Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Тема 1. Теоретичні основи історії психології

1. Методологічні проблеми розвитку історії психології як науки.

2. Закономірності історичного розвитку психологічного знання.

3. Проблема періодизації в історії психології.

4. Альтернативні способи інтерпретації історії психологічного пізнання. *

5. Принципи і методи історико-психологічного аналізу.

6. Основні проблеми, які аналізує історія психології. *

7. Первісні погляди на природу психічного.*

Література:

Ярошевский М.Г. История Ψ. М.:1976 и М.:1985.

Ярошевский М.Г. Ψ в 20 ст. М.:1974.

Ждан А.Н. История Ψ от античности к современности. М.

Роменець В.А. Історія Ψ. К.:1978.

Роменець В.А. Історія Ψ стародавнього світу і середніх віків. К.:1983.

Роменець В.А. Історія Ψ 19 – поч.20 ст. К.:1995.

Роменець В.А. Історія Ψ епохи відродження. К.:1988.

Хрестоматия по истории Ψ. Период открытого кризиса. М.: 1980.

История зарубежной Ψ. Тексты. М.: 1986 – хрестоматия.

Роговин Н.С. Введение в психологию. М.: 1969.

Журналы: Вопросы Ψ, Педагогика и Ψ, Практическая Ψ и соцработа.

1. Історія Ψ – галузь Ψної науки, яка вивчає процес історичного розвитку і становлення Ψних знань. Завдання – аналіз виникнення і подальшого розвитку наукових знань про психіку.

Обєктом історії Ψ є психологічне пізнання, яке існує на 3 рівнях:

- життєвий (побутовий, народний), який базується на філософії здорового глузду;

- рівень міфології і релігії;

- наукове психологічне пізнання.

Предметом історії Ψ є дослідження закономірностей виникнення і розвитку психологічних теорій на різних історичних етапах.

За всю історію розвитку відомі 3 визначення предмета Ψ: як науки про душу (скутість поняттям душі як пояснювальним принципом), про свідомість (перехід до вивчення свідомості пов’язаний з виділенням психіки в якості об’єкта дослідження, при цьому свідомість одночасно і предмет вивчення, і пояснювальний принцип), про поведінку (шлях об’єктивного дослідження при втраті об’єкта вивчення – психіки і свідомості). На даному етапі відновлюється єдність історично розірваних свідомості і поведінки за рахунок здійснення об’єктивного підходу до психологічного пізнання.

Історія Ψ виконує прогностичну функцію (прогностика – гр. передбачливий, методи складання, визначення прогнозу), тобто вивчаючи логіку розвитку психологічних знань, вона орієнтована на майбутнє.

За своїм об’єктом ця наука пов’язана з іншими галузями психології (вікова, педагогічна тощо). Піаже вважав міждисциплінарні зв’язки особливістю як сучасного етапу розвитку психології, так і майбутнього.

2. За методом дослідження наближена до історичних наук. Чим же історія Ψ відрізняється від інших галузей? Чи користується вона методами Ψ (спостереження, анкети, тести)?

Історія Ψ вивчає не саму психічну реальність, а способи її пояснення, тобто психологічні інтерпретації. На думку Виготського, кожна психологічна теорія проходить послідовні етапи:

- фактичне відкриття, яке потребує пояснення;

- виникнення теоретичного пояснення цього факту;

- перетворення його в універсальний принцип пояснення.

До основних закономірностей розвитку Ψ належить:

- боротьба матеріалізму і ідеалізму при поясненні психічних явищ;

- рушійною силою розвитку психології є намагання створення єдиної теорії, якої немає;

- психологічне пізнання зумовлене (детерміноване) взаємодією соціального, предметно-логічного і особистісного факторів чи чинників.

Соціальний чинник виявляється через конкретні суспільні заходи до психологічної науки. Предметно-логічний означає закономірності розвитку основних категорій і пояснювальних принципів, що складає методологію Ψ-ії.

Категорії – найбільш загальні поняття, які використовуються для характеристики психічної реальності. На думку Ярошевського, історично сформувалися 5 основних категорій психологічної науки:

1. Образ – уявлення, відчуття, фантазії, мрії.

2. Дія – рефлекс, операція, навичка тощо.

3. Мотив – внутрішнє спонукання до діяльності, такі як потреби, нахили, цілі, бажання, інтереси.

4. Відношення – суб’єктивна сторона відображення дійсності, результат взаємодії людини з середовищем.

5. Особистість – феномен суспільного розвитку, конкретна людина, яка має свідомість і самосвідомість.

До основних проблем, які аналізує Ψ, відносяться:

- психогностична (гносеологія від гр. пізнання і вчення – вчення про сутність і закономірності пізнання, теорія пізнання) – знання в досвіді;

- психофізіологічна – дослідження особливостей взаємозв’язку душі і тіла; свідомості і організму, мозку і психіки (душа в крові і в серці, де всі душевні переживання, Ахілесова п’ята);

- психопраксична – дослідження взаємозв’язку властивостей психіки з точки зору їх впливу на практичну діяльність і навпаки – вплив практичної діяльності на психіку;

- психосоціальна - вивчення психологічних феноменів і міжособистісної взаємодії: я і МИ, я і Вони тощо;

- психобіологічна – аналізує проблему біологічного і соціального в людині (людина – полісистемна істота).

3. Однією з центральних є проблема періодизації, тобто поділу історії Ψ на окремі етапи. Найбільш загальною є періодизація Еббінгауза (нім.психолог, кінець 19-поч.20 ст.), який виділяє 2 етапи розвитку психології:

a. доекспериментальний – 6 ст.до н.е. – середина 19 ст. (близько 2,5 тис.років);

b. експериментальний (науковий) – середина 19 ст. (1879 – перша псих.лабораторія, Вундт) – до нашого часу.

За Піаже періодизація складлається з окремих цінних відкриттів.

У вітчизняній Ψ основні періодизації належать М.Г.Ярошевському, М.С.Роговіну, В.А.Роменцю.

Ярошевський виділяє етапи розвитку Ψ в залежності від розвинутості принципу детермінізму:

1 – етап передмеханістичного детермінізму (Демокріт, Арістотель);

2 - етап механістичного детермінізму (Декарт) – 17 ст., пояснення Ψ через механіку;

3 - етап загальнобіологічного детермінізму – Дарвін - психіку має лише живе;

4 – біопсихічний етап – повязаний із дослідженнями Сечєнова;

5 – соціопсихічний етап детермінізму (соціо – продукт соціального впливу) – психічне є результатом соціального.

По Роговіну виділяються 3 етапи розвитку Ψ:

- міфологічна Ψ, складається з 2 моментів – уявлення первісних людей про світ і народна;

- філософський етап;

- науковий – з моменту введення експерименту, Ψ має власні методи дослідження.

Періодизація Роменця. За основу береться людський вчинок і спосіб його розуміння в різні історичні епохи. Тобто на різних історичних етапах вихідним елементом між людиною і соціальною дійсністю є вчинок, який у Ψ різних часів отримує різне пояснення. Вчинок має складну структуру:

- ситуація, тобто реальні обставини, в які попадає людина;

- мотивація – конкретне рішення на користь якогось мотиву, усвідомлення ситуації, починається у ст.дошкільному віці – феномен гіркої цукерки, вміння підпорядковувати свої бажання сусп.умовам;

- дія,

- рефлексія – етап післядії, осмислення.

У відповідності до того, за рахунок чого пояснюється поведінка людини (в процесі розвитку Ψ) можна виділити такі етапи:

- 1 етап включає міфологічну, античну, середньовічну Ψ. Для них характерне ситуативне визначення вчинку, середньовіччя – ідея бога;

- 2 етап включає просвітництво, Відродження – психічні ідеї зосереджують на мотивації людського вчинку, характеризує людину творчу, яка творить свою долю;

- 3 етап – кінець 19 і Ψ 20 ст. – людський вчинок пояснюється за рахунок діяльності (біхевіоризм – чому, чого) і рефлексивного аналізу. Вирішення проблеми – це її усвідомлення.

4. Принципи – вихідні положення певних теорій, вчень, керівна ідея, головне правило діяльності.

Основні пояснювальні принципи, які склалися історично:

1. Історизму - конкретно-історичний і порівняльно-історичний.

2. Єдності логічного і історичного – не лише описання певного етапу розвитку знань, а й виявлення в ньому чогось постійного

3. Детермінізму – причинної обумовленості психічних явищ (Демокріт), означає, що вони опосередковуються природними і соціальними умовами і змінюються зі зміною цих умов.

4. Системності – будь-яке явище повинне вивчатися в системі (Анаксагор).

5. Розвитку – Геракліт (все тече, все змінюється; не можна двічі ввійти в одну і ту ж воду), означає, що психіка може бути правильно зрозуміла та адекватно пояснена, якщо вона розглядається як продукт розвитку і в процесі цього розвитку.

Джерелами історії Ψ виступає етнографічний матеріал (звязок з етноΨ), археологічний, фактологічний із медицини, юридичної, педагогічної практики тощо, а також інші науки – фізика, хімія, астрономія, антропологія.

Основними методами історії Ψ є:

- метод теоретичної реконструкції матеріалу, описання і критичний аналіз наукових систем минулого, систематизація психологічних знань – вивчення першоджерел, архівних матеріалів, авторських текстів;

- автобіографічний (суб’єктивний метод) чи біографічний (стороння людина) – створюють атмосферу реального життя, джерело знань про духовний розвиток вченого, етапи праці;

- метод інтерв’ю -(псевдобесіда) - цілеспрямоване опитування по складеному переліку питань, спрямованих на отримання матеріалів у відповідності до конкретних завдань дослідження, при якому інтерв’юер весь час повинен пам’ятати, що він – дослідник, враховувати план бесіди і вести розмову у потрібному йому руслі. Плюси:безпосереднє отримання інформації;гнучкість бесіди; можливість співставлення зовнішніх проявів поведінки із вербальною відповіддю.

Недоліки:необхідність створення обстановки повного довір’я перед бесідою; недостовірність отриманих даних;

- аналіз наукових виносок - встановлення частоти цитування наукових праць, мета – встановлення зв’язків між науковими напрямками, тенденціях розвитку, але використовується лише сумісно з іншими методами, бо н-д, мовний бар’єр заважає.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Технологічний процес оброблення простої письмової кореспонденції в обласному вузлі	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.