МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Тема Т2. Механізми самозахисту організмів від токсинів
2.1. Поняття про гомеостаз живих організмів 2.2. Механізми захисту клітини 2.3. Рівні захисту від токсинів 2.4. Будова клітини й функції її клітинних структур 2.5. Транспортні системи виведення
Ядро, клітинна мембрана, цитоплазма, рибосоми, комплекс Гольджи, лізосоми, мітохондрії. Транспортні системи виведення: зовнішні покриви, органи подиху, слина, нирки, продукти, слиз. 2.1. Гомеостаз - це стан рівноваги, що забезпечує сталість внутрішнього середовища організму. У ході революції природа забезпечила живу речовину планети сучасними механізмами захисту, які дозволяють протистояти дії природних і антропогенних токсинів. Наприклад: тварини мають стійкість до смертельних отрут рослин. Жайворонки й перепелиці спльовують насіння отрутної целюти - надзвичайно отрутні рослини, особливо корінь 100 м - убивають корову, а 50-19 м щоб убити вівцю. Багато птахів харчуються отрутними для людини рослинами. Кролики не сприйнятливі до отрут блідої поганки. Багато жучків їдять отрутну японську софору. Метелик-монарх накопичує у своєму тілі токсичні глікозиди з молочного соку рослин, тому стає не їстівної для ногих птахів і комах. Волохата гусениця поїдає отрутну траву «ежовник булистиый», накопичує в тілі токсини й стає отрутним. Багато мідій можуть пропускати через порожнину тіла воду, що містить нафта в дуже високих концентраціях. Природа постачила їхньою високою стійкістю зябер і мантії до впливу нафти й здатністю виводити нафта із псевдо екскрементами. Ті самі рослини проявляють себе по-різному стосовно видів. Наприклад: багато бобові, які нешкідливі для людини є сильною отрутою для риб і комах, тому що містять складну органічну сполуку. Для людини вкрай токсична беладонна (беладона), але вона майже не токсична для собак, кішок, птахів і слабко діє на коней, собак і кози. Отрутний для людини конвалія служить кормом для оленів і Алтайських оривов. Перший удар токсинів накопичується по самому динамічному середовищу, тобто клітинами й тканинами. 2.2. Серед безлічі захисних механізмів основними в клітині є два: - метаболічна екскрекція, що дозволяє відвести якнайдалі від метаболічно активних (життєво важливих) центрів токсичних продуктів обміну речовин, а вторинні метаболіти (власні отрути) і тим надійно «сховати» їх на певний час або назавжди (звичайно у вакуолях або на клітинній мембрані) - залучення в процеси метаболізму, тобто активне використання продуктів розмноження токсинів. Що надійшли в клітину поряд з 0 кінцевими й проміжними продуктами власного обміну речовин. Такий захист дозволяє клітині метаболізувати, тобто перетворити їх у нешкідливі речовини й використати на власні потреби. Цей механізм включає тільки при влученні токсинів, а в нормальному стані клітини він заблокований. 5). Ксенобіотики й продукти метаболізму віддаляються із клітин. Існують такі транспортні системи виведення токсинів: кров, лімфа, слиз, бруньки печінка, органи подиху, шкірні покриви. Особливість і інтенсивність цих систем залежить від рівня організації організму. Залежно від хімічної природи токсинів сильно розрізняється механізм виведення. Найбільш потужна система виведення - це бруньки й печінка. Наприклад, у бруньках людини втримується біля 4-х млн. нефронов, при цьому довга всіх брунькових канальцев досягає майже 100 км (1 каналец - 30-40 мм), а довга всіх капілярів близько 20 км. У печінці клітини обновляються найбільше швидко, тому що клітини печінки приймають на себе основний удар токсинів, які приносяться із кров'ю, яка омиває кишковик. В організмі людини існує два типи систем виведення: підтримує чистоту внутрішнього середовища окремих органів, ін. Система очищає весь організм. Функції двох цих систем забезпечує мембранно-клітинний механізм. Суть мембранно-клітинного механізму - виведення токсинів. На внутрішній будові мембрани клітини перебувають спеціальні білки, які називаються білки-переносники (їх понад 200), які на початку роблять упізнання шкідливих речовин, а потім «зв'язують» їх. Далі у вигляді міцних комплексів токсична речовина виводиться з організму. Наприклад, через кров. Незважаючи на високу ефективність систем очищення, організм може дати збій у тому випадку, коли токсичних речовин занадто багато й для їхнього зв'язування не вистачає білки-переносники. В ін. випадку збій захисної системи може відбутися якщо по хімічній природі токсини такі, що можуть зруйнувати самі білки-переносники. Винос токсинів із клітини здійснюється за допомогою ферменту, одні йз яких виводять підстави (тобто з'єднання які утворять негативно заряджені іони -ВІН група), а ін. катіони (з'єднання які утворять позитивно заряджені іони). Найбільш потужні системи ферментів перебувають у клітинах печінки. Завдання цих клітин забрати токсини й не допустити їхнього включення в обмінні процеси в організмі. Кров, що приділяється від кишечнику й надходить у печінку, несе велика кількість нітратів, пестицидів, важких металів і ін. забруднення, які надходять в організм із їжею й з водою. Клітини печінки призначені для знешкодження токсинів, але іноді трапляються ситуації, коли продукти перетворення стають більше токсичними, чим вихідні ксенобіотики (фармпрепарати). Якщо в організмі присутній надлишок мікроелементів, у клітині активізується синтез спеціальних білків, їхня молекулярна маса 10-15 тис., ці білки багаті SH- групами. Ці білки здатні швидко зв'язати в міцні комплекси велика кількість іонів важких металів, які можуть або вводити з організму або накопичуватися ньому. Наприклад, устриці, що живуть у берегів Тасманії, накопичують Zn у кількості до 10% від сухої маси свого тіла. Деякі метали самі ініціюють синтез цих білків, так при забрудненні водного середовища кадмієм, у крабів активно відбувається синтез цих білків, але в той же час вони практично не зауважують високої концентрації міді й свинцю. Синтез металлотіонинів роблять стійкими до забруднення металами організми, рослини й тварини, але ця ж функція може сприяти нагромадженню токсинів по харчових ланцюгах, тобто в умовах високого забруднення водного середовища, це негативно позначається для тварин і людини, які на вищих щаблях трофічної піраміди. У цілому ж кількість накопичених у клітинах токсичних елементів залежить від змісту в них специфічних білків, сірковмісткі з'єднання й ліпіди. Так, миш'як активніше накопичується в тканинах утримуючі ліпіди. У цілому не дивлячись на ефективну роботу спеціальних білків і ін. біохімічних структур клітини. Клітина яка накопичує токсини не гарантує захисту від токсинів організму в цілому, тому що очищення одних клітинних структур організмів і тканин , за рахунок нагромадження токсинів інших, не вирішує проблеми інтоксикації організму, а лише відтягає її на тривалий час. Крім того синтез спеціальних білків , тому надлишкова кількість важких металів може привести до порушення життєво важливих процесах у клітинах.
Роль води. Усі процеси, у тому числі й детоксикація, у будь-якій клітині й у будь-якому організмі проходять із обов'язковою участю води. Вода в організмі людини займає майже 70% маси тіла. Баланс води в людському організмі: - щодобові втрати на подих, з фекаліями й сечею, потовиділенням відповідно рівні 0,4 л, 1-1,5 л і 0,6 л; - щодобове надходження з їжею, питвом і в результаті метаболічних процесів 6-7 л (у складі слини до 3-х л, шлункового соку до 3 л, жовчі - 0,5 л, кишкового соку до 2 л); - в організмі людини є метаболічна вода (ендогенна), вона утвориться за рахунок окислювання жирів (з 100 г жиру - 107 г води) і вуглеводів (з 100г жиру - 55 г води). Завдяки цьому існують тварини, які взагалі не п'ють воду або можуть обходитися без її довгий час (верблюд - повне окислювання жиру 1 горба дає до 40 л води) З огляду на більшу роль води в людському організмі, для підтримки гомеостазу людині необхідно в день споживати до 3 л чисті води. Експертами ООН установлено, що споживання брудної води викликає понад 2 тис. техногенних хвороб.
Контрольні запитання: 1. Що таке гомеостаз організму? 2. Які існують рівні захисту клітини від токсинів ? 3. Наведіть стислу характеристику клітинних структур. 4. Які є транспортні системи виведення токсинів з організму?
Читайте також:
|
||||||||
|