідницької роботи;

- понятійний і категоріальний апарат, вся сума наявного знання (включає все те, що вивчає людина);

- система наукової інформації;

Сучасна наука – це складна система, до якої входять:

- природничі науки (біологія, фізика, хімія тощо);

- соціально-гуманітарні науки (про людину, суспільство);

- технічні науки;

- точні математичні науки;

Наука є не лише сумою знань, а й процесом духовного виробництва (виробництва цих знань).

Важливими ознаками науки є:

- об’єктивність знання;

- предметність знання;

- системна організація наукового знання;

- обґрунтованість і доведеність;

- здатність виходити за межі сучасної практики і відкривати те у дійсності, яке з часом, у майбутньому, стане об’єктом практичного освоєння;

- науковці зорієнтовані виключно на пошук істини, на щире служіння їй. Науковці безкоштовно діляться своїми винаходами з людством;

- наука забороняє плагіат;

Історія науки сягає своїм корінням у глибоке минуле. Вона виникла після відокремлення розумової праці від фізичної, і стає досить автономною структурою вже у Стародавній Греції, але розвиток її з тих часів і до наукової революції можна назвати протонаукою.В історії прийнято вважати, щонаука уїї сучасному вигляді розпочинає свій шлях з наукової революції в Європі (XVI – XVII ст.).

Виділяють три етапи раціональності, на яких базувалася наука:

- Класична наука (XVIІ – початок XX ст.). В цей час промислова революція перетворює науку в безпосередню продуктивну силу суспільства;

- Некласична наука (перша половина XX ст.), коли виникають

такі наукові теорії, які вказують на відносність об’єкта до

засобів і операцій наукової діяльності (теорія Відносності

Ейнштейна);

- Постнекласична наука (з кінця ХХ ст.),коли отримання іншого

знання про дійсн6ість співвідноситься з урахуванням

суспільних цілей і людських цінностей.

Сучасна наука має декілька важливих функцій, які визначаються суспільними потребами, і тому носять об’єктивний характер.

До цих функцій відносяться:

- Пізнавальна (все те, що пізнає людство);

- Практична. Означає, що наука не лише пояснює світ, але й перетворює його. Концентрованого вираження практична філософія набула в умовах науково-технічного прогресу, який розгорнувся починаючи з другої половини ХХ ст.;

- Прогностична. Від науки чекають передбачення природничих явищ, відкриття нових технологій, матеріалів, наукового розвитку;

- Культурно-світоглядна. Наука, завдяки своїм відкриттям, новому знанню, збагачує культуру і сприяє формуванню обґрунтованого світогляду у людини;

У ХХ ст. західні дослідники з історії науки Т. Кун та І. Лакатос вважали, що Історія науки – це формування і зміна типів раціональності, властивих тому чи іншому стану.

Кун запропонував поняття «парадигма».

Парадигма – 0це модель постановки і вирішення наукової проблеми, яка на цей час визначається раціональною вченими.

Тому, історія науки – це формування і зміна парадигм.

Лакатос запропонував поняття «науково-дослідницька програма». Якщо вчений діє у межах науково-дослідницької програми, то він діє раціонально, і отримує науково важливі результати. Тому, історія науки– це зміна науково-дослідницьких програм (одна застаріває – з’являється інша).

На думку американського методолога науки П. Фейєрабенда, прогрес науки, розвиток нового знання можливий за умови проліферації – коли вчений пропонує альтернативну, щодо існуючих вже концепцій, точку зору. Це примушує представників традиційного погляду захищати їх, і у процесі наукової полеміки відбувається, власне, просування до істини.

2. Технічні науки з’явилися у XVIII ст. і мають своїм предметом техніку.

Саме слово «техніка» походить з грецької мови, і означає «мистецтво щось створювати, формувати із природного матеріалу».

Техніка – це штучно створені засоби людської діяльності, які посідають проміжне місце між людиною і природою.

Техніка є винаходом людини, і діє за принципами, вкладеними в неї людиною, але технічні речі (артефакти) існують згідно з об’єктивними природними законами, тому кожний технічний прилад є своєрідним типом втілення і використання законів природи. Це певною мірою зумовлює специфіку технічних наук, яка полягає в наступному:

- технічні науки покликані пізнавати явища і процеси, які

відбуваються у штучно створеному середовищі, на основі

знань природничих наук;

- специфіка технічних наук пов’язана з їх практичною

корисністю, з націленістю на застосування в суспільній

людській практиці;

- технічна діяльність має проектний характер, оскільки

покликана проектувати те, що може бути створено, і взяте на

озброєння практикою;

Розвиток техніки впливає на суспільство, на життя людей у таких аспектах:

- посилює фізичні і розумові здібності людей, замінюючи їх

роботу роботою різноманітних машин;

- формує штучне середовище речей, які сприяють більшій

комфортності і безпеці життя. Такі штучні речі називаються

артефактами;

- постійно збільшує потреби людини, спричиняє появу нових

потреб і створює засоби їх задоволення;

- змінює зміст усіх видів людської діяльності і породжує нові

види її;

Вплив техніки, технічного прогресу на суспільство і людину є неоднозначним, тому що виявлено, що не лише техніка служить людині, але й людина все більше опиняється в залежності від техніки, яка диктує їй ритм життя, спрямованість і зміст отримуваних знань, фахових змін, умови праці, навколишнього середовища і т. д. Тому одна група мислителів позитивно оцінює значення техніки для життя людини і суспільства, інша – негативно.

Представники «позитивної», Гелбрейт, Белл, Тоффлер, розробили погляди, які віддзеркалюють технологічний детермінізм. Згідно з ним, науково-технічний прогрес справляє визначальний вплив на економіку, політику, соціальні відносини, культуру, духовне життя у суспільстві і є єдиним самодостатнім джерелом суспільного прогресу, від якого залежить прогрес зазначених сфер життя суспільства.

Інша концепція позитивного значення техніки на життя суспільства, що сформувалась в руслі цих авторів, - це концепція технократії, що означає владу людей, які є носіями технічного знання і вміння. Згідно з цим поглядом, прогрес суспільства забезпечують інженерно-технічні працівники, а не бізнес-еліта, або соціальний клас.

Протилежний погляд щодо суспільної оцінки техніки породжуєтехнофобію – побоювання того, що безконтрольний технічний прогрес призвів вже до приг7нічеея самої людини, до перетворення її на придаток до техніки, викликає у неї стреси, і може, у разі створення штучного інтелекту і не вирішення екологічних проблем, поставити під загрозу людське існування.

Читайте також:

1. Вид заняття: лекція
2. Вид заняття: лекція
3. Вид заняття: лекція
4. Вид заняття: лекція
5. Вид заняття: лекція
6. Вступна лекція
7. Вступна лекція 1. Методологічні аспекти технічного регулювання у
8. Клітинна селекція рослин.
9. Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху
10. ЛЕКЦІЯ (4): Мануфактурний період світової економіки
11. Лекція - Геополітика держави на міжнародній арені
12. Лекція 02.04.2013

Переглядів: 955