• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ЛАБОРАТОРНО – ІНСТРУМЕНТАЛЬНА ДІАГНОСТИКА.

Критерії ступеню важкості.

КЛАСИФІКАЦІЯ ХРОНІЧНОГО ПАНКРЕАТИТУ.

Ускладнення хронічного панкреатиту.

Особливості плину.

Легка форма протікає з гіперферментемією.

Середньоважкий плин супроводжується зниженням вмісту ферментів до повної аферментемії.

Важкий плин протікає на тлі стійкої аферментемії.

1.Абсцеси підшлункової залози;

2.Панкреонекрози;

3.Ретенційні кісти, псевдокісти, кальцифікати підшлункової залози;

4. Рубцово – запальний стеноз вірсунгієвої протоки і великого дуоденального сосочка, дуоденальний стеноз.

5. Цукровий діабет;

6. Тромбоз селезінкової вени;

7. Механічна жовтяниця;

8. Підпечінкова форма портальної гіпертензії;

9.Кишкові кровотечі;

10. Мальабсорбція;

11. Енцефалопатія;

12. Анемія.

А. Клінічна форма.

1. Хронічний рецидивуючий панкреатит:

а) стадія загострення;

б) стадія ремісії.

2. Хронічний панкреатит з постійним больовим синдромом.

3. Псевдотуморозна форма хронічного панкреатиту:

а) з холестазом;

б) з дуоденальною непрохідністю.

4. Латентна форма хронічного панкреатиту.

5 Склерозуюча форма хронічного панкреатиту.

Б. Функціональна характеристика:

1. З порушенням зовнішньосекреторної функції залози:

а) гіпосекреторний тип (компенсований і декомпенсований);

б) гіперсекреторний тип;

в) обтураційний тип;

г) дуктулярний тип.

2. З порушенням інкреторної функції залози:

а) гіперінсулінізм;

б) гіпофункція інсулярного апарата – панкреатогений цукровий діабет або порушення толерантності до вуглеводів.

3. Морфологічна характеристика:

а) кальцифікуючий;

б) обструктивний;

в) запальний;

г) фіброзно – склеротичний.

4. Важкість плину:

а) легка;

б) середньої важкості;

в) важка.

5. Ускладнення.

1. Легкий плин. Загострення відзначаються не частіше 1-2 разів на рік, вони короткочасні, легко і швидко усуваються. Немає порушень інкреторної і секреторної функції залози, немає вираженого погіршення загального стану пацієнта і схуднення.

2. Плин середньої ваги – загострення виникають 3 – 4 рази протягом року. Больовий синдром виражений, виявляється феномен ″ухилення″ панкреатичних ферментів у кров.

3.Важкий плин. Під ним маються на увазі безперервне рецидування, або часті і тривалі загострення. Має місце виражений больовий і диспептичний синдроми, важкі порушення як екскреторної так і інкреторної функції підшлункової залози, прогресуюче схуднення хворого, полігіповітаміноз, а також розвиток позапанкреатичних ускладнень, таких як ексудативні плеврити, нефропатії, повторні дуоденальні виразки, енцефалопатія, анемія.

1. Характеристика зовнішньосекреторної функції підшлункової залози.

У процесі дуоденального зондування можливе дослідження і ряду функцій підшлункової залози. Цей метод є єдиним прямим методом дослідження її секреторної здатності. Чистий панкреатичний сік може бути отриманий при введенні канюлі у протоку залози, що можливо при застосуванні ендоскопа. Більш простим, але менш точним є метод зондування двохканальним зондом Легерлефа - Скуя з безперервною вакуум – аспірацією шлункового і дуоденального вмісту.

Відомо, що за добу підшлункова залоза продукує 1 – 1,5 літра соку з лужною реакцією (рН 8,71- 8,98).Концентрація аніонів і катіонів приблизно однакова і складає 155 ммоль\л, а бікарбонатів – 130 ммоль\л. Травна здатність соку забезпечується низкою ферментів:

Амілаза розщеплює крохмаль до декстранів і мальтози.

Мальтаза розщеплює мальтозу до глюкози.

Лактаза ферментує лактозу до глюкози і галактози.

Інвертаза гідролізує сахарозу до глюкози і фруктози.

Ліпаза розщеплює жири до жирних кислот і гліцерину.

Трипсин і хемотрипсин ферментують білки до амінокислот.

Ерепсин розщеплює пептони до амінокислот.

Нуклеаза здійснює гідроліз нуклеїнів.

Ряд ферментів виділяється в неактивній формі і активується у 12-палій кишці.

Природними стимуляторами панкреатичної секреції є блукаючий нерв і гормони секретин і холецистокінін-панкреозимін, що утворюються в дванадцятипалій кишці під впливом шлункового соку. ″Вагусний″ сік характеризується високим вмістом ферментів, ″секретиновий″ - високим вмістом лугів, а ″панкреозиміновий″ сік виділяється в невеликій кількості, грузлий, відрізняється високою концентрацією ферментів.

Екзокринна недостатність підшлункової залози виявляється зміною секреторної відповіді на застосування стандартних подразників.

А. Секретин – панкреозиміновий тест. Збирають базальний дуоденальний вміст протягом 30 хвилин. Потім в\в повільно вводять секретин у дозі 1,5 ОД\кг і протягом наступних 30 хвилин одержують секретиновий сік. Після цього з такого ж розрахунку вводять панкреозимін і протягом 20 хвилин одержують панкреозиміновый сік.

Б. Тест із церулеїном, стимулятором секреції підшлункової залози. Препарат вводиться в\в або в\м у дозі 40 – 75 нг\кг.

В. Непрямий тест із інтрадуоденальним вливанням 0,5% соляної кислоти в кількості 30 мл з метою стимуляції виділення ендогенного панкреозиміна.

Г. Непрямий тест із інтрадуоденальним вливанням 25 мл маслинової олії для стимуляції виділення ендогенного панкреозиміна.

Нормальний склад базального секрету.

Нормальний склад ″секретинового″ соку.

Нормальний склад ″панкреозиминового″ соку.

Далі вивчається тип порушення екзокринної функції залози. Існують 4 типи порушень.

Для гіперсекреторного типу, який звичайно супроводжує початок захворювання характерна підвищена продукція пакреатичних ферментів при нормальному обсязі секреції соку і бікарбонатів.

Гіпосекреторний тип супроводжується зниженням продуції ферментів при збереженні нормального обсягу соку, що свідчить про зниження маси функціонуючої ацинарної тканини.

Обтураційний тип супроводжується значним зменшенням обсягу панкреа-тичного соку, загальної кількості бікарбонатів і ферментів при нормальній їх концентрації внаслідок часткової обтурації проток залози білковими гранулами, конкрементами, періканалікулярними фіброзними тяжами, атрофії тканини залози, утворення ретенційних кіст.

Дуктулярний тип типовий для запального процесу в протоках залози зі зниженням реабсорбції бікарбонатів. Вміст ферментів нормальний, обсяг панкреатичного секрету знижений, а концентрація бікарбонатів значно підвищена.

Читайте також:

1. Диференціальна діагностика.
2. Диференціальна діагностика.
3. Диференціальна діагностика.
4. ДІАГНОСТИКА.
5. Діагностика.
6. Діагностика.
7. Інструментальна оцінка тяжкості ГДН Контроль газового складу крові та КЛС
8. КЛІНІКА І ДІАГНОСТИКА.
9. Лабораторна діагностика.
10. ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА № 20
11. Метод експериментально-лабораторного проектування

Переглядів: 1382